39/54
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоредут”
до Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені
М. П. Загороднього
про визнання права власності на об‘єкт незавершеного будівництва
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Скобельський С. В.
Від відповідача: Наконечний В. В.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоредут»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М. П. Загороднього (відповідач) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоредут»права власності на об'єкт незавершеного будівництва –офісний (адміністративний) будинок, що знаходиться в м. Києві по вулиці Артема № 10-Б.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він належним чином виконав умови Договору інвестування будівництва нежитлових приміщень від 16 квітня 2007 року та додаткової угоди до нього від 23 квітня 2007 року. В той же час, відповідач, в порушення умов договору, не забезпечив здачу в експлуатацію приміщень за актом приймальної комісії, не передав введених в експлуатацію нежитлових приміщень офісного будинку по вулиці Артема, 12 в м. Києві позивачу та не надав документи, які необхідні для оформлення права власності в БТІ.
Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 39/54 та призначено її розгляд на 27.09.2007 року.
В судовому засіданні, призначеному на 27.09.2007 року, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог.
В судовому засіданні, призначеному на 27.09.2007 року, представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти задоволення позову та просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
В судовому засіданні, призначеному на 27.09.2007 року, за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12 липня 2000 року між КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»та відповідачем укладено інвестиційно-підрядний договір № 146/2000 на забудову земельної ділянки по вул. Артема, 12 у м. Києві.
19 грудня 2002 року КП «Генеральна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв»отримало Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового з офісними приміщеннями та адміністративного будинків з підземною автостоянкою для співробітників посольств, консульських установ, представництв міжнародних організацій за адресою: м. Київ, вул. Артема, 12 у Шевченківському районі м. Києва. Дозвіл на виконання будівельних робіт видано відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням архітектури та містобудування м. Києва за № 0384 від 29.05.01р.
11 квітня 2003 року між Київською міською радою та КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»укладено договір оренди земельної ділянки - довгострокова оренда строком на 25 років земельної ділянки, розташованої по вул. Артема, 12 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 0,3730 Га для будівництва та обслуговування житлового з офісними приміщеннями та адміністративного будинків із загальною підземною автостоянкою для співробітників посольств, консульських установ, представництв міжнародних організацій.
05 жовтня 2004 року між КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до Інвестиційного договору від 12 липня 2000 року, згідно якої сторони погодили, що загальна площа приміщень адміністративного будинку розподіляється між сторонами наступним чином: 1514,43 кв. м. переходить у власність КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв», а 1356,57 кв. м. переходить у власність відповідача.
17 лютого 2005 року між КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»та відповідачем підписано Протокол узгодження ціни продажу частки майна, що належить КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»згідно умов Договору від 12.07.2000 року № 146/2000.
18 квітня 2005 року Головне Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища листом № 07-5864 рекомендувало присвоєння адміністративному будинку по вул. Артема, 12 поштової адреси –вул. Артема, 10-Б.
18 травня 2005 року між КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 3 до Інвестиційного договору від 12 липня 2000 року, згідно якої сторони визначили, що відповідач зобов'язується компенсувати КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»1514,43 кв. м. загальної площі приміщень адміністративного будинку, що переходить у власність КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»згідно з умовами Інвестиційного договору від 12 липня 2000 року грошовими коштами у розмірі 5 500 000,00 грн. в період до 25 листопада 2005 року. В цій же Додатковій угоді сторони визначили, що з моменту отримання КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»грошової компенсації вся загальна площа приміщень адміністративного будинку переходить у власність відповідача.
В період з вересня по грудень 2005 року відповідач компенсував КП «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв»1514,43 кв. м. загальної площі приміщень адміністративного будинку в повному об'ємі, що підтверджується зібраними у справі доказами.
16 квітня 2007 року між відповідачем та позивачем укладено Договір інвестування будівництва нежитлових приміщень № АР 12/НЕЖ-2.
23 квітня 2007 року між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 1 до Договору інвестування будівництва нежитлових приміщень № АР 12/НЕЖ-2.
Відповідно до умов Договору інвестування будівництва нежитлових приміщень від 16 квітня 2007 року та додаткової угоди до нього від 23 квітня 2007 року позивач взяв на себе зобов'язання до 26 квітня 2007 року оплатити вартість будівництва.
Позивач виконав умови Договору інвестування будівництва нежитлових приміщень від 16 квітня 2007 року та додаткової угоди до нього від 23 квітня 2007 року і перерахував відповідачу грошові кошти, тобто належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем, що підтверджується зібраними у справі доказами і не заперечується відповідачем.
Відповідач відповідно до умов Договору інвестування будівництва нежитлових приміщень від 16 квітня 2007 року та додаткової угоди до нього від 23 квітня 2007 року взяв на себе зобов'язання збудувати, забезпечити здачу в експлуатацію за актом приймальної комісії та передачу введених в експлуатацію нежитлових приміщень офісного будинку по вулиці Артема, 12 в м. Києві не пізніше 01 липня 2007 року, а документів, які необхідні для оформлення відповідачем права власності в БТІ не пізніше 07 липня 2007 року.
Позивач своїми листами від 09.07.2007 року та 01.08.2007 року звертався до відповідача із вимогою виконати свої зобов'язання та передати приміщення офісного будинку та відповідні документи на приміщення. Однак, звернення позивача до відповідача щодо передачі об'єкту інвестування - приміщень офісного будинку залишились без відповіді і на момент розгляду справи приміщення і документи відповідачем позивачу не передані, тобто відповідач не визнає право власності позивача на приміщення офісного будинку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір інвестування будівництва за своєю правовою природою є договором підряду, тому до нього повинні застосовуватися правила, встановлені законодавством для такого виду Договорів.
Відповідно до ст. 317 ГК України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, яке виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи.
Аналогічна норма закріплена ст. 318 ГК України, відповідно до якої за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається із Договору інвестування будівництва нежитлових приміщень № АР 12/НЕЖ-2 від 16 квітня 2007 року між відповідачем та позивачем досягнуто угоди по всіх суттєвих умовах, які вимагаються чинним законодавством щодо такого виду договорів. Зокрема, сторонами погоджено строки виконання зобов'язань щодо порядку здійснення інвестування та порядку передачі об'єкту інвестування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 252 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, яким є Договір інвестування будівництва нежитлових приміщень № АР 12/НЕЖ-2 від 16 квітня 2007 року.
Пунктом 5 Статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідач у своїх поясненнях зазначив, що об'єкт нерухомості побудовано на 100 %, його загальна площа складає 2634,00 кв. м., частково не виконано оздоблювальні роботи. Відповідач не надав суду доказів існування об'єктивних причин, які унеможливлюють введення об'єкта інвестування в експлуатацію.
Згідно із ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Позивач правомірно набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва - офісний (адміністративний) будинок, що знаходиться в м. Києві по вулиці Артема № 10-Б на підставі не забороненій законом і є законним власником такого об'єкта, а відповідач не визнає та порушує право власності позивача.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здісненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоредут»(01010, м. Київ, вул. Московська, 7, код ЄДРПОУ 33636202) право власності на об'єкт незавершеного будівництва –офісний (адміністративний) будинок, що знаходиться в м. Києві по вулиці Артема № 10-Б, загальною площею 2634,00 кв м.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М. П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655, п/р 26006041300201 в АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоредут»(01010, м. Київ, вул. Московська, 7, код ЄДРПОУ 33636202, п/р 2600526317.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478) 85,00 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання рішення
28.09.2007 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2007 |
Оприлюднено | 16.10.2007 |
Номер документу | 1021588 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні