Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 2-153/10
провадження № 61-13624ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Амбрелла ,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія , Публічне акціонерне товариство Банк Фінаси та кредит ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Альоновою Мар`яною Борисівною, на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Амбрелла (далі - ТОВ ФК Амбрелла ) звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування заяви зазначило , що 14 квітня 2010 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області ухвалено рішення у справі № 2-153-2010, яким позов ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було задоволено.
22 березня 2019 року за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UА-ЕА-2019-01-28-000112-b, було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ ФК Довіра та гарантія , відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .
22 березня 2019 року між ТОВ ФК Довіра та гарантія та ТОВ ФК Амбрелла укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК Амбрелла .
З урахуванням викладених обставин ТОВ ФК Амбрелла просило суд замінити стягувача ПАТ Банк Фінанси та Кредит на його правонаступника ТОВ ФК Амбрелла щодо виконання рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року у справі № 2-153-2010 за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 березня 2021 року в задоволенні заяви ТОВ ФК Амбрелла про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з її недоведеності, оскільки заявником доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим на виконання рішення рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року у справі № 2-153-2010, не надано. Також не додано копії самого виконавчого листа.
Не погодившись із цією ухвалою, ТОВ ФК Амбрелла подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ ФК Амбрелла задоволено.
Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 березня 2021 року скасовано, заяву ТОВ ФК Амбрелла про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача по справі № 2-153/2010 ПАТ Банк Фінанси та кредит на його правонаступника ТОВ ФК Амбрелла .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи ТОВ ФК Амбрелла у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу, а також те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, встановивши, що відповідно до договору відступлення права вимоги ТОВ ФК Амбрелла , як новий кредитор, набув прав вимоги до боржників та враховуючи наведені норми права, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Альонову М. Б.подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 червня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова судом апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
07 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року у справі № 2-153-2010 позов ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит заборгованість по кредиту в сумі 136 484,34 грн та судові витрати.
Згідно відповіді Дубенського міськрайонного відділу ДВС від 04 листопада 2020 року № 29875, відповідно даних АСВП - спецрозділ наявна інформація щодо виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Дубенського міськрайонного суду Рівненської області по справі № 2-153/10, за яким ОСОБА_1 є боржником. Стягувачем згідно вказаного виконавчого провадження є ПАТ Банк Фінанси та Кредит . 23 вересня 2016 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачові відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) на підставі того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
22 березня 2019 року за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UА-ЕА-2019-01-28-000112-b, було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ ФК Довіра та гарантія , відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .
22 березня 2019 року між ТОВ ФК Довіра та гарантія та ТОВ ФК Амбрелла укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК Амбрелла .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України Про виконавче провадження .
Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження .
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .
При цьому слід зазначити, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із відповідними заявами, зокрема про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20).
Крім того, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Встановлено, що правонаступником за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року ТОВ ФК Амбрелла стало у відповідності до Договіру відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22 березня 2019 року , відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК Амбрелла .
Таким чином, у справі наявні докази того, що ТОВ ФК Амбрелла є правонаступником ТОВ ФК Довіра та гарантія за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року.
Також встановлено, що ТОВ ФК Довіра та гарантія було правонаступником ПАТ Банк Фінанси та Кредит на підставі Договіру відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ ФК Довіра та гарантія від 22 березня 2019 року , відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-07/54185-175 від 24 травня 2008 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв`язку, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
При цьому слід зазначити, що питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не є предметом перегляду у даній справі.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Верховний Суд встановив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги її висновків не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Альоновою Мар`яною Борисівною, залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 10 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2021 |
Оприлюднено | 23.12.2021 |
Номер документу | 102105835 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротенко Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні