Ухвала

від 16.12.2021 по справі 0907/1-350/2011

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 0907/1-350/2011

Провадження № 11-кп/4808/381/21

Категорія ч.3 ст. 212 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7

засудженого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) засудженого ОСОБА_8 , на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17 серпня 2015 року, якою йому замінено несплачену суму штрафу в розмірі 2643828 гривень, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 02.02.2012 року, з врахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.06.2013 року, на покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 4 місяці 14 днів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17 серпня 2015 року замінено засудженому ОСОБА_8 несплачену суму штрафу в розмірі 2643828 гривень, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 02.02.2012 року, з врахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.06.2013 року, на покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 4 місяці 14 днів.

Своє рішення суд мотивував тим, що беручи до уваги обставини справи, дані про особу засудженого, його майновий стан і те, що він з клопотанням про розстрочку виплати певними частинами штрафу до суду не звертався та більше 2 років не вживав жодних можливих заходів для сплати штрафу, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 02.02.2012 року, з врахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.06.2013 року, а також, беручи до уваги ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківуської області від 06.04.2015 року, приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч.5 ст. 53 КК для заміни засудженому призначеного покарання на покарання у виді позбавлення волі.

Не погодившись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_8 , подав АС, в якій зазначив, що судом будо допущено істотні порушення вимог КПК, його висновок є передчасним та належним чином не обґрунтованим. Судовий розгляд був проведений без його участі та його захисника. Вважає, що сума штрафу могло б бути погашено за рахунок арештованого майна, а суму яка залишиться можна було б розстрочити на 3 роки.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу Івано-Франківського міського суду, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , пояснення засудженого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 , які підтримали подану АС, просять ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора ОСОБА_7 , який вважає АС необгрунтваною, просить залишити її без задволення, а ухвалу суду без зміни; перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таких вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

У відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст.409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінально процесуального закону.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово вживав заходів, в тому числі і на останнє судове засідання 17.08.2015 року про повідомлення засудженого ОСОБА_8 щодо розгляду його справи про заміну невиплаченої суми штрафу призначеного вироком, на інше покаранння, шляхом направлення на його його адресу проживання судових повісток.

Однак вказані матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду вказаної справи.

Зокрема, при розгляді справи та прийнятті кінцевого рішення про заміну ОСОБА_8 несплаченої суми штрафу в розмірі 2643828 гривень, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 02.02.2012 року, з врахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.06.2013 року, на покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 4 місяці 14 днів, судом не враховано положення ст.2 КПК, згідно якої захист особи, охорона прав свобод та інтересів учасників провадження є одним із завдань кримінального провадження, а зміст і форма провадження повинні відповідати загальним засадам, визначеним у ст. 7 цього Кодексу, серед яких є забезпечення права на захист.

Відповідно до положень ч.1 ст. 20 КПК підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України та міжнародними актами, які становлять національне законодавство щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, є обов`язком держави. Адекватний захист обвинуваченого як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді питання про заміну невиплаченої суми штрафу призначеного вироком, на покаранння у виді позбавлення волі, не допитав ОСОБА_8 особисто та не з`ясував причини, через які ним не відбуто покарання, тобто не сплачено штраф. Також судом не було вжито всіх можливих заходів для з`явлення засудженого в судове засідання.

В той же час, вказані норми закону при розгляді справи судом першої інстанції враховані не були, оскільки кінцеве рішення ухвалено за відсутності ОСОБА_8 та його захисника, чим позбавлено засудженого права на захист, що в свою чергу, відповідно до положень ст. 412 КПК призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, Івано-Франківський міський суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК, є підставою для скасування вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Враховуючи те, що судом було допущено процесуальні порушення, які не можуть бути виправлені при апеляційному розгляді, в тому числі і ті, що визначені в ст.412 КПК як істотні, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому слід призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати вказані в ухвалі порушення, ретельно перевірити інші доводи, викладені в АС, повно й об`єктивно дослідити всі докази і прийняти законне та обґрунтоване рішення. За таких обставин, АС засудженого ОСОБА_8 підлягає до задоволення.

Позаяк судове рішення щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, як незаконне, то його слід звільнити з місця позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 202 КПК.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419, 539 КПК, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2015 року щодо ОСОБА_8 скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Звільнити засудженого ОСОБА_8 з під варти, в порядку, визначеній ч.5 ст. 202 КПК, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього засудженого під вартою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_5

ОСОБА_4