Постанова

від 23.12.2021 по справі 490/10407/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.12.21

22-ц/812/298/21

Провадження №22-ц/812/298/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2021 року м. Миколаїв

справа № 490/10407/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О.,Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Калашник А.О.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Адміністрація морських портів України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України , про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Державного підприємства Адміністрація морських портів України на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 02 грудня 2020 року під головуванням судді Гуденко О.А. , повний текст судового рішення складений 09 грудня 2020 року

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі - ДП АМПУ ) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2018 року у справі № 490/4465/18 за його позовом до ДП АМПУ та Міністерство інфраструктури України, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства інфраструктури України № 32-О від 02 травня 2018 року, яким припинено повноваження позивача на посаді капітана морського порту Миколаївської філії ДП АМПУ та звільнено його відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Поновлено позивача на вказаній посаді, стягнуто з ДП АМПУ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 521152 грн. 17 коп. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 64 739 грн. 40 коп. Розподілено судові витрати.

Проте, як вказав ОСОБА_1 , наказ про його поновлення на посаді Міністерства інфраструктури України видало тільки 25 вересня 2019 року.

Посилаючись на викладене та ст. 236 КЗпП позивач просив стягнути з ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП АМПУ на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання судового рішення в частині поновлення на роботі з 21 грудня 2018 року по 30 вересня 2019 року в розмірі 621 093 грн. 62 коп.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП АМПУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 грудня 2018 року по справі № 490/4465/18 в частині негайного поновлення на роботі за період з 21 грудня 2018 року по 30 вересня 2019 року, без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших загальнообов`язкових платежів, в розмірі 621 093 грн 62 коп. Стягнуто з ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП АМПУ на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6210 грн 93 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

В апеляційній скарзі ДП АМПУ , посилаючись на незаконність та необгрунтованність рішення суду, просило його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні вірно встановлено, що винним у затримці виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі є Міністерство інфраструктури України, проте не надано оцінки аргументів відповідача, що ДП АМПУ є неналежним відповідачем та відповідно не може нести відповідальності за невиконання рішення суду в частині поновлення на роботі позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Панченко С.В. - просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У поясненнях до апеляційної скарги Міністерство інфраструктури України вказувало, що вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просило задовольнити апеляційну скаргу ДП Адміністрація морських портів України .

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2021 року зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 490/4465/18 за позовом ОСОБА_1 до ДП АМПУ та Міністерство інфраструктури України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

30 листопада 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 490/4465/18, в зв`язку із чим ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року провадження у справі поновлено.

15 грудня 2021 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшло клопотання представника ДП АМПУ - Хоменка О.В. - про скасування оскаржуваного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2020 року та закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 490/4465/18 визначено, що за участю капітану морського порту з приводу прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

23 грудня 2021 року на електронну адресу Миколаївського апеляційного суду надійшло клопотання представника Міністерства інфраструктури України - Лов`як С.С., про скасування рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2020 року, у зв`язку з тим, що воно прийнято з порушенням правил юрисдикції загальних судів та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В обґрунтування клопотання зазначала, що предметом позову у справі що розглядається є стягнення середнього заробітку у зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі на публічній службі, а тому з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 490/4465/18, ця справа підлягає розгляду судом адміністративної юрисдикції.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник ДП АМПУ - Хоменко О.В. - підтримав клопотання про скасування оскаржуваного рішення і закриття провадження у справі.

Представник Міністерства інфраструктури України - Лов`як С.С., яка приймала участь у справі в режимі відеоконференції - вважала клопотання ДП АМПУ про закриття провадження у справі таким, що підлягає задоволенню та підтримала своє клопотання з аналогічними вимогами.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Панченко С.В. - в судове засідання не з`явились, про дату, час, та місце розгляду справи належним чином сповіщені, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відправлення представнику ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 152). Направлена апеляційним судом позивачу на вказану ним на адресу судова повістка про призначення розгляду справи на 23 грудня 2021 року була повернута суду без вручення з відміткою пошти від 14 грудня 2021 року про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, тоді як відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Вислухавши думку представників відповідача та третьої особи, колегія суддів дійшла наступного.

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи у касаційному порядку справу № 490/4465/18 за позовом ОСОБА_1 до ДП АМПУ та Міністерства інфраструктури України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (постанова від 14 вересня 2021 року), висловила позицію, що враховуючи властивості, які характеризують правовий статус капітана морського порту, його повноваження, призначення, функції та завдання, особа, яка обіймає таку посаду підпадає під визначення особи, яка здійснює публічну службу. У разі виникнення до та після 14 травня 2019 року спору за участю такої особи з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби на такі спори поширюється юрисдикція адміністративних судів. За такого Велика Палата Верховного Суду визнала, що на спори з приводу проходження особою служби на посаді капітана морського порту, які виникли як до, так і після 14 травня 2019 року (дата набуття капітаном морського порту статусу державного службовця), поширюється юрисдикція адміністративних судів.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та закриттю провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 414 ЦПК України, оскільки Центральний районний суд м. Миколаєва та Миколаївський апеляційний суд не є "судом, встановленим законом" для розгляду зазначеного спору, адже спір підвідомчий судам не цивільної, а адміністративної юрисдикції.

Предметом спору у справі, що переглядається в апеляційному порядку, є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2018 року у справі № 490/4465/18 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаду капітана морського порту Миколаївської філії ДП АМПУ .

За змістом статті 236 КЗпП питання про виплату сум, що є предметом даного спору повинен вирішувати той орган, що ухвалив рішення про поновлення на роботі. Між тим, Великою Палатою Верховного Суду у справі № 490/4465/18 було встановлено, що спір про поновлення ОСОБА_1 на роботі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, спір у справі, що переглядається в апеляційному порядку, не підлягає розгляду у рамках цивільного процесу, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою та другою статті 377 ЦПК України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Отже оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З огляду на викладене, апеляційний суд не дає оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на роботі.

На виконання вимог частині четвертій статті 377, частини першої статті 256 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою підсудністю.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною сьомою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Україн.

Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Проте такого клопотання матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 256, 367, 374, 377, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2021 року