Рішення

від 13.12.2021 по справі 521/19621/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/19621/21

Провадження № 2 /521/442/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Мурзенка М. В.

при секретарі - Корнієнко Л.В.

за участі представника позивача - адвоката Єргієва Д. І.

представника відповідача - адвоката Назімкіна В. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними, а саме просив суд визнати недійсними - договір дарування Ѕ частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого 16 липня 2014 року Сімаченко С. Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр.№ 495; та договір дарування Ѕ частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого 17 липня 2014 року Сімаченко С. Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр.№ 499.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , актовий запис № 7806 від 30.07.2016 року. По день смерті мати позивача була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 -, позивач проживав з матір`ю, доглядав за нею. Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивач не заявляв про відмову від прийняття спадщини та фактично прийняв її, після смерті матері позивачу стало відомо, що 16.07.2014 року його мати подарувала ОСОБА_2 частину житлового будинку з надвірними спорудами. Також, 17.07.2014 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 другу частину домоволодіння з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , вважає, що при укладанні договорів дарування мати перебувала у психічному стані, при якому не розуміла значення своїх дій, та не могла керувати ними в силу похилого віку та стану здоров`я, що є підставою для визнання таких договорів недійсними.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року по зазначеній цивільній справі було відкрито провадження, та призначено судове засідання на 01 лютого 2018 року.

Ухвалами судді Малиновського районного суду м.Одеси від 17.05.2018 року, від 31.10.2018 року, від 05.02.2019 року по справі було вирішено питання щодо витребування доказів.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Малиновського районного суду м.Одеси № 39 від 13.05.2019 року, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 року справа була передана на розгляд судді Мурзенко М.В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 15.05.2019 року справа була прийнята до провадження судді Мурзенко М.В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 10.09.2019 року вирішено питання щодо витребування доказів.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 10.09.2019 року (протокольною) по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.10.2019 року.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 20.11.2019 року по справі було призначено судову психіатричну (посмертну) експертизу. Провадження на час проведення експертизи було зупинено.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 27.08.2021 року по справі було поновлено провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представника позивача - адвокат Єргієв Д. І. в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав до суду відзив, у якому вказав, що він проживає у спірному будинку з 1984 року, крім нього у будинку проживала його бабуся - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час у будинку проживає його дядько - ОСОБА_1 . ОСОБА_3 була власником житлового будинку з надвірними спорудами, будинок був поділений на дві частині, в одній частині проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в іншій частині проживали друзі. Приблизно у 2006 році стосунки мід ОСОБА_3 та позивачем погіршились, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 почав погано відноситись до своєї матері, перестав надавати їй допомогу, між ними виникали сварки та скандали. Будь-якої допомоги, у тому числі матеріальної ОСОБА_1 своїй матері не надавав. З початку 2008 року ОСОБА_3 планувала подарувати відповідачу весь будинок. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для вияснення процедури дарування звернулись за консультацією до адвоката, який порадив звернутись до міського психіатричного диспансеру на предмет обстеження психічного стану бабусі. 14.07.2014 року ОСОБА_3 була обстежена в КУ Міський психіатричний диспансер та отримала довідку, що На момент осмотра способна осознавать осружаючую действительность, свое психическое состояние и поведение . 16.07.2014 року та 17.07.2014 року на підставі договорі дарування ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 . Вказав, що за життя ОСОБА_3 будь-якими психічними розладами не страждала, повністю усвідомлювала реальність, віддавала звіт своїм діям та керувала ними, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представника відповідача - адвокат Назімкін В. С. у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити. 06.11.2018 року подав до суду заяву про застосування строків позовної давності. (а.с.97-99)

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 7806. (а.с.7)

З довідки № 1408 (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_2 проживають та зареєстровані три особи - ОСОБА_2 , з 19.06.2001 року (постійно), ОСОБА_4 , донька з 10.01.204 року, та ОСОБА_1 з 08.12.1980 р. (а.с.8)

16.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л., та зареєстр. в реєстрі за № 495, був посвідчений Договір Дарування, відповідно до якого, ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв безкоштовно у власність Ѕ частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_3 , що складається в цілому з одного житлового будинку з черепашника, загальною площею 121,1 кв.м, зазначеного на схематичному плані під літ. А, та надвірних споруд: Б - гаража, В - вбиральні, Г,Е- сараїв, Д- літньої кухні, № 1-5 огорож, І,ІІ - вимощення, які розташовані на земельній ділянці площею 281 кв.м. (а.с.49)

Також, 17.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л., та зареєстр. в реєстрі за № 495, був посвідчений Договір Дарування, відповідно до якого, ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв безкоштовно у власність Ѕ частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_3 , що складається в цілому з одного житлового будинку з черепашника, загальною площею 121,1 кв.м, зазначеного на схематичному плані під літ. А, та надвірних споруд: Б - гаража, В - вбиральні, Г,Е- сараїв, Д- літньої кухні, № 1-5 огорож, І,ІІ - вимощення, які розташовані на земельній ділянці площею 281 кв.м. (а.с.106)

Житловий будинок з надвірними спорудами належав ОСОБА_3 на підставі Свфдоцтва про право власності на житловий будинок від 28.02.1996 року, виданого Жилкомвідділом виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів міста Одеса, 28.02.1996 року (а.с.68), та зареєстрованому в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі № 245 на стор. 10, номер запису 39677.

Відповідно до ч.1ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За нормами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до пункту 16 роз`яснень, викладених у постанові Пленуму ВС України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї із сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.

Таким чином, підставою для визнання правочину недійсним на підставі, яка передбачена зазначеною нормою, повинна бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

З висновку судово-психіатричного експерта № 600 (а.с. 191-194) вбачається, що ОСОБА_3 , на момент укладання договору дарування, посвідченого 16.07.2014 року Сімаченко С.Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ресстр. 495 будь - яким хронічним стійким психічним розладом, не страждала, у якому - небудь тимчасовому стані, внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих явищ не перебувала, тому була здатна розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 , на момент укладання договору дарування, посвідченого 17.07.2014 року Сімаченко С.Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ресстр . 499 будь - яким хронічним стійким психічним розладом , не страждала , у якому - небудь тимчасовому стані, внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих явищ не перебувала, тому була здатна розуміти значення своїх дій та керувати ними.

За таких обставин, суд доходить висновку про недоведеність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про застосування позовної давності, оскільки сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові, її застосування є можливим за умови відсутності інших самостійних підстав для відмови в позові.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підстави для покладення судових витрат на відповідача відсутні.

Також, у відзиві стороною відповідача було заявлено вимогу щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, стороно відповідача до суду було надано ордер, Згоду № 1 від 17.01.2018 року, квитанцію № 1 від 17.01.2018 року, на суму 300,00 грн., квитанцію № 2 від 23.0.2018 року на суму 4700,00 грн. (а.с.28).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про стягнення суми судових витрат з позивача на користь відповідача у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 267, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними:

-договору дарування Ѕ частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого 16 липня 2014 року Сімаченко С. Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр.№ 495;

-договору дарування Ѕ частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого 17 липня 2014 року Сімаченко С. Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр.№ 499,-

відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23.12.2021 року.

Головуючий: