Ухвала

від 22.12.2021 по справі 922/2246/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

22 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2246/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевич В. Ю.- головуючий, Чумак Ю. Я., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2

до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Приватного підприємства Учбово-виробничий центр , 4) ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство Спецтехніка ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Харківська міська рада (далі - Харківська міськрада, скаржник) звернулася через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 (повний текст складений 13.09.2021) та рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 25.10.2021.

У касаційній скарзі містяться клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.10.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу Харківської міськради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі № 922/2246/19 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 7684,00 грн. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 10.11.2021 скаржником отримано 17.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.11.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Харківською міськрадою подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги та додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 16431,00 грн.

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі Харківська міськрада вказує на те, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у цій справі підлягають касаційному перегляду через наявність підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скаржником вмотивовано її подання на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на частину другу статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від 07.09.2021 йому було вручено 17.09.2021.

Як доказ вручення оскаржуваної постанови, скаржник додає до касаційної скарги копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 6102256352841, за інформацією за яким, розміщеною на веб-сайті АТ Укрпошта , оскаржувану постанову було вручено 17.09.2021.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Таким чином, оскільки скаржник повний текст постанови отримав 17.09.2021, а до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся 07.10.2021, тобто в межах двадцяти днів з дня вручення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Харківської міськрадою у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Клопотання обґрунтоване тим, що виконання постанови є недоцільним у зв`язку з поданням касаційної скарги.

Розглянувши клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Абзацом 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними (з недоліками).

Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі Шмалько проти України (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, № 60750/00, § 43)).

У клопотанні Харківської міськради про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведено переконливих доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. За таких обставин зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Крім цього, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства Інвестиційно-будівельна компанія Будгарант про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у зазначеній справі передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на можливе відступлення (уточнення) від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

Суд касаційної інстанції в ухвалі від 07.07.2021 у справі № 925/1133/18 вказав, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор при зверненні з даним позовом зазначив, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

У зв`язку з цим колегія суддів суду касаційної інстанції у справі № 925/1133/18 вказала, що вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави у справі, що розглядається, прокурор визначив Харківську міськраду як одного із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим прокурор самостійно подав цей позов та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, тобто правовідносини у справах № 922/2246/19 та № 925/1133/18 є подібними.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження Харківська міськрада посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статтю 23 Закону України Про прокуратуру , статті 257, 261 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

При цьому скаржник вважає, що прокурор не довів в установленому порядку підстав для представництва у цій справі, зокрема, попередньо, до звернення до суду не повідомив про це Харківську міськраду в порушення положень абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів з власної ініціативи дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 922/2246/19 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18 у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзиви на касаційні скарги в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Клопотання скаржника про передачу справи № 922/2246/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду буде розглянуто під час касаційного перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021.

Керуючись статтями 119, 121, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 295, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Харківській міській раді строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2246/19 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021.

4. Відмовити Харківській міській раді у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 14.01.2022.

6. Провадження у справі № 922/2246/19 зупинити до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18 у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді Ю. Я. Чумак

С. К. Могил