Ухвала

від 30.09.2022 по справі 826/7004/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7004/17

УХВАЛА

30 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський Стрілочний Завод» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Керченський Стрілочний Завод» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042801206 від 14.12.2016;

- зобов`язати відповідача привести заборгованість в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Керченський стрілочний завод» у відповідність діючому законодавству, забезпечивши списання безнадійного податкового боргу, що виник з початку окупації внаслідок обставин непереборної сили, та підтверджений сертифікатами Торгово-промислової палати України, до зміни місцезнаходження ТОВ «Керченський стрілочний завод» на іншу територію України на підставі пункту 15.1 статті 15 Закону № 1636, підпункту 4 пункту 2 статті 101 ПК України, підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ та підпункту 1 пункту 4.1 розділу IV «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.09.2013 № 577.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Із наявної у матеріалах справи повідомлення (а.с 96) вбачається, що копія оскаржуваного рішення отримана Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 28.12.2021, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 27.01.2022, тоді як апеляційна скарга була подана лише 29.06.2022 (відповідно до поштового штампу на конверті), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021. При цьому, апелянтом не вказано поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 400, 00 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 апелянтом подано платіжне доручення про сплату судового збору, тобто усунуто недоліки в цій частині.

Також, на виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт вказує на те, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги органу доходів та зборів. У свою чергу, апелянт вважає, що положеннями КАС України визначено право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення.

Перевіривши клопотання скаржника, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.

Однак, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 16.04.2020 у справах №№ 826/14527/18, 826/16619/18, 140/2565/18, 320/1299/19.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки несвоєчасне усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб`єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський Стрілочний Завод» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.