Ухвала

від 16.12.2021 по справі 489/5809/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/5809/17

Номер провадження 6/489/350/21

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2021 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ревицької Р. В.,

за участі боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва подання державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - державний виконавець) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами

встановив

В серпні 2021 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому просить суд визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частина земельної ділянки площею 1,5 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0340 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська; 1/2 частина земельної ділянки площею 1,9998 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0335 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська; 1/2 частина земельної ділянки площею 1,5 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0293 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська; 1/2 частина земельної ділянки площею 1,5 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0299 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська; 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки таке майно знаходиться у спільній власності.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду.

Стягувач та його представник до суду не з`явились, надали заяву про розгляд подання без їх участі. Подання підтримали, просили його задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що майно яке вказано в поданні є майном його дружини до якого він не має відношення.

ОСОБА_2 вказала, що майно хоч і набуте в період шлюбу з боржником ОСОБА_1 , однак воно придбано на кошти, які вона або успадкувала від батька або отримала від продажу успадкованого нерухомого майна.

В клопотанні зазначено, що в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження № 61374481 за виконавчим листом № 2/489/814/18 від 09.08.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 01.01.2016 в розмірі 317 786,00 грн. та судовий збір у розмірі 3177,86 грн.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 22.07.2021, земельна ділянка за реєстраційним номером 1461264848242, кадастровий номер 4824282700:09:000:0340 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 22.07.2021, земельна ділянка за реєстраційним номером 1394566748242, кадастровий номер 4824282700:09:000:0335 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 22.07.2021, земельна ділянка за реєстраційним номером 877564048242, кадастровий номер 4824282700:09:000:0293 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 22.07.2021, земельна ділянка за реєстраційним номером 877554448242, кадастровий номер 4824282700:09:000:0299 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 21.07.2021, квартира за адресою: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 та постановою приватного виконавця Куліченко Д. О. від 17.08.2018 було накладено арешт на вказану квартиру

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 21.07.2021, житловий будинок АДРЕСА_5 належить ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 21.07.2021, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 09.07.2021, 28.09.2001 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 ) було укладено шлюб, про що Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 560.

Згідно з відповіддю АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-210120/7266, на ім`я ОСОБА_1 16.03.2013 відкрито рахунок в АТ КБ "ПриватБанк", кошти на якому відсутні.

Відповідно до інформації АТ "Універсал Банк" № 675 А-БТ від 19.01.2021, на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок в АТ "Універсал Банк", кошти на якому відсутні.

Відповідно до відповідей Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2021, 01.07.2021, 31.01.2021, 11.01.2021, 14.07.2021 за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровано.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України від 01.07.2021, 31.03.2021, 12.01.2021 ОСОБА_1 пенсію не отримує.

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України від 01.07.2021 та 31.03.2021, інформацію про особу - боржника ОСОБА_1 , який би працював за трудовими та цивільно - правовими договорами, не знайдено.

З наданих заявником відповідей Державної фіскальної служби України від 14.07.2021 та 09.07.202 вбачається, що фізичну особу - підприємця з податковим номером 2545709537 знято з обліку у контролюючих органах.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконанню рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні унормовано положеннями Закону України "Про виконавче провадження". Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

Частиною 2 ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

При вирішенні питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання державного виконавця в порядку ст. 443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу. Власники, які вважають, що у зв`язку зі зверненням стягнення на майно боржника у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, порушені їх майнові права у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно, мають право звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

Суд вважає, що боржником не доведено той факт, що вказане в поданні майно є особистою власністю ОСОБА_2 , оскільки доказів отримання коштів у спадок не надано. Житловий будинок АДРЕСА_5 придбано до продажу частки квартири за договором від 28.01.2006 та кошти є неспівмірними. Між оформленням спадщини та придбанням земельних ділянок пройшов значний проміжок часу, а саме більше року, та суду не надано доказів, що кошти в цей час перебували на рахунках і кошти сплачені за нерухоме майно це саме кошти отримані у спадок, а не кошти отримані боржником в позику або доходи з інших джерел.

За таких умов суд приходить до переконання, що державним виконавцем надані належні і достатні докази, які свідчать про належність спірного майна на праві спільної сумісної власності боржнику, а тому клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 255, 259, 263 ЦПК України суд

ухвалив

Подання задовольнити.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_2 і яке на неї зареєстроване, а саме:

- 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина земельної ділянки площею 1,5 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0340 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська;

- 1/2 частина земельної ділянки площею 1,9998 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0335 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська;

- 1/2 частина земельної ділянки площею 1,5 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0293 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська;

- 1/2 частина земельної ділянки площею 1,5 га, кадастровий номер 4824282700:09:000:0299 за адресою Миколаївська область с/рада Нечаянська;

- 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання повного тексту ухвали.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 23.12.2021.

Суддя В. В. Кокорєв