Постанова

від 23.12.2021 по справі 638/6137/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 638/6137/18

провадження № 61-10978св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Фідобанк Коваленко Олександр Володимирович,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Фідобанк (далі - ПАТ Фідобанк ) Коваленка О. В. та просила визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк Коваленка О. В. щодо невключення її до переліку вкладників ПАТ Фідобанк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язати уповноважену особуФонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк Коваленка О. В. включити її до загального реєстру вкладників ПАТ Фідобанк , які мають право на відшкодуваннякоштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 08 квітня 2011 року між нею та ПАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є ПАТ Фідобанк , укладено договір на відкриття та ведення поточного рахунку.

18 травня 2016 року на її банківський рахунок були зараховані грошові кошти в розмірі 200 000 грн від ТОВ Регіональний кредит на підставі укладеного між ними договору позики № 2 від 11 травня 2016 року, що підтверджується квитанцією № 383662910 від 18 травня 2016 року.

З 20 травня 2016 року в ПАТ Фідобанк запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Фідобанк .

Зазначала, що під час здійснення процедури ліквідації ПАТ Фідобанк уповноваженою особою був сформований перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте її до цього переліку протиправно не включено, грошові кошти за вкладом на її вимогу не повернуто, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 вересня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Коваленка О. В. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ Фідобанк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Коваленка О. В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ Фідобанк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ Фідобанк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником ПАТ Фідобанк , що підтверджується квитанцією банку, а тому відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб повинна бути включена до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 вересня 2019 року скасовано й ухвалено нове про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не довела, що є вкладником ПАТ Фідобанк на суму 200 000 грн, оскільки операція від 18 травня 2016 року по перерахуванню 200 000 грн на її рахунок була сторнована банком, а тому підстав для задоволення її позову немає.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду України в справі № 815/5392/16 від 04 липня 2018 року (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що факт внесення коштів у розмірі 200 000 грн на її банківський рахунок підтверджується квитанцією банку, яка є належним та допустимим доказом. При цьому сторнування є наслідком визнання правочину (операції) нікчемним, але відповідач, окрім копії квитанції з відміткою сторно не надав жодного рішення про визнання операції нікчемною, тому її кошти вважаються вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 Закону України Про систему гарантування вкладів .

Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні її позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції .

01 грудня 2021 року справа № 638/6137/18 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є ПАТ Фідобанк , був укладений договір № 26206000139745 на відкриття та ведення поточного рахунку від 08 квітня 2011 року.

Відповідно до договору на відкриття та ведення поточного рахунку банк відкриває поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні, приймає і зараховує на такий рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконує розпорядження клієнта щодо перерахування, видачі відповідних сум з рахунку, а також проводить інші операції відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів НБУ, умов цього договору.

18 травня 2016 року на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 були зараховані грошові кошти в розмірі 200 000 грн, що підтверджується квитанцією № 383662910 від 18 травня 2016 року.

Згідно з наданою відповідачем квитанцією від 18 травня 2016 року з відміткою сторно , реєстром вилучених документів за період з 18 травня 2016 року по 18 травня 2016 року операція по перерахуванню коштів на рахунок позивача за квитанцією № 383662910 від 18 травня 2016 року була сторнована.

Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 у ПАТ Фідобанк за період з 11 травня 2016 року по 10 вересня 2018 року грошові кошти у сумі 200 000 грн на її рахунок не зараховувалися.

21 вересня 2016 року відкритий у ПАТ Фідобанк на ім`я ОСОБА_1 рахунок був закритий, про що свідчить довідка ПАТ Фідобанк від 12 вересня 2018 року.

20 травня 2016 року рішенням Правління Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 ПАТ Фідобанк віднесений до категорії неплатоспроможних.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 184 від 20 травня 2016 року в ПАТ Фідобанк на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 травня 2016 року № 783 з 20 травня 2016 року запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Фідобанк .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 959 від 09 червня 2016 року строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку ПАТ Фідобанк продовжений з 20 червня 2016 року по 19 липня 2016 року.

Рішенням Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш відкликана банківська ліцензія та ліквідований ПАТ Фідобанк .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1265 від 19 липня 2016 року з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року розпочата процедура ліквідації ПАТ Фідобанк , призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ Фідобанк .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1836 від 02 липня 2018 року продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ Фідобанк на два роки з 20 липня 2018 року по 19 липня 2020 року включно.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Спір у цій справі стосується формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим установлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження у справі за аналогічним позовом, а тому, враховуючи, що позивачу має бути забезпечений доступ до правосуддя, суди правильно розглянули цю справу в порядку цивільного судочинства.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За приписами частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000, 00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Частиною першою статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є наявність коштів на рахунку особи.

Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звернувшись з цим позовом до суду, ОСОБА_1 зазначала, що 18 травня 2016 року на її банківський рахунок, відкритий у ПАТ Фідобанк були зараховані 200 000 грн, які надійшли від ТОВ Регіональний кредит на підставі укладеного між ними договору позики № 2 від 11 травня 2016 року, на підтвердження чого надала квитанцію № 383662910 від 18 травня 2016 року. Договір позики № 2 від 11 травня 2016 року, на який посилалася позивач, у матеріалах справи відсутній.

Апеляційний суд установив, що операція по перерахуванню коштів на рахунок позивача за квитанцією № 383662910 від 18 травня 2016 року була сторнована 18 травня 2016 року, що мало наслідком повернення коштів на рахунок, з якого вони надійшли. Вказані обставини підтверджені квитанцією від 18 травня 2016 року з відміткою сторно , реєстром вилучених документів за період з 18 травня 2016 року по 18 травня 2016 року, а також випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 у ПАТ Фідобанк за період з 11 травня 2016 року по 10 вересня 2018 року, яка не містить даних про зарахування на її рахунок 200 000 грн.

21 вересня 2016 року відкритий у ПАТ Фідобанк на ім`я ОСОБА_1 рахунок був закритий.

Таким чином, перевіривши надані сторонами докази, установивши, що позивач не довела факту наявності на її рахунку в ПАТ Фідобанк 200 000 грн, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що в неї виникло права на отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку з чим зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 липня 2018 року в справі № 815/5392/16, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів . В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону й підстав для її скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко