Постанова

від 14.12.2021 по справі 520/15590/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

14 грудня 2021 р.Справа № 520/15590/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Носаченка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІСТФАРМА до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -

В с т а н о в и в:

09.11.2021 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ІСТФАРМА (далі - ТОВ ІСТФАРМА ) звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідачів Слобожанської митниці Держмитслужби (правонаступником якої є Харківська митниця, далі - митний орган) про коригування митної вартості № UА807000/2020/002273/2 від 26.10.2020 року, та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/01217.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійсненні митного оформлення ним для підтвердження митної вартості поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту). Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації. Рішенням про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/002273/2 від 26.10.2020 року відповідачем визначено більшу митну вартість товарів, на підставі резервного методу визначення митної вартості. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості позивачу відмовлено в прийнятті митної декларації і видано картку відмови в прийнятті митної декларації.

Також, позивач зазначив, що подані до митного оформлення документи за назвою та змістом відповідали вимогам встановленим ст. 53 МК України, тоді як митниця не довела, що подані декларантом позивача для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, митниця не обґрунтувала, та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

Крім того, позивач зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Окремо, позивач звернув увагу на позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30.10.2018 року по справі № 826/25605/15, а саме те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов митний орган вказує, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю МД № UA807170/2020/056321 від 26.10.2020 року спрацювали профілі ризиків, згенеровані Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) щодо можливого заниження митної вартості товарів. Спрацювання ризиків АСАУР є підставою не для визначення митної вартості, а саме для більш поглибленого аналізу наданих до митного оформлення документів та обрання відповідних заходів митного контролю.

Також, відповідач зазначив, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим ніж заявлений в МД № UA807170/2020/056321 від 26.10.2020 року. А саме рівень митної вартості подібних товарів складає: 1,78 дол. США за 1 кг товару (МД № UA807170/2020/045160 від 04.09.2020 року).

Крім того, відповідач зазначив, що декларанта було повідомлено, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів.У відповідь на запит 26.10.2020 року декларантом підприємства було надіслано лист про неможливість надати додаткові документи та вимога щодо прийняття рішення про визначення митної вартості.

Зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, митний орган дійшов висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, а тому й про вимушеність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями ст. 64 МК України. Таким чином, митним органом правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та прийнято рішення, чим не допущено можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною позивачем, у розмірі 31.468,66 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ ІСТФАРМА при випуску товарів у вільний обіг за МД № UA807170/2020/056479 від 27.10.2020 року (оформлена декларація) скористалось правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, а саме, товари було випущено з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року вимоги адміністративного позову ТОВ ІСТФАРМА задоволені.

Так, судовим рішенням, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26.10.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/01217.

Судом проведений розподіл судових витрат і стягнуто з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ ІСТФАРМА витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 4.204 грн.

Судове рішення вмотивоване тим, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також, суд зазначив, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Крім того, суд зазначив, що оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправними та скасування картки відмови.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Харківською митницею подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ІСТФАРМА просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2017 року між ТОВ ІСТФАРМА (покупець) та SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD (продавець) укладено контракт № 04/17Е, згідно якого, зокрема, -

1.1. Продавець продає, а Покупець купує продукцію, що використовується у косметичній, харчовій та фармацевтичній промисловості (далі за текстом цього Контракту, що має назву Товар ),

Товар продається та постачається на адресу Покупця на умовах, передбачених цим Контрактом, на підставі узгоджених Сторонами окремих Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту;

2.1. Ціна та вартість кожної партії Товару вказується та узгоджується Сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Ціна та вартість Товару, погоджена Сторонами Специфікацією на конкретну партію Товару, є фіксованою та зміні не підлягає;

Продавець має право надавати Покупцеві на кожну окрему партію Товару знижку, розмір якої зазначається у відповідній Специфікації або кредит-ноті;

2.3. Остаточна кількість та вартість певної партії Товару вказується в інвойсах;

2.4. Загальна вартість Контракту складає сумарну вартість усіх поставок відповідно до Специфікацій

3.1. Покупець здійснює оплату за умов, зазначених у погоджених Сторонами Специфікаціях;

4.1 Усі банківські витрати, податки, митні та інші збори, пов`язані з виконанням цього Контракту, на території Покупця оплачуються Покупцем, на території Продавця - Продавцем;

5.1. Постачання Товару здійснюється окремими партіями. При цьому кількість Товару в кожній окремій партії, його ціна та вартість, умови постачання та строки постачання Товару зазначаються відповідно до правил ІНКОТЕРМС (редакції 2010 р.) в окремій Специфікації;

8.1.Упаковка повинна відповідати відповідним міжнародним стандартам та забезпечувати надійний захист вантажу під час транспортування. Упаковка (тара) не є зворотною та повторному використанню не підлягає. Вартість упаковки включена у вартість Товару.

Згідно з інвойсом SL-017/20 від 04.09.2020 року ТОВ ІСТФАРМА придбано у SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD гнучку плівку полівінілхлоридну (ПВХ), фармацевтичної якості, не з`єднаної з іншими матеріалами, яка містить пластифікаторів менше 6%, слугує для формування блістерних упаковок лікарських засобів у фармацевтичній промисловості, кольором і розмірами: біла, 0,20*205. 3.692 кг (284 рулони); біла, 0,25*1200, 960 кг (6 рулонів); коричнева, 0,30*1200, 1.440 кг (9 рулонів); зелена, 0,20*1200, 960 кг (6 рулонів) прозора, 0,20*1200, 960 кг (6 рулонів); прозора, 0,23*1200, 2.880 кг (18 рулонів); прозора, 0,25*1200, 2.880 кг (18 рулонів); прозора, 0,30*1200, 2.880 кг (18 рулонів); прозора, 0,40*1200, 2.880 кг (18 рулонів ); прозора, 0,60*1200, 960 кг (6 рулонів). Валюта розрахунків долари США. Умови поставки згідно правил Інкотермс - FOB Shantou, що так само відображено і у специфікаціях до контракту.

Відповідно до платіжних доручень від 31.08.2020 року № 52 та 30.07.2020 року № 42, позивачем здійснено оплату за товар на користь продавця у сумі 21.303,96 дол. США та 9.296,64 дол. США, що разом дорівнює 30.600,60 дол. США.

21.05.2018 року між позивачем та ТОВ Глобал Оушен Лінк укладено договір № 0089-Т/18 на транспортно-експедиторське обслуговування, згідно умов якого:

Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотонажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

1.2. Транспортно-експедиторські послуги за цим Договором надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України.

2.1 Організація виконання Експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки, яка оформлюється та узгоджується Сторонами. Заявка є додатком та невід`ємною частиною Договору.

2.2 В Заявці визначаються характеристики вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати Експедитору, перелік послуг, що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови.

2.3 Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою Клієнта та передається експедитору засобами факсимільного зв`язку або електронної пошти.

3.1.1. Експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, автомобільним, залізничним транспортом відповідно до умов Договору та заявки Клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання Договору та Заявки Клієнта.

3.1.2. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.

3.1.5. Представляє інтереси Клієнта в митних та інших контролюючих органах, в місцях відвантаження, перевалки та призначення. Забезпечує виконання та здійснення необхідних митних, карантинних, ветеринарних, санітарних, екологічних, радіологічних та інших формальностей.

4.1 Ціна послуг узгоджується сторонами в заявці.

У зв`язку із виконанням зобов`язань за вказаним договором експедитором виставлено позивачу рахунок на оплату № 354319 від 19.10.2020, що свідчить про наявність у ТОВ ІСТФАРМА обов`язку по оплаті отриманих послуг з морського перевезення вантажу до державного кордону України на суму 45.440,57 грн., які були включені як складова митної вартості імпортованого товару.

Згідно платіжного доручення № 646 від 28.10.2020 року позивачем сплачено компенсацію вартості перевезення згідно рахунку № 354319 від 19.10.2020 року на рахунок ТОВ Глобал Оушен Лінк суму 45.440,57 грн. Вказаний платіж відповідно до умов укладеного договору здійснений після надання послуг, тому докази його здійснення не надавалися до митного оформлення.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 19.10.2020 року, вартість морського перевезення з порту Шантьоу (Китай) в порт Чорноморськ (Україна) для контейнерів 1x20 DV МЕDU6870192 за коносаментом МRFB20061445 складає 45.100.19 без ПДВ. Експедиторські послуги за межами України склали 283,65 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 56,73 грн, всього 340,38 грн. За умовами договору ТОВ Глобал Оушен Лінк даний вантаж не страхувало.

26.10.2020 року декларантом/представником ТОВ ІСТФАРМА подано до Слобожанської митниці Держмитслужби митну декларацію, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UА 807170/2020/056321 щодо оформлення товару, що надійшов в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO., LTD, CHINA. Митна вартість визначена за першим методом (за ціною договору).

З метою здійснення митного оформлення вантажу та підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби разом із декларацією були подані наступні документи: за кодом 60271 - пакувальний лист № SL-017/20 від 04.09.2020 року; за кодом 0380 - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SL-017/20 від 04.09.2020 року; за кодом d0705 - коносамент № MRFB20091445 від 16.09.2020 року; за кодом d0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 37009 від 23.10.2020 року; за кодом 0861 - сертифікат про проходження товару № 20C4405Д1005/00026 від 30.09.2020 року; за кодом 0862 декларація про походження товару SL-017/20 від 04.09.2020 року; за кодом d3001 платіжне доручення № 42 від 30.07.2020 року; за кодом d3001 платіжне доручення № 52 від 31.08.2020 року; за кодом d3007 - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 19.10.2020 року; за кодом d3014 - прайс-лист б/н від 30.07.2020 року; за кодом m4103 специфікація №20 від 30.07.2020 року; за кодом m4104 - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №04/17Е від 08.12.2017 року; за кодом m4301 - договір про перевезення №25-09/18 від 25.09.2020 року; за кодом 65509 - інформація про позитивні результати державних видів контролю; за кодом d9000 - лист виробника від 26.02.2018 року; за кодом d9000 - сертифікати аналізу; за кодом d9610 - копія митної декларації країни відправлення № 6014202000140529782 від 07.09.2020 року.

За даними МД в АСМО Інспектор згенеровано наступні профілі ризиків АСАУР за кодами:

105-2: Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр. 44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД.

106-2: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Товар(и) № 1. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

В результаті вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, відповідачем зроблено висновки:

- задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями ДМС України у максимально наближений термін, що підтверджується витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження, а також копією МД № UА807170/2020/045160 від 04.09.2020 року;

- не надано переклад та не зроблено верифікацію експортних митних декларацій відповідно до ст. 254 МК України та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп;

- інформація, що міститься в графах декларації країни відправлення № 6014202000140529782 від 07.09.2020 року (експортна декларація), не відповідає інформації в документах, поданих до митного оформлення, а саме: а) номер інвойсу в експортній декларації - 202002 (зліва направо: перший стовпчик, четвертий рядок експортної декларації) не відповідає ні номеру, ні даті інвойсу, зазначеного у графі № 44 (код документу 0380) МД № UА807170/2020/056321 від 26.10.2020 року - № SL-017/20 від 04.09.2020 року; б) номер коносаменту в експортній декларації (зліва направо: четвертий-п`ятий стовпчики, другий рядок експортної декларації) зазначено 18ІАU0203786234МІ, тоді як поданий до митного оформлення коносамент - № МRFВ20091445 від 16.09.2020 року;

- товар гнучка плівка полівінілхлоридна (ПВХ).. відноситься до товарів, складовою якої є сировина біржової торгівлі, а саме поліпропілен, що передбачає надання інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Під кодом УКТЗЕД 3902100000 зазначено групу товарів поліпропілен . Товарна біржа Даляня (Китай), що є сировиною для виготовлення товарів, заявлених до митного оформлення за МД № UА807170/2020/056321 від 26.10.2020 року.

26.10.2020 року повідомлено позивача у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів.

Позивачем надано відповідачу лист від 26.10.2020 року № 2610-01, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що підприємство надало усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, задекларованих у МД UА 807170/2020/056321 від 26.10.2020 року та надати більше документів ТОВ ІСТФАРМА невзмозі, для уникнення необґрунтованого простою автотранспортних засобів просить прийняти рішення про коригування митної вартості товарів.

За результатами проведених консультацій 26.10.2020 відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/01217 та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UА807000/2020/002273/2.

У вказаному рішенні (графа 33) митний орган зазначив наступну причину коригування:

У відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 МК України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено в електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 МК України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України (відсутній переклад декларації країни відправлення, декларантом не надано рахунок на транспортні витрати, тощо), та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних товарів, які продаються на митній території України в іноземному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження , вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару; на матеріал та витрат, понесених виробником у зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацюванням ризику АСАУР за фактами митних оформлень ЄАІС, а саме: МД № UA 807170/2020/45160 від 04.09.2020 року. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 року № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до ст. 64 МК України .

На підставі митної декларацій № UA807170/2020/056479 від 27.10.2020 року вищезазначений товар випущено у вільний обіг з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України від 13.03.2012 року № 4495-VI.

Відповідно до пунктів 20, 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством, відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного ст. 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 6 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів щодо відомостей про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За правилами ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначені Порядком заповнення митних деклараційна бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 (далі - Порядок № 651).

Відповідно до Порядку № 651 у графі 44 зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; визначені пунктами 7-9 частини восьмої ст. 257 МК України; визначені п. 1-11 ч. 3 ст. 335 МК України; попередні рішення відповідно до ч. 4 ст. 23 МК України; документи про походження товару відповідно до ч. 2 ст. 43 МК України.

Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

Як убачається з матеріалів справи, з митною декларацією № UА807170/2020/056321 від 26.10.2020 року ТОВ ІСТФАРМА було надано, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44 МД: пакувальний лист № SL-017/20 від 04.09.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SL-017/20 від 04.09.2020 року; коносамент № MRFB20091445 від 16.09.2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 37009 від 23.10.2020 року; сертифікат про походження товару № 20С4405А1005/00026 від 30.09.2020 року; декларація про походження товару SL-017/20 від 04.09.2020 року; платіжне доручення № 42 від 30.07.2020 року; платіжне доручення № 52 від 31.08.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 19.10.2020 року; прайс-лист б/н від 30.07.2020 року; специфікація № 20 від 30.07.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, № 04/17Е від 08.12.2017 року; договір на перевезення; інформація про позитивні результати державних видів контролю; лист виробника від 26.02.2018 року; сертифікати аналізу від 04.08.2020 року, від 07.08.2020 року, від 10.08.2020 року, копія митної декларації країни відправлення № 6014202000140529782 від 07.09.2020 року.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів (п.п. 1-3 ч. 5 ст. 54 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, запитування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість запитування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити конкретні документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Колегія суддів зазначає, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом враховано правову позицію у подібних правовідносинах Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі № 805/778/13-а, яка викладена у постанові від 13.07.2016 року, в якій визначено, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, Судова палата зазначила про те, що наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 року по справі № 816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З матеріалів справи встановлено, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України

При цьому, посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами до контракту. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.

Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.

Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.

При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем необґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26.10.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/01217.

Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 24 грудня 2021 року.