Постанова

від 23.12.2021 по справі 260/1082/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 260/1082/19

адміністративне провадження № К/9901/19898/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/1082/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтернатив Електрик , Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Рахівська районна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Громадська організація Комітет Екологічного Порятунку України , Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, постановлену у складі головуючого судді Гаврилка С.Є. , та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Носа С.П., Іщук Л.П.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 06.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс (далі - ТОВ Енергія гір плюс ) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Закарпатська ОДА) від 24.01.2019 № 35 Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій , у частині скасування розпоряджень голови Рахівської РДА від 09.06.2017 №149 Про розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту та від 26.07.2018 № 241 Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту .

29.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Альтернатив Електрик звернулося з аналогічним позовом до Закарпатської ОДА.

Ухвалою від 02.12.2019 Закарпатський окружний адміністративний суд ці адміністративні позови об`єднав в одне провадження.

2. Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.02.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020, позовну заяву ТОВ Енергія гір плюс залишив без розгляду.

3. 06.08.2020 ТОВ Енергія гір плюс подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на наявність передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставин, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Верховний Суд ухвалою від 19.08.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5 . Суди встановили, що 24.01.2019 головою Закарпатської ОДА прийнято розпорядження № 35 Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій , яке було оприлюднене на офіційному сайті 24.01.2019.

Цим розпорядженням скасовано, зокрема, розпорядження голови Рахівської РДА від 09.06.2017 №149 Про розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту та від 26.07.2018 № 241 Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту .

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ Енергія гір плюс послалося на те, що в серпні 2019 року йому стало відомо про відкриття провадження у справі № 260/1082/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтернатив Електрик про скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА, яке стосується і його прав. З метою отримання інформації щодо того, чи приймались головою Закарпатської ОДА будь-які розпорядження стосовно ТОВ Енергія гір плюс , 03.09.2019 останнє звернулось до відповідача із запитом про надання публічної інформації. 24.09.2019 воно отримало відповідь на свій запит, в якому відповідач надав і копію оскаржуваного розпорядження, і копії документів, на підставі яких таке було прийнято.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6 . Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що враховуючи публічність та відкритість зазначеної вище інформації, позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів починаючи з 24.01.2019. При цьому, позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність будь-яких обмежень доступу до оспорюваного рішення та обґрунтованих причин звернення до суду після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. У касаційній скарзі ТОВ Енергія гір плюс посилається на те, що суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що воно не мало можливості дізнатися про оскаржуване розпорядження у день його прийняття, а відповідно і про порушення своїх прав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із наступного.

9 . Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

10 . Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

11 . Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

12 . Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

13 . Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14 . Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15 . Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

16 . Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17 . Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

18 . Встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

19 . Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

20 . Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.

21 . Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскаржуване розпорядження було оприлюднене на офіційному сайті 24.01.2019, тому позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів починаючи з цієї дати.

22 . Доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди надали оцінку поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

23 . Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

24 . Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

25 . Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

26. З огляду на те, що провадження у цій справі вже було відкрито, суд першої інстанцій правильно застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені частиною четвертою статті 123 КАС України.

27. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення у цій справі відповідають. Правильність висновків судів попередніх інстанцій доводами касаційної скарги не спростовано.

29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

Судді: Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець