Постанова

від 21.12.2021 по справі 2-412/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 2-412/11 Провадження № 22-ц/821/2093/21 Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

за участю секретаря: Винник І.М.

учасники справи :

скаржник (боржник) : ОСОБА_1

представник скаржника: адвокат Полежака Володимир Федорович

особа, дії якої оскаржуються : головний державний виконавець Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Трембовецький Максим Михайлович

стягувач: ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Полежаки Володимира Федоровича на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2021 року (постановлену під головуванням судді Сакун Д.І. в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області) про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Трембовецького М.М. (стягувач ОСОБА_2 ), посилаючись в обґрунтування скарги на те, що в травні 2014 року ОСОБА_1 було отримано попередження про стягнення з нього аліментів та наявність заборгованості з червня 2011 року. У подальшому виконавче провадження було закрите.

07 вересня 2021 року, вказує ОСОБА_1 , він отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2021 року та розрахунок заборгованості по аліментах за період з червня 2011 року по серпень 2020 року включно.

Оскільки з вказаним розрахунком, вказує ОСОБА_1 , він не погодився, то з метою досудового врегулювання спору він 15 вересня 2021 звернувся до суб`єкта оскарження з проханням здійснити перерахунок заборгованості, проте, отримав відмову.

В зв`язку з чим, зазначає ОСОБА_1 , він змушений був звертатися до Звенигородського районного суду Черкаської області із відповідною скаргою, в якій просив визнати причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії виконавця поважними та поновити строк, ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії головного державного виконавця Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Трембовецького М. М. в частині нарахування заборгованості по аліментах за період з червня 2011 року по серпень 2020 року включно та зобов`язати здійснити перерахунок заборгованості за вказаний період.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2021 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із скаргою - відмовлено; скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржником не доведено своєчасності звернення до суду зі скаргою та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою.

В апеляційній скарзі, поданій 29 жовтня 2021 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Полежака В.Ф. , вважаючи ухвалу суду першої інстанції постановленою із порушенням вимог норм процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи, просив ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2021 року скасувати, а матеріали справи передати на розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Полежака В.Ф., зокрема, посилається на те, що залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції позбавив останнього права на справедливий судовий захист, залишаючи в силі завідомо неправомірні дії державного виконавця при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментам.

На думку особи, що подала апеляційну скаргу, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що ОСОБА_1 у своїй скарзі вказував, що звертався із адвокатським запитом до відділу ДВС не тільки з метою досудового врегулювання спору, а також з метою збирання доказів.

Крім того, для спростування рішення виконавця про стягнення аліментів за минулий час, необхідно було зібрати докази проживання стягувачки та дитини за адресою ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Полежаки В.Ф. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення зі скаргою на дії державного виконавця без наявності поважних причин для його поновлення.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 скарги вбачається, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2021 року та розрахунок заборгованості по аліментах скаржником було отримано 07 вересня 2021 року.

15 вересня 2021 року адвокатом Полежакою В.Ф., якій діє в інтересах ОСОБА_1 на адресу Звенигородського відділу ДВС був направлений запит про перегляд розрахунку заборгованості по аліментах у ВП 66688238 (а.с. 69)

Листом від 27 вересня 2021 року № 19.4-30/19934 начальником Звенигородського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області була надана відповідь, яку ОСОБА_1 отримано 30 вересня 2021 року.

Колегія суддів вважає, що саме з моменту отримання вказаної відповіді у боржника розпочався десятиденний строк на оскарження дій, рішення державного виконавця.

Із скаргою на дії державного виконавця Черкасенко О.А. звернувся до суду 08 жовтня 2021 року, тобто в межах встановленого ст. 449 ЦПК України строку, при цьому, в скарзі одночасно містилосяклопотанням про поновлення строку з обґрунтуванням поважності причин пропущення такого строку.

Вказаного суд першої інстанції не врахував та дійшов передчасного висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Полежаки В.Ф. підлягає до задоволення, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України , апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Полежакою Володимиром Федоровичем - задовольнити.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2021 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця - скасувати, а матеріали зазначеної справи направити до Звенигородського районного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Л.В. Нерушак

/ текст постанови суду виготовлений 21 грудня 2021 року/