Ухвала

від 27.01.2022 по справі 569/19446/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2022 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12017180010007801 від 23.11.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, ?

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 14 грудня 2021 року відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_11 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22 години до 06 години до 12 лютого 2022 року із покладенням на останнього наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю;

- прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_10 вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, в оскаржуваному рішенні слідчий суддя не надав жодної оцінки обґрунтованості підозри, яка підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, які долучені до клопотання. Зазначає, що судом не взято до уваги наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, адже у випадку доведення його вини, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Також, при можливості вільного переміщення, ОСОБА_6 матиме реальну можливість знищувати, приховувати або спотворювати речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечили доводам апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м`яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.

У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбаченихст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, ступінь його тяжкості, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має двох малолітніх дітей, працевлаштований, має міцні соціальні зв`язки.

Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор не довели того, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Твердження слідчого та прокурора про можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду, не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на матеріалах клопотання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції підозрюваний зазначив, що наміру тікати від слідства не має, паспорт громадянина України та паспорт для виїзду закордон здав до управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, на всі виклики слідчого та суду з`являється.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, то він не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_6 від посади відсторонений, а тому доступу до будь-яких документів немає, що виключає їх знищення.

Інші доводи прокурора, зокрема щодо незаконного впливу на потерпілих та свідків, є недоведеним, так як всі свідки та потерпілі в даному кримінальному провадженні допитані, тому підстав впливати на них немає.

Посилання прокурора щодо тяжкості інкримінованого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , не можуть, на думку суду, безумовно свідчити про наявність ризиків, про які вказує ст.177 КПК України. При цьому колегією суддів взято до уваги те, що ОСОБА_6 вперше підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, має постійне місце проживання.

За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2021 року про обраннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештув періоддобивідносно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3