Ухвала

від 22.12.2021 по справі 461/10554/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10554/20

Провадження № 1-кс/461/6995/21

УХВАЛА

22.12.2021 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020140000000149, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаним клопотанням яке мотивоване тим, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2021 року на автомобіль марки «BMW I3», що належить йому на праві власності накладено арешт. При цьому, у кримінальному провадженні він має процесуальний статус свідка, а заборона користуватись автомобілем є надмірним втручанням в його право власності. Враховуючи вищевикладене, просить слідчого суддю:

-зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні № 42020140000000149 від 06.11.2020р. передати ОСОБА_3 , як власнику і володільцю арештованого майна, автомобіль марки "BMW І3" 2019 року випуску з ідентифікаційним номером кузова " НОМЕР_1 ", реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29.09.2020 року для відповідального зберігання з правом користування;

-заборонити ОСОБА_3 відчужувати будь-яким чином автомобіль марки "BMW І3" 2019 року випуску з ідентифікаційним номером кузова " НОМЕР_1 ", реєстраційний номер НОМЕР_2 та проводити щодо нього обліково-реєстраційні операції;

-зобов`язати ОСОБА_3 , у разі необхідності проведення з використанням арештованого майна будь-яких слідчих дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020140000000149 від 06.11.2020р., надавати безперешкодний доступ до автомобіля марки "BMW І3" 2019 року випуску з ідентифікаційним номером кузова " НОМЕР_1 ", реєстраційний номер НОМЕР_2 та до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29.09.2020 року для проведення відповідних слідчих дій.

Заявник в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про здійснення розгляду без його участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне. Вказаний транспортний засіб, згідно бази даних Генерального секретаріату Інтерполу з 10.12.2020, значиться в розшуку як викрадений 28.09.2020 у Республіці Польща, відтак є предметом кримінального правопорушення та має доказове значення у кримінальному провадженні. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання просив відмовити в повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку, що таке задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Положення статей 317 та 319 ЦК України визначають зміст права власності, зокрема, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У той же час, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості щодо якого 06.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020140000000149, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння групою осіб грошовими коштами ОСОБА_4 під приводом продажу йому автомобіля, який зареєстрований на закордонну лізингову компанію та який після перетину кордону країн Євросоюзу перебуває у міждержавному розшуку. В ході досудового розслідування встановлено, що за аналогічною схемою на територію України переміщено й інші автомобілі.

Так, постановою слідчого від 02 березня 2021 року вказаний автомобіль було визнано речовим доказом. Під час досудового розслідування вказаного провадження, на підставі клопотання слідчого від 10.03.2021 погодженого прокурором у кримінальному провадженні, 11.03.2021 ухвалою слідчого судді № 461/10554/20, провадження № 1-кс/461/1557/21 накладено арешт на автомобіль марки «BMW I3» 2019 року випуску з ідентифікаційним номером кузова « НОМЕР_1 » та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане 29.09.2020. Також, заборонене користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних дій зі вказаним автомобілем та свідоцтвом.

Разом із тим, ОСОБА_3 , який значиться власником вказаного транспортного засобу, до Галицького районного суду м. Львова подане клопотання про часткове скасування арешту майна від 15.12.2021.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна (п.1 ч. 1 ст. 169 КПК України).

За правилами ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У той же час, положення ч. 1 ст. 174 КПК України визначають, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Розгляд клопотання слідчого про арешт майна був проведений слідчим суддею без виклику осіб власників даного майна у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України оскільки це було необхідним з метою його забезпечення.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею накладено на нього арешт як на речовий доказ, який у разі повідомлення особі про підозру у майбутньому може бути предметом забезпечення виконання вироку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Отже, надання можливості ОСОБА_3 користуватись вказаним транспортним засобом призведе до порушень основних засад кримінального процесу, оскільки вказане майно здобуте протиправним способом, а отже має доказове значення у кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що подальше користування ОСОБА_3 автомобілем марки «BMW I3» 2019 року випуску з ідентифікаційним номером кузова « НОМЕР_1 » та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане 29.09.2020 може призвести до його знищення або пошкодження з метою прикриття злочинної діяльності та уникнення кримінальної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020140000000149, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України,- відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1