Ухвала

від 16.12.2021 по справі 260/4553/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в адміністративній справі

16 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4553/21

12:07 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.

за участю :

позивача: ТзОВ "АТП- ЗАКАРПАТТЯ" представник адвокат Севч Мар`яна Вікторівна,

відповідача: Хустська міська рада Закарпатської області - представник Пилип Ігор Васильович

третьої особи: Сабадош Оксана Степанівна - представник адвокат Томищ Маріанна Серафимівна,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АТП - ЗАКАРПАТТЯ (89670, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Шенборн, вул. Мукачівська, 2, код ЄДРПОУ 41184104) до Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, код ЄДРПОУ 34005221), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнаними протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 16 грудня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 21 грудня 2021 року.

27 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю АТП - ЗАКАРПАТТЯ звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , якою просить визнати протиправним та скасувати рішення Хустської міської ради від 25.03.3030 р. № 1933 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 .

04 жовтня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Під час підготовчого судового засідання суддею поставлено на обговорення питання щодо підсудності даної адміністративної справи Закарпатського окружному адміністративному суду.

Під час розгляду справи уповноважений представник позивача зазначила, що дану справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є рішення Хустської міської ради.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні вирішення питання щодо підсудності справи залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи у підготовчому судовому засіданні вирішення питання щодо підсудності справи залишила на розсуд суду.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, суд виходить із таких міркувань.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача визнати протиправним та скасувати рішення Хустської міської ради від 25.03.3030 р. № 1933 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. .

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №826/15700/17).

Як слідує із обґрунтувань позову, Товариство з обмеженою відповідальністю АТП-ЗАКАРПАТТЯ має у власності земельну ділянку площею 0,2031 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2110800000:01:034:0050, цільове призначення земельної ділянки - інша комерційна діяльність, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 71029821108, яка є власністю позивача у відповідності до розподільчого балансу (Звіту про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю АТП-М на 31.01.2017р., посвідченого 01.03.2017р. Вімерт О.О., приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, реєстр. №106, 107, акту прийому-передачі нерухомого майна №2 від 17.03.2017р., посвідченого Вімерт О.О., приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, реєстр. №162, 163. Право власності на нерухоме майно зареєстроване 17.03.2017р. згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №82767225 від 17.03.2017р., наданим Вімерт О.О., приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу.

На вказаній земельній ділянці розташовано АЗС та автомийку, які також с власністю позивача.

Земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою площею 2,0166 га, кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, цільове призначення: для будівництва і обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1373468921108, яка є власністю ОСОБА_1 (надалі - третя особа) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.11.2017р. реєстр. №5774, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І.

Рішенням Хустської міської ради (надалі - відповідач) від 25.03.2020р. №1933 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 2,0166 га з кадастровим номером 2110800000:01:034:0015 ( АДРЕСА_2 ), для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (категорія - землі рекреаційного призначення), зміненої у зв`язку з наявністю розбіжностей між даними чергового кадастрового плану та фактичним розташуванням і конфігурацією земельної ділянки.

Посилаючись, у тому числі на рішення відповідача від 25.03.2020р. №1933, третя особа звернулася до Хустського районного суду з позовом до ТОВ АТП-ЗАКАРПАТТЯ з вимогою привести розміщення нежитлової будівлі автомийки, яка належить ТОВ АТП-ЗАКАРПАТТЯ і розташована за адресою АДРЕСА_2 , у відповідність до вимог ДБН України Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92 ** , а саме змістити будівлю на визначену відстань 1 метр від межі земельної ділянки третьої особи ( ОСОБА_1 ), кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, а також з позовом з вимогою зобов`язати ТОВ АТП-ЗАКАРПАТТЯ усунути третій особі ( ОСОБА_1 ) перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, яка розташована в АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу (знесення) за рахунок ТОВ АТП-ЗАКАРПАТТЯ частини підземних резервуарів для пального, які знаходяться на частині земельної ділянки третьої особи ( ОСОБА_1 ) кадастровий номер 2110800000:01:034:0015. На даний час справи відповідно №309/1237/21 та №309/1210/21 розглядаються Хустським районним судом.

Порушення відповідачем процедури, на які вказує позивач у позові, за своєю суттю не призведуть до відновлення порушеного права, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 порушує їх права як власника нерухомого майна, яке розташоване на їх земельній ділянці.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання..

Згідно зі статтею 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього кодексу. А відповідно до останньої учасниками цивільних відносин визнаються: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави й інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 325 цього ж кодексу суб`єктами права приватної власності є фізичні і юридичні особи. Вони можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Частиною другою статті 2 ЗК України визначено, що суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. А відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Отож, надання у власність земельної ділянки не залежить від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України ).

Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

У відповідності з частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи (правова позиція ВП ВС у постанові № 306/2004/15-ц від 13 березня 2018 року).

Відтак, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 набула цивільні права на земельну ділянку у спірних правовідносинах як фізична особа - суб`єкт земельних відносин.

Наявність у ОСОБА_1 статусу підприємця з 20 червня 2018 року не може свідчити про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття у власність земельної ділянки.

У разі позбавлення ОСОБА_1 статусу підприємця вона не позбавляється набутих раніше цивільних прав і обов`язків фізичної особи, зокрема і права власності на земельну ділянку, придбану для здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, оскільки спір у справі не є публічно правовим, а пов`язаний з правом цивільним - правом користування земельною ділянкою, і з врахуванням суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» . Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом» .

Отже, предметом розгляду у даній справі спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між суміжними землекористувачами) не стільки щодо правомірності оскаржуваного рішення, скільки щодо права користування земельною ділянкою.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч.1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, відповідно до статті 19 частини 1 ЦПК України, дана справа підсудна місцевому загальному суду - Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право подати клопотання про повернення сплаченого судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 180, 181, 183,238, 239, 243, 256 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АТП - ЗАКАРПАТТЯ (89670, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Шенборн, вул. Мукачівська, 2, код ЄДРПОУ 41184104) до Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, код ЄДРПОУ 34005221), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України , як таку, що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

2. Роз`яснити позивачу, що в силу вимог частини 2 статті 239 КАС України, повторне звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

СуддяТ.В.Скраль