Ухвала

від 14.12.2021 по справі 569/19446/17

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19446/17

1-кс/569/8434/21

УХВАЛА

14 грудня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотаннястаршого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУ ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним клопотанням, погодженим прокурором Рівненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим управліннямГоловного управлінняНаціональної поліціїв Рівненськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні, внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12017180010007801 від 23.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що в період часу з 14.08.2015 по 05.12.2017, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду голови Кооперативу, перебуваючи на території м. Рівне, особисто та з залученням інших осіб, які не були обізнані з його злочинними намірами, укладав з громадянами договори про пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, одержував від них особисто або на банківські рахунки Кооперативу кошти у вигляді пайових внесків у будівництво нерухомого майна, які мав спрямовувати на будівництво житлового комплексу.

ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на привласнення та розтрату чужого майна - коштів громадян, переконував їх про доцільність укладання відповідних договорів, передачі у розпорядження Кооперативу коштів на будівництво житлового комплексу, не маючи на меті подальшого їх цільового використання та повернення пайовикам.

Громадяни, не будучи обізнаними про дійсні злочинні наміри ОСОБА_8 , повністю довіряючи останньому та будучи впевненим в тому, що надані ними кошти будуть спрямовані на будівництво, ознайомившись з пропозиціями ОСОБА_8 та наданими ним документами, укладали з останнім договори про пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 та Гагаріна у м. Рівне, відповідно до яких передавали йому чи перераховували на рахунки Кооперативу в банківських установах кошти в розмірі обумовленої вартості квартири чи іншого нерухомого майна.

Відповідно до укладених договорів Кооператив зобов`язувався організовувати та забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати у власність ОСОБА_9 нерухоме майно (квартиру, кладовку, гараж, нежитлове приміщення).

При цьому, за змістом укладених договорів ОСОБА_9 передавав Кооперативу кошти в обумовленому розмірі для будівництва нерухомого майна, а останній, прийнявши кошти, зобов`язувався виконати дії направлені на будівництво об`єкту нерухомого майна, виходячи з вказаних договорів про пайову участь у будівництві та статутних цілей Кооперативу, спрямувати їх на будівництво житлового комплексу в обумовлених розмірах.

У подальшому, у період часу з 14.08.2015 по 05.12.2017, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 отримавши у своє відання чуже майно - кошти Пайовиків, замість того, щоб спрямувати їх на будівництво житлового комплексу і таким чином виконувати умови договорів, частину коштів заволодів, а частину розтратив, шляхом зловживання своїм і службовим становищем заволодів вказаними коштами пайовиків на загальну суму 20 089 419,32 грн.

26.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено пропідозру,за вказаних фактичних обставин, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказані обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, повністю підтверджуються матеріалами досудового розслідування, зокрема, показаннями потерпілих: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 (змінив прізвище на ОСОБА_18 ); ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 (дівоче прізвище - ОСОБА_23 ); ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; показаннями свідків: ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_65 ; висновками судових почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів; висновком судових економічних експертиз; протоколами огляду речових доказів документів у кримінальному провадженні щодо пайової участі у будівництві потерпілих, іншими здобутими в ході досудового розслідування доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені п.п. 1 3 ч.1 ст. 177 КПК України, є необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, особу підозрюваного, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому є всі підстави застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали з викладених у ньому підстав, просили його задоволити. При чому, прокурор додаткового наголосив, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою, та просили суд обрати йому запобіжний західу вигляді домашнього арешту у певний період доби, надати можливість працювати та утримувати свою сім`ю, оскільки має на своєму утриманні дружину та двох малолітніх дітей. Син ОСОБА_66 2015 року народження, має затримку психомовного розвитку, а тому потребує догляду та лікування. ОСОБА_5 , також має хронічне захворювання радикуліту. Окрім того, підозрюваний має бажання не перешкоджати органу досудового слідства у встановленні істини, а передбаченими законом способами доводити свою невинуватість. Крім того, вказане кримінальне провадження вже розслідується довгий час, і він жодним чином не ухилявся від виконання слідчих дій, не впливав ні на потерпілих та свідків, активно сприяв органу досудового розслідуванню.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, допитавши потерпілих, дослідивши представлені матеріали клопотання, які не містять в собі жодних даних які б доводили обставини, що свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для забезпечення ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Рівненським СУ ГУНП в Рівненські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017180010007801 від 23.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, по якому 10.03.2020 та 20.06.2020р. ОСОБА_5 було повідомлено пропідозру за ст. ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.32 ч.1 ст.366 КК України, по 5 епізодах, які 22.06.2020 були виділені в окреме провадження №12020180000000150 та скеровані в Рівненський міський суд, який на даний час знаходиться у провадженні судді ОСОБА_67 (справа №569/10469/20). При цьому, як зазначив захисник, не зважаючи на те, що півтора роки справа знаходиться у суді, підготовче засідання по вказаній справі не проведено. Дану обставину прокурор не заперечував.

26.11.2021р. у кримінальному провадженні №12017180010007801 від 23.11.2017 ОСОБА_5 повторноповідомлено пропідозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, по інших епізодах кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим, в той же день, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як встановлено в ході судового розгляду, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 19.03.2020 по справі 569/22823/18, провадження №1-кс/569/1369/20, у задоволенні клопотання було відмовлено, та обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29.04.2020 вищевказана ухвала слідчого судді залишена без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 10.06.2020 по справі №569/22823/18, провадження №1-кс/569/3111/20, у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, було відмовлено, та обрано особисте зобов`язання, терміном до 10.08.2020. В подальшому запобіжний захід по вказаному провадженні не обирався.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Як слідує з ч. 3 ст. 176 КПК України та ч. 2 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе обставин, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Аналогічні вимоги містяться у п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.06.2019р, №7-6/2019, та рішення Європейського суду з прав людини по справі «Заїченко проти України (№2)» (заява №45797/09) від 06.07.2015р. (п.93).

Однак на думку слідчого судді, слідчим та прокурором в судовому засіданні не обґрунтовано наявність в діях та поведінці ОСОБА_5 достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України, надані докази наявності обставин, на які покликається прокурор.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації які можуть служити підставою обґрунтованої підозри.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Як передбаченост. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації слід визначати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

Суд також враховує і те, що слідчим та прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували твердження про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Як встановлено в ході судового розгляду, свідки та потерпілі по даному кримінальному провадженні допитані, а отже немає підстав незаконно на них впливати, і слідчим не надано жодних доказів щодо впливу на свідків та потерпілих з боку підозрюваного. Крім того, проведено майже усі слідчі (розшукові) дії. Також суду не надано доказів стосовно вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

Допитані у судовому засідання за клопотанням прокурора потерпілі ОСОБА_68 , ОСОБА_12 , ОСОБА_69 , ОСОБА_26 , ОСОБА_70 , суду пояснили, що у 2016 році вони уклали договір з ЖБК «Рівненська Брама» на будівництво житла в 9 та 10 секціях у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вул. Костромська та Гагаріна у м. Рівне, по яких сплатили певні кошти, однак вказані секції не збудовані, та на сьогоднішній день вони житла не отримали. Будь якого тиску або погроз з боку ОСОБА_5 на них не здійснювалось.

Що стосується ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то суд вважає, що вказаний ризик також безпідставний, оскільки немає жодних переконливих доказів, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, оскільки ОСОБА_5 здано паспорт громадянина України та паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд за кордон до управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання,де проживає з дружиною та двох малолітніх дітей. Син ОСОБА_66 2015 року народження, має затримку психомовного розвитку, а тому потребує постійного догляду та лікування. Підозрюваний ОСОБА_5 , також має хронічне захворювання радикуліту, раніше не судимий, займається суспільно - корисною працею для утримання своєї сім`ї. Таким чином, підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки по місцю свого проживання, працює директором ТзОВ «Старт Про», яке згідно з укладеними договорами, має певні міжнародні зобов`язання та у разі взяття ОСОБА_5 під варту останні виконані не будуть. Що в свою чергу безперечно вплине на міжнародний імідж України. Інших вагомих ризиків, для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим та прокурором не наведено.

Про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначених слідчим у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.

Суд погоджується із позиціє захисту про те, що з 10.08.2020р., після закінчення попередньої міри запобіжного заходу особистого зобов`язання, яка була визначена строково, ОСОБА_5 мав можливість отримати у міграційній службі свій закордонний паспорт, який він здав відповідно до заяви від 26.03.2020р., та який на даний час не отримав, що підтверджується Довідкою №6819/1/6801-21 від 29.11.2021р. та виїхати за кордон, оскільки будь яких перешкод для цього б не було.

Разом з тим, ОСОБА_5 свій закордонний паспорт не повернув, при цьому по першому виклику з`являється до слідчого та в судові засідання по справі №569/10469/20.

Також суд враховує, що ОСОБА_5 згідно витягу з Реєстру від 30.06.2017р. від посади відсторонений, а тому доступу до будь яких документів немає, що відповідно виключає їх знищення.

Враховуючинаявнідокази про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, сім`ю та двоє малолітніх дітей, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 60 днів у певний період доби до 12 лютого 2022 .

Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у певний період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до Рівненського відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вРівненській області свій паспорт громадянина України та паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд за кордон.

Встановити строк дії ухвали та термін дії обов`язків, покладених судом до 12.02.2022.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали для виконання направити до СУ ГУНП в Рівненській області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1