Рішення

від 24.12.2021 по справі 826/7004/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року м. Київ № 826/7004/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Керченський Стрілочний Завод до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Керченський Стрілочний Завод з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0042801206 від 14 грудня 2016 року та зобов`язання відповідача привести заборгованість в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ Керченський стрілочний завод у відповідність діючому законодавству, забезпечивши списання безнадійного податкового боргу, що виник з початку окупації внаслідок обставин непереборної сили, та підтверджений Сертифікатами Торгово-промислової палати України, до зміни місцезнаходження ТОВ Керченський стрілочний завод на іншу територію України на підставі пункту 15.1 статті 15 Закону №1636, підпункту 4 пункту 2 статті 101 ПК України, підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ та підпункту 1 пункту 4.1 розділу IV Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків , затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до підпункту 11 пункту 12.3 статті 12 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України , застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, є неправомірним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року зупинено провадження у справі №826/7004/17 до набрання законної сили рішення в справі №826/1979/17.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року №1142 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу №826/7004/17 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року прийнято справу №826/7004/17 до провадження; поновлено провадження у справі та розпочати повторно розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частин 5,6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Керченський Стрілочний Завод , за результатами якої складено акт від 14 грудня 2016 року №40571206.

Проведеною перевіркою встановлення порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків визначених статтею 57 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки, 14 грудня 2016 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0042801206, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 92 536,00 грн. ТОВ Керченський Стрілочний Завод зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 18 507,20 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

В той же час, адміністрування податків і зборів для підприємств, що на початок тимчасової окупації АР Крим були зареєстровані на території Автономної республіки Крим, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України №1636-VII від 12 серпня 2014 року, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1636).

Підпунктом 11 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 передбачено, що до платників податків, які на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалась тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати податків і зборів.

Пунктом 2 статті 1 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі - Закон №1207), датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Підпунктом а пункту 15.1 статті 15 Закону №1636 передбачено, що будь-якій юридичній особі, яка змінила своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, що виник з моменту тимчасової окупації.

У відповідності до абзацу 2 підпункту а пункту 15.1 статті 15 Закону №1636 передбачено не застосування до платників податків фінансових санкції, штрафних санкції та пені за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Крім того пунктом 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що на період дії Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України .

Згідно із статтею 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15 жовтня 2014 року, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

У свою чергу, пункт 18 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка була затверджена наказом Мінфіну України 20 квітня 2015 року N449 та яка діяла у період з 29 травня 2015 року (в редакції на час прийняття та до набрання чинності 17 травня 2016 року наказом від 28 березня 2016 року №393), платники єдиного внеску, зазначені у розділі II цієї Інструкції, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання обов`язків платників єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції, та сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як встановлено матеріалами справи, Торгово-промисловою палатою України видано ТОВ Керченський стрілочний завод Сертифікат №6979 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 04 листопада 2016 року.

Згідно вказаного Сертифікату, форс-мажорні обставини для ТОВ Керченський стрілочний завод щодо обов`язку сплати податку на додану вартість за травень 2014 року, з граничним строком до 30 червня 2014 року настали - 01 березня 2014 року та закінчились - 24 лютого 2015 року, тобто з дати переведення на підконтрольну територію України.

Таким чином, у період з березня 2014 року по лютий 2015 року позивач був звільнений від виконання своїх обов`язків зі сплаті податку на додану вартість, а отже відповідачем в супереч вимогам законодавства зараховано ним суми сплачені в 2015 -2016 роках на погашення зобов`язань за 2014 рік

Враховуючи те, що в акті перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за період з 01 липня 2014 року по 25 листопада 2016 року, тобто на 879 днів, з 01 липня 2014 року по 24 жовтня 2016 року, тобто на 847 днів, з 01 липня 2014 року по 12 жовтня 2016 року, тобто на 835 днів, з 01 липня 2014 року по 29 вересня 2016 року, тобто на 822 дні, з 01 липня 2014 року по 12 вересня 2016 року, тобто на 805 днів, а вказані строки, з яких починається відлік часу прострочки починають свій відлік після початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим (20 лютого 2014 року), то застосування до ТОВ Керченський стрілочний завод штрафних санкцій, в даному випадку, є неправомірним.

Крім того, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд звертає увагу на наступне.

Згідно статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165 (далі - Методичні рекомендації), акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

З аналізу вищенаведених правових положень вбачається, що камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається зі змісту та форми акта перевірки, в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.

Згідно складеного акта, контролюючий орган проводив перевірку не податкової звітності ТОВ Керченський стрілочний завод , а перевірку своєчасності сплати товариством податку на додану вартість, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акта) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акту перевірки, який складений з порушенням.

Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення №0042801206 від 14 грудня 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

У свою чергу, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести коригування заборгованості по податку на додану вартість в картці особового рахунку, оскільки така вимога є передчасними, адже позивачем не надано доказів не проведення контролюючим органом відповідного коригування в КОР за наслідками скасування судом податкового повідомлення-рішення №0042801206 від 14 грудня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи у сукупності встановлені у даній справі обставини, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість доводів та аргументів позивача та їх підтвердження належними та достатніми доказами, які містяться в матеріалах справи. Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено обґрунтованості своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю Керченський Стрілочний Завод до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 грудня 2016 року №0042801206.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867, вул. Лєскова, 2, м. Київ, 01011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Керченський Стрілочний Завод (код ЄДРПОУ 31929136, вул. Кловський узвіз, 5, м. Київ, 01021) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Керченський Стрілочний Завод (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 5, код ЄДРПОУ 31929136).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01021, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867).

Суддя В.І. Келеберда