Постанова

від 21.12.2021 по справі 826/14599/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14599/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Волинь до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Волинь» (далі - позивач, ТОВ Фірма «Волинь» ) з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2017 № 1856 «Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма «Волинь» , м. Київ (НР № 00663-м від 25 червня 2011 року, НР №00665-м від 04 травня 2006 року, НР №00666-м від 25 червня 2011 року, ефірне мовлення, позивні: «Радіо NEXT» ).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення від 05.10.2017 року №1856 з огляду на невідповідність встановлених порушень, оскільки зміна кінцевого бенефіціарного власника відбулась 13.11.2016, а норма Закону України «Про телебачення і радіомовлення» , що передбачала обов`язок переоформлювати ліцензію у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника набрала чинності 30.11.2016, у зв`язку із чим, позивач не був зобов`язаний переоформлювати ліцензію у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, як суб`єкт владних повноважень, може на власний розсуд приймати рішення про визнання достатніми підстав для звернення до суду у передбачених законодавством випадках з позовом про анулювання ліцензії, і визнання Нацрадою певних фактів встановленими та достатніми для звернення до суду не означає наявність підстав для анулювання ліцензії.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки розбіжностям щодо визначення виду виявленого під час перевірки ТОВ Волинь порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, що містяться в акті перевірки № 42 ПП/Кв/П/17 від 11 липня 2017 року та рішенні від 05 жовтня 2017 року № 1856 Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірми Волинь ; не встановлено, яке саме порушення виявлено Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, що має значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у цій справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 № 1856 «Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма «Волинь» , м. Київ (НР № 00663-м від 25 червня 2011 року, НР №00665-м від 04 травня 2006 року, НР №00666-м від 25 червня 2011 року, ефірне мовлення, позивні: «Радіо NEXT» );

- стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Волинь» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що порушення статті 35 Закону України Про телебаченні і радіомовлення , зокрема, неподання заяви про переоформлення ліцензії, є вкрай тяжким, оскільки порушує права глядачів на об`єктивну оцінку контенту, який подає телерадіоорганізація у своєму ефірі, у зв`язку з тим, що володіючи інформацією стосовно того, хто є кінцевим бенефіціаром, глядач може оцінити чому та чи інша інформація подається в певному ключі. З огляду на вказане, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зазначає, що на виконання своїх дискреційних повноважень має право звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії, оскільки саме така санкція передбачена статтею 37 Закону України Про телебаченні і радіомовлення за вказане порушення.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та зазначив, що на даний час є стала практика, яку судом першої інстанції правомірно застосовано.

За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що На виконання рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.06.2017 №830 та наказу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 04.07.2017 №5а/260, здійснено позапланову перевірку діяльності ТОВ Фірма «Волинь» , м. Київ (НР № 00663-м від 25 червня 2011 року, НР №00665-м від 04 травня 2006 року, НР №00666-м від 25 червня 2011 року, ефірне мовлення, позивні: «Радіо NEXT» ), за результатами якої складено акт позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії від 11.07.2017 №42ПП/Кв/П/17.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Фірма «Волинь» вимог статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» , а саме останнім не надано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Так, 05.10.2017 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №1856 (протокол №33) «Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма «Волинь» , м. Київ (НР №00663-м від 25.06.2011, НР №00665-м від 04.05.2006, НР №00666-м від 25.06.2011, ефірне мовлення, позивні: «Радіо NEXT» ), згідно якого на підставі статті 35, пункту «б» частини 5 статті 37, частини 1 статті 70, частини 1, 2, 5 та 6 статті 72, частини 1 та 2 статті 73, частини 1 статті 74, частин 1 та 2 статті 75 Закону України «Про телебачення і радіомовлення", ст. 13 та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» , вирішено: визнати факт неподання ТОВ Фірма «Волинь» , м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій НР №00341-м від 09.09.2009 у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ Фірма «Волинь» , м. Київ, НР №00663-м від 25.06.2011, НР №00665-м від 04.05.2006, НР №00666-м від 25.06.2011.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що правопорушення у виді встановлення «факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника» та «факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата» не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, Законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Відповідно до положень ст. 13 вказаного Закону встановлено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення передбачена статтею 71 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги (частина сьома статті 72).

Рішення про стягнення штрафу приймається: якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені; якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень; якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень (частина восьма статті 72).

Частиною 12 статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" встановлено, що якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Колегія суддів звертає увагу, що на даний час вже існує стала практика, яка викладена зокрема Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2021 року по справі №826/14324/17, від 22 червня 2020 року по справі №826/14601/17, від 04.07.2019 року по справі № 826/25903/15 та від 10.09.2019 по справі № 826/14599/17, обставини яких є подібними, дійшов висновку, що аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.

Відповідно до статті 21 Закону №538/97 Національна рада застосовує санкції до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Відповідно до пункту 2.1., абзацу 5 пункту 2.3, пункту 2.4 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 08.02.2012 №115, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 - за № 313/20626 (далі також - Інструкція), Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.

Підставами для здійснення позапланових перевірок є: заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Планові та позапланові перевірки здійснюються за рішенням Національної ради.

У рішеннях Національної ради про проведення позапланової перевірки вказуються найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, та предмет перевірки.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Інструкції за результатами планової чи позапланової перевірки складається акт перевірки (додатки 2-5) та/або протоколи (додатки 6, 7).

Судом першої інстанції встановлено, що позапланову перевірку ТОВ Фірма «Волинь» здійснено 11.07.2017 на підставі наказу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 04.07.2017 №5а/260 за заявою ГО «Директор Медіа» від 25.05.2017 вх. №24а/57).

Так, перевіркою встановлено порушення ТОВ Фірма «Волинь» вимог статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» .

Частинами першою, другою, пунктом "ґ" частини третьої статті 35 Закону №3759 встановлено, що у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення, в тому числі, можуть бути: зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

У частині 3 статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, у тому числі, зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Частиною 6 статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що Національна рада може застосувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Згідно з положеннями частиною 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі: а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності; б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог; г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України; ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Законом України "Про телебачення і радіомовлення" встановлено три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення. При цьому, вичерпний перелік підстав, наведених у ч. 5 ст. 37 Закону України "Про телебаченні і радіомовлення", за яких Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, в акті перевірки від 11.07.2017 №42ПП/Кв/П/17 встановлено, що ТОВ Фірма «Волинь» не надано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, в той час, як у спірному рішенні від 05.10.2017 № 1856 «Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма «Волинь» , прийнятому на підставі зазначеного акту від 11.07.2017 №42ПП/Кв/П/17 вирішено визнати факт неподання ТОВ Фірма «Волинь» заяв про переоформлення ліцензій у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутися у зв`язку з цим до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

Колегія суддів звертає увагу, що правопорушення у виді встановлення "факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника" та "факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата" не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення.

При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Даний висновок відповідає практиці Верховного Суду, що була, зокрема, висловлена у постановах від 29 квітня 2021 року по справі №826/14324/17, від 22.06.2020 року по справі № 826/14601/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Підстав для відступу від усталеної практики колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на практику, яка викладена в постановах Верховного Суду за 2020 рік та 15 квітня 2021 року, оскільки судом апеляційної інстанції застосовується практика, яка існує на час прийняття рішення, а саме викладена в Постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року по справі №826/14324/17 та від 14 грудня 2021 року по справі № 826/14327/17.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Лічевецький