Ухвала

від 22.12.2021 по справі 756/420/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 756/420/17

провадження № 61-18833ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., ЛідовцяР. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасова-Патрай Ксенія Андріївна, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про розірвання договору банківського вкладу, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк ) про розірвання договору банківського вкладу, стягнення грошових коштів.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 2 910 546,94 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ ПриватБанк залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 756/420/17 касаційну скаргу АТ КБ ПриватБанк задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог у частині стягнення донарахованих процентів за новий період фактичного користування коштами, у решті вимог відмовлено.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року позов (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у частині стягнення донарахованих процентів) задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 23 червня 2009 року у сумі 35 629,03 доларів США, що еквівалентно 950 938,81 грн; нараховані проценти (за період з 25 травня 2014 року до 27 лютого 2018 року) у сумі 11 907,35 доларів США, що еквівалентно

31 7807,17 грн, а також за договором банківського вкладу від 21 серпня 2007 року кошти у сумі 41 742,51 доларів США, що еквівалентно 1 114 107,59 грн; та нараховані проценти (за період з 22 серпня 2013 року до 27 лютого 2018 року ) у сумі 13 494,66 доларів США, що еквівалентно 360 172,47 грн.

Стягнуто з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 нараховані проценти (за період з 28 лютого 2018 року до 13 лютого 2020 року) за договором банківського вкладу від 23 червня 2009 року у розмірі 698,91 доларів США, що еквівалентно 18 653,91 грн, а також нараховані проценти (за період з 28 лютого 2018 року до 13 лютого 2020 року) за договором банківського вкладу

від 21 серпня 2007 року у розмірі 818, 83 доларів США, що еквівалентно

21 854,57 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ПостановоюКиївського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу

АТ КБ ПриватБанк задоволено частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року змінено, шляхом виключення з його мотивувальної частини таке: Договір про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року , укладений між ПАТ КБ ПриватБанк та ТОВ ФК Фінілон шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників Банку, є нікчемним в силу положень ч. 1 ст , ч. 1 ст. 654 , ч. 2 ст. 1059 ЦК України . Крім того, договір про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року також є нікчемним відповідно до положень ст. 228 ЦК України, адже він порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на незаконне заволодіння вкладами громадян України .

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня

2021 року залишено без змін.

19 листопада 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат

Тарасова-Патрай К. А., звернулася із касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року.

Судові рішення оскаржуються в частині здійсненого розрахунку розміру відсотків, що підлягають стягненню. В іншій частині позовних вимог рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме для уточнення, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та надіслання на адресу суду уточненої редакції касаційної скарги і копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також роз`яснено про наслідки невиконання ухвали суду.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції, заявником подано уточнену касаційну скаргу, яка не містить посилання на пункт 3 частини другої статті

389 ЦПК України.

При цьому заявник зазначає інші підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 09 листопада 2021 рокуу справі № 320/5115/17, у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 132/4438/18-ц, від 24 червня 2020 року у справі № 751/2322/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 757/45304/19-ц та у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі №6-544цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник указує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, а також необґрунтовано відхилили клопотання учасника справи щодо встановлення обставин на підставі судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат

Тарасова-Патрай К. А. заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про розірвання договору банківського вкладу, стягнення грошових коштів , за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасова-Патрай Ксенія Андріївна, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року .

Витребувати із Оболонського районного суду м. Києва цивільну справу

№ 756/420/17 .

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець