Постанова

від 26.04.2022 по справі 260/4553/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/4553/21 пров. № А/857/766/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП - Закарпаття» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (постановлену у м. Ужгороді суддею Скраль Т.В.; складену у повному обсязі 21 грудня 2021 року) про закриття провадження в адміністративній справі № 260/4553/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП - Закарпаття» до Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП - Закарпаття» (далі - ТзОВ «АТП - Закарпаття», позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати рішення Хустської міської ради від 25.03.2020 № 1933 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки безпосередньо порушує його права та законні інтереси, зокрема право власності на земельну ділянку площею 0,2031 га, яка є суміжною до земельної ділянки ОСОБА_1 . Також вказує на те, що оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 перебуває у її приватній власності, то відповідач не мав права затверджувати межі цієї земельної ділянки в натурі.

Ухвалою від 16 грудня 2021 року Закарпатський окружний адміністративний суд закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснено позивачу, що спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило ТзОВ «АТП - Закарпаття», яке вважає, що ухвала прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у сфері регулювання земельних відносин відповідач уповноважений приймати обов`язкові до виконання рішення, тому у цьому випадку між позивачем та відповідачем виник саме публічно-правовий спір. Також вказує на те, що жодних вимог у цій справі до ОСОБА_1 не заявлено, а підставами позову, зокрема, є порушення відповідачем встановленої ст. 30 Закону України «Про землеустрій», ст. 186 Земельного кодексу України компетенції відповідача як органу місцевого самоврядування.

Хустською міською радою на апеляційну скаргу подано відзив, у якому вказано, що вона не погоджується з апеляційною скаргою позивача, вважає, що ухвалу суду першої інстанції в повному обсязі відповідає чинному законодавству, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства. Тому просила відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

При цьому покликається на те, що внаслідок користування земельною ділянкою між позивачем та третьою особою виник земельний спір, який одночасно пов`язаний з рішенням органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки. Звертаючись із позовом про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, і посилаючись водночас на порушення міською радою вимог ст. 30 Закону України «Про землеустрій», ст. 186 Земельного кодексу України, ТзОВ «АТП - Закарпаття» фактично має намір вирішити цивільно-правовий спір із суміжної земельної ділянки щодо права користування земельною ділянкою, тобто існує спір про право, а тому відносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного судочинства.

Також на апеляційну скаргу подала відзив ОСОБА_1 , яка, з покликанням на практику Великої Палати Верховного Суду, вказала, що погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, а тому має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства. Тому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТзОВ «АТП - Закарпаття» має у власності земельну ділянку площею 0,2031 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110800000:01:034:0050, цільове призначення ділянки - інша комерційна діяльність, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 71029821108, яка є власністю позивача у відповідності до розподільчого балансу (Звіту про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-М» на 31.01.2017, посвідченого 01.03.2017 Вімерт О. О., приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, реєстр. №№ 106, 107, акта прийому-передачі нерухомого майна № 2 від 17.03.2017, посвідченого Вімерт О. О., приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, реєстр. №№ 162, 163. Право власності на нерухоме майно зареєстроване 17.03.2017 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 82767225 від 17.03.2017, наданим Вімерт О. О., приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу.

На цій земельній ділянці розташовано АЗС та автомийку, які також с власністю позивача.

Земельна ділянка позивача межує з земельною ділянкою площею 2,0166 га, кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, цільове призначення - для будівництва і обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1373468921108, яка є власністю ОСОБА_1 (далі також - третя особа) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.11.2017 реєстр. № 5774, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Гелеван С. І.

Рішенням Хустської міської ради (далі - відповідач) від 25.03.2020 № 1933 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 2,0166 га з кадастровим номером 2110800000:01:034:0015 ( АДРЕСА_1 ), для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (категорія - землі рекреаційного призначення), зміненої у зв`язку з наявністю розбіжностей між даними чергового кадастрового плану та фактичним розташуванням і конфігурацією земельної ділянки.

Посилаючись, у тому числі на рішення відповідача від 25.03.2020 № 1933, третя особа звернулася до Хустського районного суду з позовом до ТзОВ «АТП - Закарпаття» з вимогою привести розміщення нежитлової будівлі автомийки, яка належить ТзОВ «АТП - Закарпаття» і розташована за адресою АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог ДБН України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92 **», а саме: змістити будівлю на визначену відстань 1 метр від межі земельної ділянки третьої особи ( ОСОБА_1 ), кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, а також з позовом з вимогою зобов`язати ТзОВ «АТП - Закарпаття» усунути третій особі ( ОСОБА_1 ) перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) за рахунок ТзОВ «АТП - Закарпаття» частини підземних резервуарів для пального, які знаходяться на частині земельної ділянки третьої особи ( ОСОБА_1 ) кадастровий номер 2110800000:01:034:0015. Зазначені справи за № 309/1237/21 та № 309/1210/21 розглядаються Хустським районним судом.

ТзОВ «АТП - Закарпаття» вважаючи, що рішення Хустської міської ради від 25.03.2020 № 1933 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 » є протиправним, таким, що порушує його права, звернулося до суду з цим позовом.

Закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції мотивував це тим, що фактично у цій справі розглядається спір між позивачем ТзОВ «АТП - Закарпаття» та третьою особою ОСОБА_1 щодо меж земельної ділянки; цей спір є цивільно-правовим та з огляду на суб`єктний склад учасників спору підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій та повноважень, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися суб`єктом саме у тих правовідносинах, де виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Під час визначення предметної юрисдикції справ, крім урахування суб`єктного складу спірних правовідносин, суди повинні виходити також із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, з яких виник спір, змісту та юридичної природи обставин у справі і мету пред`явлення позову.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Тобто спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування івказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території(частина перша статті 144 Конституції).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки. Такі акти стосуються конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача визнати протиправним і скасувати рішення Хустської міської ради від 25.03.2020 № 1933 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) зі зміною координат та конфігурації, без зміни площі, громадянці ОСОБА_1 », яке, на думку позивача порушує його права та законні інтереси, зокрема право власності на земельну ділянку площею 0,2031 га, яка є суміжною до земельної ділянки ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що на думку позивача оскаржуване рішення відповідача порушує його приватні права користування земельною ділянкою, а тому позов має ознаки приватноправового характеру, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Тобто в цій справі спір існує спір про право, отже цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП - Закарпаття» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року про закриття провадження в адміністративній справі № 260/4553/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 09 травня 2022 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду