Постанова

від 30.08.2006 по справі 4/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "30" серпня 2006 р. Справа №  4/292

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за  участю  секретаря  судового  засідання  Волоткевича  А.В. розглянув справу  № 4/292

за позовом  прокурора  Добровеличківського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Добровеличківському   районі , смт. Добровеличківка  Кіровоградської області

до сільськогосгодарського  товариства з  обмеженою  відповідальністю “Обрій” с.Піщаний  Брід Добровеличківського  району Кіровоградської області

про стягнення  6379  грн. 08  коп.

час  прийняття   14  год. 50 хв.  вступної та  резолютивної  частини.                                                      

Представники сторін:

від позивача - Панасюк Н.Л. , довіреність № 1838/05  від 14.08.06 ;

від відповідача - Шаповалов Ю.С. , довіреність № б/н  від 01.08.06 ;

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення № 352   ;

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення  прокурора, представника позивача та  відповідача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд -

                                               ВСТАНОВИВ:

Позовні  вимоги прокурор   обгрунтував  слідуючим  чином.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво інтересів держави у судах, має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян і держави, брати участь у розгляді справ за своєю заявою.

Випадки представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені ст. ст.  20 36-1 Закону України "Про прокуратуру", якими передбачено, що прокурор при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших Державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності ) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у відносинах між ними або з державою, має право звернутись до суду з заявою.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках,  встановлених законом, прокурор може звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах,  містах і районах в містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730 з наступними змінами, управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі є органом Фонду із статусом юридичної особи, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.

Збір до Пенсійного фонду України є встановленим державою обов'язковим платежем, визначеним Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV. Невиконання цього обов'язку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування приводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України і, як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням Конституції України, яка гарантує право громадян на забезпечення у разі старості, втрати працездатності, втрати годувальника, в інших випадках, передбачених Законом.

Відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6 Інструкції "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня  2004 року № 04/866, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19 грудня 2003 року № 21-1, підприємство щомісячно до 25-го числа зобов'язане вносити до Фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

СТОВ "Обрій" (далі по тексту - Відповідач) зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду відповідно до Закону. Відповідач є страхувальником.

Відповідач, що знаходиться за адресою: Добровеличківський район, с. Піщаний  Брід, вул. Карла Маркса, має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. в сумі 6379,08 грн.

У Відповідача працювали громадяни, які отримали право виходу на пенсію на  пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення":

Адаменко Леонід Іванович, Кузьменко Олена Василівна, Оверчук Марія Анатоліївна, Туренко Володимир Трохимович,

що підтверджується виданими відповідачем довідками про шкідливі умови праці, які  дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

За період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.  вказаним  громадянам виплачено 15127,71 грн.  пенсій, що підтверджено довідками відділу пенсійного забезпечення, а відшкодовано відповідачем лише 8748,63 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі  направлено до Відповідача повідомлення встановленої форми про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з розрахунком щомісячних сум, які підлягають до відшкодування, та підтверджуються підписом головного бухгалтера відповідача.

За вказаний період кошти до Фонду сплачено не в повному обсязі і заборгованість за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. склала 6379,08 грн.

Згідно статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування", спори, що виникають із правовідносин даного Закону вирішуються в судовому порядку.

Відповідач  в  запереченні  на  адміністративний  позов  позовні   вимоги не визнав  повністю  посилаючись  на п.6.6  Інструкції  про порядок  обчислення і  сплати  страхувальниками та  застрахованими  особами внесків на  загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування до Пенсійного  фонду  України,  затвердженої постановою правління   Пенсійного  фонду  України №21-1  19.12.2003  року згідно  до  якого додаткові  пенсії, доплати, надбавки та підвищення, призначені  відповідно  до  чинного законодавства  України не  включаються до  розміру  фактичних витрат та  доставку пільгових  пенсій,  що  підлягають  відшкодуванню.  Пунктом  6.8  зазначеної  Інструкції визначено, що підприємства  щомісячно до 25  числа  вносять до  ПФУ зазначену  у  повідомленні  місячну  суму  фактичних  витрат на  виплату  та  доставку  пенсій, призначених на  пільгових  умовах. У разі зміни  розміру  пенсій або  настання  обставин, які  впливають на  суму   відшкодування, органи  Пенсійного  фонду  повідомляють  про  це  підприємства в  місячний  термін з  моменту  виникнення  цих  обставин. В  порушення  цієї  вимоги  протягом  2005  року ніякі  повідомлення  про збільшення  розмірів  пенсій чи  інших  виплат, що  підлягають  відшкодуванню,  позивач  відповідачу  не  надсилав.

В  доповненні  до  заперечення  відповідач    повністю  погоджуючись  з  висновком  позивача  про те,  що  згідно  до  Закону  України  “Про  внесення змін до  деяких  законів України  щодо оподаткування сільськогосподарських  підприємств”  відновлено відшкодування  сільськогосподарськими  підприємствами Пенсійному  фонду   фактичних  витрат на  виплату та  доставку  пільгових  пенсій,  призначених  відповідно  до   п.”б”-”з” ст.13 Закону  України “Про  пенсійне  забезпечення”  на  2005 рік та  з ч.2 Прикінцевих  положень Закону  України “Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне   страхування”  щодо відшкодування  фактичних  витрат на виплату  та   доставку  пенсій, призначених  на  пільгових  умовах, за  рахунок  роботодавців.  Однак, посилаючись  на  п.6.6 Інструкції “ Про порядок  обчислення і  сплати  страхувальниками та  застрахованими  особами внесків на  загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування до Пенсійного  фонду  України”,  затвердженої постановою правління   Пенсійного  фонду  України №21-1  19.12.2003  року  відповідач  вважає, що   оскільки вказана  Інструкція не  встановлює ні  ставок, ні  механізму, ні  пільг щодо  оподаткування, то   позивач   невірно  обґрунтовує  свої  вимоги  з  посиланням  на ч.3 ст.1 Закону  України “Про  систему  оподаткування”. Прострочення  позивачем строків  повідомлення  про зміну  розміру  пенсій, призначених на пільгових  умовах, звільняє   відповідача  від  сплати нарахованої  різниці між   фактичними  затратами  та    перерахованою  відповідачем  сумою   для  покриття  цих  затрат.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази, суд приходить до переконання про  обґрунтованість та  законність вимог  позивача,  які  підлягають  до  повного  задоволення.

Згідно Закону України ”Про пенсійне забезпечення”, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і об'єктом оподаткування для відповідача є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

Розмір збору для підприємств визначається органами ПФУ щорічно, до 20 січня поточного року.

Згідно розрахунку, поданого позивачем, заборгованість відповідача по пільгових пенсіях і поштовому збору  за період з січня  по грудень 2005 року   включно   складає 6379  грн. 08  коп.  та підлягає  до стягнення в  повному  обс язі.

Вказана сума заборгованості підтверджена розрахунками  фактичних  витрат на виплату  та  доставку  пенсій, довідками про виплачені пенсії та про сплату поштового збору .

Доказів погашення суми боргу в повному обсязі відповідачем не подано.

Суд  не погоджується  з   висновком  відповідача  про   відсутність  підстав  для  стягнення  суми  заборгованості в  розмірі   різниці  між  фактично  виплаченими  пільговими  пенсіями і  затратами  на  їх  доставку  та  сплаченим відповідачем    платежем  на  покриття  цих  витрат, оскільки   такий  висновок  відповідача  повністю   спростовано   запереченням та  поясненням  позивача, які  підтримані  в  судовому  засіданні  прокурором.

Фактично  спір  виник  через  різне  трактування  позивачем і  відповідачем   положень  підзаконного  нормативного  акту -  Інструкції   про порядок  обчислення і  сплати  страхувальниками та  застрахованими  особами внесків на  загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування до Пенсійного  фонду  України,  затвердженої постановою правління   Пенсійного  фонду  України №21-1  19.12.2003  року.

Поряд з цим,  відповідачем  не оспорюються  фактичні  обставини  справи, ним  визнано  факт   призначення  на  пільгових  умовах  пенсій громадянам  Адаменку Л.І,  Кузьменко  О.В.,  Оверчук М.А., Туренку  В.Т. за  довідками  відповідача. Ним  також не оспорюється   розрахунок щодо  загальної суми  пенсій, виплачених  на пільгових  умовах  в  розмірі  14895   грн. 97 коп. та  витрат на їх  доставку в  розмірі  232 грн. 36  коп., що  склало   загальну  суму   витрат на  виплату  і  доставку  пенсій в розмірі  15127  грн. 71  коп. за  2005 рік.

Не погоджуючись  з   висновком  відповідача  про  наявність  підстав для  звільнення його від  сплати   заборгованості  в   розмірі   6379 грн. 08 коп. суд  враховує  слідуюче.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками      та      застрахованими    особами           внесків на  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду  України" № 21-1 від 19 грудня 2003 року відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на  поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції, Розрахунки складаються на  підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять  до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на  суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачається повідомлення органами Пенсійного фонду страхувальника про зміни розміру пенсії в місячний  термін з моменту виникнення таких обставин, але в Інструкції не передбачається порядок подання змінених розмірів пенсій відділами з призначення пенсій, які проводять нарахування (перерахунки) пенсій, відділам надходження доходів, які контролюють надходження даного виду збору, щоразу, коли проводиться перерахунок пенсій відповідно до законів України на протязі року. Відповідно до пункту 6.5 Інструкції, відділи з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України подають відомості відділам надходження доходів тільки один раз на рік - до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, відділи надходження доходів не мають даних про зміни розмірів пенсії на протязі року і якщо й повинні були інформувати страхувальників про зміни розміру пенсії, то тільки про сам факт їх збільшення, а не в грошовому виразі.

Суд  звертає  увагу на ту  обставину, що  пункт   6.6.  вказаної  Інструкції фактично    суперечить   нормам   Закону   України   «Про  в несення змін до деяких законів України» №  1461 — III від  17 лютого   2000 року, де визначено, що об'єктом оподаткування для збору є фактичні  витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, пункт 6.6 Інструкції суперечить пункту 6,1  тієї ж Інструкції,  відповідно до якого  відшкодуванню    підлягають    витрати    Пенсійного фонду на виплату    та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2   "Прикінцевих   положень"   Закону   України   "Про   загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15).

Таким  чином суд приходить  до  переконання  що  страхувальник СТОВ «Обрій» має  заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» — «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за  2005  рік  в сумі 6379,08 грн.

Відповідачем  не  подано  до  суду  доказів  з  посиланням  на законодавство, що  невиконання  вимог  Інструкції  звільняє  відповідача  від   сплати  заборгованості  на  відшкодування  витрат  на  виплату  і  доставку   пенсій, призначених  на  пільгових  умовах.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                              ПОСТАНОВИВ :

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосгодарського  товариства з  обмеженою  відповідальністю “Обрій” с.Піщаний  Брід Добровеличківського  району Кіровоградської області  вул. К.Маркса  79  код  р/р 260033209 в ОД АППБ "Аваль" МФО 323538, код 30797971 на користь  Управління пенсійного фонду України в Добровеличківському   районі смт. Добровеличківка  Кіровоградської області   вул. Шевченка 136 А  р/р 256073011239 в ОУ ВАТ "Державний Ощадний банк" м. Кіровоград код 20650160  заборгованість  по відшкодуванню  витрат  на  виплату  та  доставку  пільгових  пенсій  в  розмірі  6379  грн. 08  коп.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий  виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова буде   виготовлена в повному обсязі 01.09.2006  року.

Суддя   Ю. І. Хилько