Ухвала

від 30.08.2018 по справі 19/304-10     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 19/304-10

За скаргою ОСОБА_1

на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства ВОЛАР

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю предстатвників:

від скаржника: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області: не з`явився.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 19/304-10 позов Публічного акціонерного товариства Златобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства ВОЛАР про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю та звернуто стягнення на відповідне нерухоме майно.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 19/304-10 було видано п`ять відповідних наказів від 08.07.2011 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 року заяву б/н від 06.09.2017 року ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено частково, замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Златобанк його правонаступником - ОСОБА_1 за чотирьма наказами у справі № 19/304-10 від 08.07.2011 року.

03.08.2018 року до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла скарга б/н від 30.07.2018 року на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області.

Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною 2 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою від 06.08.2018 року розгляд скарги ОСОБА_1 б/н від 30.07.2018 року на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області у справі № 19/304-10 призначено на 15.08.2018 року. Також, відповідною ухвалою зобов`язано Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області надати до суду письмові пояснення з приводу скарги, оригінали для огляду та копію для залучення до матеріалів справи матеріалів виконавчого провадження та відзив на скаргу.

14.08.2018 року від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області надійшов відзив на скаргу.

В судове засідання 15.08.2018 року позивач, скаржник, боржники та третя особа не з`явились, скаржник та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вимог ухвали Господарського суду Київської області від 06.08.2018 року не виконали.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Однак, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо вручення учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що перешкоджає об`єктивному розгляду поданої скарги в даному судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 2. ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є підставою для відкладення розгляду справи.

У зв`язку з чим, ухвалою від 15.08.2018 року розгляд скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області у справі № 19/304-10 відкладався на 30.08.2018 року.

В судове засідання 30.08.2018 року представники стягувача (скаржника), боржника, третьої особи та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області повторно в порушення вимог суду не надав матеріалів виконавчого в оригіналі для огляду та в копії для залучення до матеріалів справи.

Оскільки, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають розгляду скарги, в судовому засіданні 30.08.2018 року суд розглядув по суті скаргу б/н від 30.07.2018 року ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області.

Як вбачається з викладених у скарзі обставин, скаржник - ОСОБА_1 , яка є стягувачем за наказом Господарського суду Київської області від 08.07.2011 року у справі № 19/304-10 згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 року (про заміну стягувача правонаступником), в поданій нею скарзі просить визнати протиправною бездіяльність Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія у рамках виконавчого провадження № 44563870 та зобов`язати Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія, а у разі його відсутності, іншу уповноважену особу винести постанову, якою зняти арешт з майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ у виконавчому провадженні № 44563870.

Як вбачається з викладених у скарзі обставин, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження № 44563870 на підставі дублікату наказу Господарського суду Київської № 19/304-19 від 08.07.2011 року, зокрема, щодо звернення стягнення на земельну ділянку загальною площею 4, 0334 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ .

Постановою Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ахмад Н.З. від 16.05.2016 року вищенаведений виконавчий документ (дублікат наказу Господарською суду Київської області № 19/304-10 від 08.07.2011 року про звернення стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:04:001:0118) було повернуто стягувачу (станом на день винесення Постанови - ПАТ ЗЛАТОБАНК ).

Підставою повернення виконавчого документа сгягувачу був п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинні на момент винесення Постанови), оскільки наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Скаржник зазначає, що 14.11.2017 року, ним як стягувачем згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 року (про заміну стягувача правонаступником), було укладено з Закритим акціонерним товариством ВОЛАР (боржником за кредитним договором) Договір врегулювання заборгованості за Кредитним договором № 38/08/KL, яким врегульовано питання обсягу та порядку виплати основним боржником (ЗАТ ВОЛАР ) заборгованості новому кредитору - ОСОБА_1 .

Тобто, відповідним Договором врегульовано питання виплати основної заборгованості ЗАТ ВОЛАР , для забезпечення якої укладався договір іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ (за яким звернуто стягнення на наведену у виконавчому документі земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:04:001:0118), вирішено та відпала необхідність в забезпеченні виконання іпотекою належного ТОВ СП БОРИСПІЛЬ майна.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ з даних Державних реєстрів було виявлено існування станом на 22.01.2018 року арешту та заборони відчуження належної Товариству з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ земельної ділянки кадастровий номер 3220881700:04:001:0118 у зв`язку з чинністю арешту, накладеного у виконавчому провадженні № 44563870.

З метою врегулювання непорозуміння, стягувачем - ОСОБА_1 01.03.2018 року було подано заяву у виконавчому провадженні № 44563870 про відмову стягувача від примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 19/304-10.

11.04.2018 року стягувачем отримано відповідь в листі № 1932 від 11.04.2018 року за підписом в.о. начальника Відділу Телявського А.М., що вказаний виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, тому відділ позбавлений можливості направити Заяву стягувача про відмову від примусового виконання до Господарського суду Київської області.

Крім того, на момент звернення з заявою про відмову стягувача від примусового виконання рішення суду, закінчився строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області № 19/304-10 від 08.07.2011 року про звернення стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:04:001:0118 (17.05.2017 року).

Враховуючи врегулювання заборгованості та відсутність необхідності в накладенні арешту на земельну ділянку кадастровий номер: 3220881700:04:001:0118, 18.05.2018 року стягувачем ОСОБА_1 було подано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області заяву № 1 від 18.05.2018 року щодо зняття арешту та оголошеної заборони відчуження з майна боржника у виконавчому провадженні № 44563870.

Однак, відповідна заява стягувача № 1 від 18.05.2018 року щодо зняття арешту та оголошеної заборони відчуження з майна боржника у виконавчому провадженні № 44563870 залишена Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області без відповіді та задоволення, що свідчить про наявність у діях Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія бездіяльності, яка порушує права стягувача у виконавчому провадженні № 44563870.

Наведена бездіяльність відповідальних осіб Відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області призвела до безпідставного та неправомірного існування арешту належної Товариству з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ земельної ділянки кадастровий номер 3220881700:04:001:0118 у виконавчому провадженні № 44563870, за виконавчим документом, від примусового виконання якого стягувач відмовився, і взагалі закінчився строк пред`явлення його до виконання.

В ході розгляду скарги Відділом примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надано відзив про заперечення скарги.

У відзиві Відділом примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області визнається, що на виконанні перебувало виконавче провадження № 44563870 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 19/304-10 від 08.07.2011 року про звернення стягнення на земельну ділянку загальною площею 4,0334 га, що розташована за адресою; Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ в рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ Златобанк .

Вказане виконавче провадження було відкрито 01.09.2014 року та 08.09.2014 року приєднано до зведеного виконавчого провадження. В ході здійснення примусового виконання, 13.08.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника, 16.05.2016 року у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з тим, що п.15 розділу 10 Земельного кодексу України встановлено мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Оскільки, наказ Господарського суду Київської області № 19/304-10 від 08.07.2011 року повторно на виконання не подавався та на примусовому виконанні не перебуває, Відділ примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області позбавлений можливості у закритому виконавчому провадженні № 44563870 здійснювати будь-які процесуальні дії.

В той же час, виконавча служба стверджує, що з огляду на зміст ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , в разі повернення виконавчого докумета стягувану не передбачено зняття арешту з майна боржника.

Дослідивши викладені в скарзі обставини та враховуючи заперечення виконавчої служби, судом встановлено, що згідно з п.3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року N 512/5 підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника. Якщо заборона випливає із норми закону, наприклад така заборона встановлена судом, який відповідно до закону має право заборонити звернення стягнення на майно боржника, необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент винесення постанови) передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент винесення постанови) документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно зі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент винесення постанови) визначено майно, на яке не може бути звернуто стягнення, зокрема, не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.

Однак, земельні ділянки не наведені в переліку згідно з додатками до Закону України Про виконавче провадження і на відповідне майно Закон України Про виконавче провадження не містить заборон чи обмежень.

Відповідно до п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року N 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Таким чином, п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року N 512/5 відносить повернення виконавчого документа стягувачу до випадків завершення виконавчого провадження і передбачає застосування наслідків завершення виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

В той же час, Закон України Про виконавче провадження містить неузгодженість щодо наслідків повернення виконавчого документа стягувану, оскільки не відносить такий випадок до завершення виконавчого провадження.

В будь-якому разі, існування у виконавчому провадженні № 44563870 чинного арешту, як заходу примусового виконання, свідчить про існування незавершених виконавчих дій, в частині яких державний виконавець має повноваження і зобов`язаний вчиняти процесуальні дії в залежності від фактичних обставин.

Також, згідно правової позиції Вищого господарського суду України у постанові у справі № 54/182-10 від 01.04.2013 року, норми п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту № 512/2 від 02.04.2012 року передбачають дії державного виконавця в разі повернення виконавчого документа стягувачу, зокрема, зняття арешту.

Частиною 3 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження , в редакції, яка діяла станом на момент здійснення виконавчого провадження № (до 17.06.2016 року) визначено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Пунктом 4.2.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року N 512/5 визначено, що у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.

З огляду на норму п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла станом на момент звернення стягувача з повідомленням про відсутність підстав для здійснення примусового виконання (відмову від примусового виконання), визнана судом відмова стягувача від виконання є підставою для закінчення виконавчого провадження та застосування передбачений ст. 40 Закону України Про виконавче провадження наслідків закінчення виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 330 Господарського процесуального кодексу України заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

З огляду на наведену норму ст. 330 Господарського процесуального кодексу України, заява про відмову стягувача від примусового виконання, яка є підставою для закінчення виконавчого провадження, подається державному виконавцю, що було дотримано стягувачем.

Однак, державний виконавець в порушення вимог чинного законодавства, не передав в установлений строк таку заяву на затвердження суду, чим допустив бездіяльність.

Таким чином, державний виконавець, не зважаючи на існування чинних заходів примусового виконання у виконавчому провадженні № 44563870, що виключає підстави вважати його закінченим, після подання стягувачем заяви про вдмову від примусового виконання, в порушення ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла станом на момент звернення стягувача) та ст. 330 Господарського процесуального кодексу України безпідставно не вжив визначених законом заходів з метою приведення обставин виконавчого провадження у відповідність до фактичних обставин, чим спричинив безпідставне існування арешту майвна боржника, необхідність в якому відсутня.

Частиною 3 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла станом на момент звернення стягувача) передбачено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла станом на момент звернення стягувача) передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Також, виконавчою службою не розглянуто заяву стягувача № 1 від 18.05.2018 року щодо зняття арешту та оголошеної заборони відчуження з майна боржника у виконавчому провадженні № 44563870, не перевірено та не встановлено відсутності підстав існування арешту щодо майна особи, зобов`язання якої відсутні, що свідчить про наявність у діях Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія протиправної бездіяльності у виконавчому провадженні № 44563870.

Щодо посилань Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на наявність підстав існування арешту майна боржника у зв`язку з несплатою виконавчого збору, відповідні твердження не підтверджені жодними доказами та навіть поясненнями щодо обставин стягнення виконавчого збору, в якому виконавчому провадженні і на якій підставі. Виконавчою службою не додано до заперечень жодного доказу та матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, судом встановлено бездіяльність Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія у рамках виконавчого провадження № 44563870, тому, з метою захисту прав учасників виконавчого провадження та приведення виконавчого провадження у відповідність до фактичних обставин, наявні підстави для зобов`язання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія, чи іншої уповноваженої особи, зняти арешт з майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ у виконавчому провадженні № 44563870.

Згідно зі ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 342-343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 б/н від 30.07.2018 року на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія у рамках виконавчого провадження № 44563870

3. Зобов`язати Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управіління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія, а у разі його відсутності, іншу уповноважену особу винести постанову, якою зняти арешт з майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ у виконавчому провадженні № 44563870, а саме з земельної ділянки загальною площею 4,0334 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер: 3220881700:04:001:0118, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю СП БОРИСПІЛЬ .

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін