Постанова

від 18.06.2020 по справі 260/1082/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1082/19 пров. № А/857/4078/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Іщук Л.П.

з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду (постановлена головуючим-суддею Гавдико З.В. у м. Ужгороді, час ухвалення судового рішення 17 год 00 хв, час складання повного тексту судового рішення 18 лютого 2020 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтернатив Електрик , Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс до Закарпатської обласної державної адміністрації (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Рахівської районної державної адміністрації, третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Громадська організація Комітет Екологічного Порятунку України та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

06.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс (далі - ТзОВ Енергія гір плюс , позивач) звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Закарпатська ОДА) №35 від 24.01.2019 Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій .

29.07.2019 до суду звернулося ТзОВ Альтернатив Електрик із адміністративним позовом до Закарпатської ОДА (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Рахівської районної державної адміністрації (далі - Рахівська РДА)) про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 було об`єднано в одне провадження вищевказані адміністративні позови.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 позовну заяву в частині вимог ТзОВ Енергія гір плюс до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення було залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ Енергія гір плюс подало апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що по-перше, згідно відомостей із офіційного сайту відповідача, 24.01.2019 відсутня публікація оспорюваного розпорядження, на яку суд першої інстанції послався в оскаржуваній ухвалі, а тому позивач не мав можливості ознайомитись з ним. По-друге, позивач не знав про порушення його прав з моменту прийняття оспорюваного розпорядження, оскільки не був суб`єктом правовідносин з виготовлення містобудівної документації місцевого рівня з головою ОДА. Вказує, що оспорюване розпорядження прийняте 24.01.2019, при цьому, позивач, затвердивши містобудівну документацію на місцевому рівні, не міг знати про її скасування через півтора року після повної реалізації розпоряджень Рахівської РДА, оскільки йому було достеменно відомо, що такі рішення скасуються в період їх дії. Тільки в серпні 2019 року позивачу стало відомо, що Закарпатським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі №260/1082/19 за позовом TзOB Альтернатив Електрик про скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА і що відповідним розпорядженням ОДА вирішила питання, яке стосується також його прав. З метою отримання інформації щодо того, чи приймались головою Закарпатської ОДА будь які розпорядження стосовно товариства, 03.09.2019 товариство звернулося до відповідача із запитом про надання публічної інформації. 24.09.2019 позивач отримав відповідь на свій запит, в якому відповідач надав копію оспорюваного розпорядження та копії документів, на підставі яких таке було прийняте.

Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи ГО Комітет Екологічного Порятунку України Майстренко Н.М., яка просила відхилити апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи публічність та відкритість зазначеної вище інформації, позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів починаючи з 24.01.2019. При цьому, позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність будь-яких обмежень доступу до оспорюваного рішення та звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 КАС України, частиною першою якої передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тобто, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).

З матеріалів справи видно, що 24.01.2019 головою Закарпатської ОДА було прийнято розпорядження №35 Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій , яке було оприлюднене на офіційному сайті 24.01.2019 (https://carpathia.gov.ua/dokument/pro-nedopushchennya-porushen-prav-ta-interesiv-terytorialnyh-gromad-i-gromadyan-1).

Таким чином, 24.01.2019 є датою, коли оспорюване рішення стало загальновідомим в результаті його офіційного опублікування.

У вересні 2019 року ТзОВ Енергія гір плюс звернулося із запитом за №5/19 до Закарпатської ОДА щодо надання оспорюваного розпорядження.

Листом від 24.09.2019 Закарпатська ОДА надала копію оспорюваного розпорядження та копії документів, на підставі яких таке було прийняте.

З позовною заявою ТзОВ Енергія гір плюс звернулося 06.11.2019, після спливу визначеного КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Доводи апелянта щодо отримання оспорюваного розпорядження тільки 24.09.2019, як на підставу, що зумовила виникнення підстав для звернення до суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі не могли бути перешкодою для звернення до суду з даним позовом у встановлений законом строк, право на яке виникло 25.01.2020

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що звернення позивача у вересні 2019 року до Закарпатської ОДА із запитом №5/19 щодо надання оспорюваного розпорядження, суд розцінює як штучне створення ситуації, за допомогою якої позивач вказує на те, що ними строк звернення до суду не пропущено.

Позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги, то такі колегією суддів не розглядаються, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини Пономарьов проти України (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України , заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним : воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33). Таким чином, практика Суду також свідчить про необхідність врахування законодавчо встановлених національним законодавством обмежень щодо строків звернення до суду.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія гір плюс залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №260/1082/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 24.06.2020.