Постанова

від 07.12.2021 по справі 766/21219/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Херсон

справа № 663/412/20

провадження № 22-ц/819/985/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ( судді-доповідача)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В. секретарАвтонагова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 10 березня 2020 року у складі судді Прохоренко В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації , про скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації , в якому просила суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 35799282 від 21.06.2017 року (номер запису про право власності 21037617068 від 16.06.2017 року) прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно - Державний реєстратор Вітцівська Марія Сергіївна.

Ухвалою Херсонського міського суду херсонської області від 17 травня 2019 року суд прийняв до розгляду зазначений позов, призначив підготовче судове засідання.

В процесі підготовки справи до розгляду ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила суд:

-скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 35799282 від 21.06.2017 року (номер запису про право власності 21037617068 від 16.06.2017 року) прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно - Державним реєстратором Вітцівська М.С.;

-скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності Реконструкція багатоквартирного житлового будинку з надбудовою другого та третього поверхів по АДРЕСА_2 за №ХС 142171511958. Крім того, у своїй заяві про збільшення позовних вимог просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Управління з питань державного архітектруно-будівельного контролю Херсонської міської ради та у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 , який є забудовником відповідно до декларації і зазначений стороною договору про пайову участь у будівництві;

-витребувати від Управління з питань державного архітектруно-будівельного контролю Херсонської міської ради оригінал Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить І-ІІІ категорії складності Реконструкція багатоквартирного житлового будинку з надбудовою другого та третього поверхів по АДРЕСА_2 за №ХС 142171511958, оскільки в подальшому позивач має намір клопотати перед судом про призначення почеркознавчої експертизи підписів поставлених у декларації навпроти прізвища - ОСОБА_3 , з метою встановлення авторства підпису.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 березня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та повернуто заяву позивачу. Підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В апеляційний скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані положення п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, чим порушене право позивача на оскарження ухвали суду від 10.03.2019 р.. Суд не розглянув заявлені клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Управління з питань державного архітектруно-будівельного контролю Херсонської міської ради та у якості третьої особи ОСОБА_3 , не витребував оригінали документів та не зазначив в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали про задоволення чи відмову у задоволенні цих клопотань. Крім того, суд не прийняв ухвалу про залишення позову без руху та не надав час для усунення недоліків в порядку передбаченому ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України, а повернув заяву про збільшення позовних вимог, що вказує на порушення норм процесуального права.

Письмовий відзив на адресу суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи позивачці у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та повертаючи їй заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні іншого судді перебуває справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, крім того позивачем не сплачений судовий збір за збільшеними позовними вимогами.

Проте погодитися з таким висновком суду повністю не можна з огляду на наступне.

Статтею 49 Цивільного процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд в постанові у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

За змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 35799282 від 21.06.2017 року (номер запису про право власності 21037617068 від 16.06.2017 року) прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно - Державний реєстратор Вітцівська Марія Сергіївна.

Після збільшення позовних вимог, крім первісно заявлених вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 35799282 від 21.06.2017 року (номер запису про право власності 21037617068 від 16.06.2017 року) прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно - Державний реєстратор Вітцівська Марія Сергіївна, позивач просив суд скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності Реконструкція багатоквартирного житлового будинку з надбудовою другого та третього поверхів по АДРЕСА_2 за №ХС 142171511958.

Предметом і підставами позову у частині збільшення розміру позовних вимог є скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка була проведена без правових підстав та без волевиявлення забудовника.

Отже, позовні вимоги у збільшеній його частині жодним чином не пов`язані, ані з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції. При цьому заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, з іншим суб`єктним складом, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 188 Цивільного процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.

Враховуючи, що позовні вимоги, якими позивачка доповнила позовну заяву шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, жодним чином не пов`язані ані з предметом, ані з підставами поданого позову в первісній редакції, не є збільшенням позовних вимог, а є пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як збільшення розміру заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що така заява не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню позивачці.

Отже саме з зазначених вище підстав заява про збільшення позовних вимог має бути повернута заявнику, а не з підстав зазначених судом.

За правилами частин 1, 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог з мотивів наявності у провадженні іншого судді справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та несплати судового збору. Водночас, оскільки така заява підлягає поверненню, як така, що не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, а відповідно підстави для скасування цієї ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду відсутні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті в резолютивній частині ухвалу суду залишити без змін.

Оскільки ухвала про повернення заяви про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена окремо від рішення суду, а тому зазначення в резолютивній частині ухвали про те, що судове рішення оскарженню не підлягає суперечить вимогам ЦПК України.

Проте суд апеляційної інстанції відновив порушені права апелянта, прийнявши до розгляду подану ним апеляційну скаргу.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню.

Керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 10 березня 2020 року в частині повернення заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

В іншій оскарженій частині ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 10 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г.Чорна

Судді: Л.В.Пузанова

І.В.Склярська

Повний текст постанови складено 23 грудня 2021 року

Суддя Т.Г. Чорна