Ухвала

від 17.05.2022 по справі 756/420/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 756/420/17

провадження № 61-18833св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення грошових коштів, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасова-Патрай Ксенія Андріївна, Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про розірвання договору банківського вкладу та стягнення грошових коштів.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 2 910 546,94 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог у частині стягнення донарахованих процентів за новий період фактичного користування коштами, у решті вимог відмовлено.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у частині стягнення донарахованих процентів) задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 23 червня 2009 року в розмірі 35 629,03 дол. США, що еквівалентно 950 938,81 грн; нараховані проценти (за період з 25 травня 2014 року до 27 лютого 2018 року) в розмірі 11 907,35 дол. США, що еквівалентно 31 7807,17 грн, а також за договором банківського вкладу від 21 серпня 2007 року кошти у розмірі 41 742,51 дол. США, що еквівалентно 1 114 107,59 грн; та нараховані проценти (за період з 22 серпня 2013 року до 27 лютого 2018 року) в розмірі 13 494,66 дол. США, що еквівалентно 360 172,47 грн.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 нараховані проценти (за період з 28 лютого 2018 року до 13 лютого 2020 року) за договором банківського вкладу від 23 червня 2009 року в розмірі 698,91 дол. США, що еквівалентно 18 653,91 грн, а також нараховані проценти (за період з 28 лютого 2018 року до 13 лютого 2020 року) за договором банківського вкладу від 21 серпня 2007 року в розмірі 818, 83 дол. США, що еквівалентно 21 854,57 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року змінено, шляхом виключення з його мотивувальної частини таке: «Договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року», укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ ФК «Фінілон» шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників Банку, є нікчемним в силу положень частини першої статті 654, частини другої статті 1059 ЦК України». Крім того, договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року також є нікчемним відповідно до положень статті 228 ЦК України, адже він порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на незаконне заволодіння вкладами громадян України».

В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасова-Патрай К. А., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року в частині здійсненого розрахунку розміру відсотків, що підлягають стягненню та ухвалити в цій частині нове рішення. У іншій частині позовних вимог рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасова-Патрай К. А., на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року залишено без руху для усунення недоліків.

У грудні 2021 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасова-Патрай К. А., на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року і витребувано із Оболонського районного суду міста Києва цивільну справу № 756/420/17.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі №6-544цс16, у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 132/4438/18-ц (провадження № 61-11679св19), від 24 червня 2020 року у справі № 751/2322/17 (провадження № 61-49048св18), від 02 листопада 2021 року у справі № 757/45304/19-ц (провадження № 61-3221св21), та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20). Також заявник зазначає на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, а також необґрунтовано відхилили клопотання учасника справи щодо встановлення обставин на підставі судового рішення.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року до закінчення касаційного провадження.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 591/678/16-ц (провадження № 61-22658св18), від 12 вересня 2019 року у справі № 234/3636/16-ц (провадження № 61-28787св18). Також заявник зазначає на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки у порушення вимог статті 51 ЦПК України суди не залучили до участі у справ належного відповідача - ТОВ ФК «Фінілон».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про розгляд справи за участю представників АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення грошових коштів призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець