Рішення

від 03.03.2021 по справі 520/15590/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2021 року № 520/15590/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

за участю представників: позивача - Казьонного Р.В., відповідача - Милейко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТФАРМА" (пров. Криничний, буд. 10, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40962713) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТФАРМА" з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26 жовтня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807170/2020/01217.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.12.2017 ним як Покупцем було укладено зовнішньоекономічний контракт за №04/17Е від 08.12.2017 з підприємством SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO., LTD. на придбання товару: гнучкої плівки полівінілхлоріда (ПВХ), фармацевтичної якості, не з`єднаної з іншими матеріалами, яка містить пластифікаторів менше ніж 6%, слугує для формування блістерних упаковок лікарських засобів у фармацевтичній промисловості. З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару представником позивача подано до Митниці електронну митну декларацію UА 807170/2020/056321, в якій митна вартість була визначена за ціною договору, разом з якою було подано пакет документів на підтвердження обґрунтованості митної вартості товару та обраного методу її визначення. За результатами направлення відповідачу у відповідь на електронне повідомлення документів та проведення консультацій відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26 жовтня 2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807170/2020/01217. В рішенні відповідачем зазначено, що Джерелом інформації для їх прийняття є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР за фактами митних оформлень ЄАІС: МД № UА807170/2020/45160 від 04.09.2020. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає: 1.78 дол. США/кг.

1.2. Процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

09.12.2020 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

1.3. Короткий зміст відзиву на позов та відповіді на відзив

Відповідач не погодився з адміністративним позовом, в наданому до суду відзиві в обґрунтування заперечень на позов зазначив, що в ході вивчення отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТФАРМА" МД UА 807170/2020/056321 від 26.10.2020 з додатками, були встановлені розбіжності та згенеровано профілі ризиків, зокрема, щодо перевірки достовірності декларування транспортних витрат та можливого заниження митної вартості товару. Відповідачем направлено запити на отримання додаткових документів. Після аналізу отриманих додаткових документів була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807170/2020/01217 та прийняте рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26 жовтня 2020 року.

Представник позивача адвокат Казьонний Р.В. - у судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Милейко К.С. - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись не те, що позивачем було подано на підтвердження митної вартості неверифіковані експортні декларації, крім того, не співпадають номери інвойсів та коносаментів. Представник відповідача також наголошувала на тому, що сировина для виготовлення товару, який ввозився позивачем, є об`єктом біржової торгівлі, проте підприємством на запит відповідача про надання інформації біржових організацій про вартість сировини зазначено про неможливість надання додаткових документів.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Між ТОВ ІСТФАРМА (покупець) та SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD (продавець) було укладено контракт № 04/17Е від 08.12.2017 року. Згідно положень даного контракту (мовою контракту):

1.1. Продавец продаёт, а Покупатель покупает продукцию, используемую в косметической, пищевой и фармацевтической промышленности (далее по тексту настоящего Контракта именуемую Товар ),

Товар продаётся и поставляется в адрес Покупателя на условиях, предусмотренных настоящим Контрактом, на основании согласованных Сторонами отдельных Спецификаций, являющихся неотъемлемой частью настоящего Контракта;

2.1. Цена и стоимость каждой партии Товара указывается и согласовывается Сторонами в Спецификациях, которые являются неотъемлемой частью настоящего Контракта. Цена и стоимость Товара, согласованная Сторонами в Спецификации на конкретную партию Товара, является фиксированной и изменению не подлежит;

Продавец имеет право предоставлять Покупателю на каждую отдельную партию Товара скидку, размер которой указывается в соответствующей Спецификаций или кредит- ноте;

2.3. Окончательное количество и стоимость определенной партии Товара указывается в инвойсах;

2.4. Общая стоимость Контракта составляет суммарную стоимость всех поставок согласно Спецификаций;

3.1. Покупатель осуществляет оплату на условиях, указанных в согласованных Сторонами Спецификациях;

4.1 Все банковские расходы, налоги, таможенные н другие сборы, связанные с выполнением настоящего Контракта, на территории Покупателя оплачиваются Покупателем, на территории Продавца - Продавцом;

5.1. Поставка Товара осуществляется отдельными партиями. При этом количество Товара в каждой отдельной партии, его цена и стоимость, условия поставки и сроки поставки Товара указываются в соответствии с правилами ИНКОТЕРМС (редакции 2010 г.) в отдельной Спецификации;

8.1. Упаковка должна отвечать соответствующим международным стандартам и обеспечивать надежную защиту груза при транспортировке. Упаковка (тара) не является возвратной и повторному использованию не подлежит. Стоимость упаковки включена в стоимость Товара.

Судом встановлено, що за вказаним контрактом згідно з інвойсом SL-017/20 від 04.09.2020 позивачем придбано у SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD гнучку плівку полівінілхлоридну (ПВХ), фармацевтичної якості, не з`єднаної з іншими матеріалами, яка містить пластифікаторів менше 6%, слугує для формування блістерних упаковок лікарських засобів у фармацевтичній промисловості кольором і розмірами: біла - 0,20*205 - 3692 кг(284 рулони); біла - 0,25*1200 - 960 кг(6 рулонів); коричнева - 0,30*1200 -1440 кг(9 рулонів); зелена - 0,20*1200 - 960 кг (6 рулонів) прозора - 0,20*1200 -960 кг(6 рулонів ); прозора - 0,23*1200 - 2880 кг (18 рулонів); прозора - 0,25*1200 - 2880 кг(18 рулонів ); прозора - 0,30*1200 - 2880 кг (18 рулонів); прозора - 0,40*1200 - 2880 кг(18 рулонів ); прозора - 0,60*1200 - 960 кг(6 рулонів). Валюта розрахунків - долари США. Умови поставки згідно правил Інкотермс - FOB Shantou, що так само відображено і у специфікаціях до контракту.

З платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, від 31.08.2020 року № 52 та 30.07.2020 року № 42, та які подавалися в додатках до митної декларації від 26.10.2020, вбачається здійснення позивачем оплати за товар на користь продавця в порядку та на умовах, визначених контрактом, на суми 21303,96 та 9296,64 доларів США, що разом дорівнює 30600,60 доларів США.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Глобал Оушен Лінк укладено договір № 0089-Т/18 від 21.05.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування.

Згідно умов даного договору:

Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотонажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

1.2. Транспортно-експедиторські послуги за цим Договором надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України.

2.1 Організація виконання Експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки, яка оформлюється та узгоджується Сторонами. Заявка є додатком та невід`ємною частиною Договору.

2.2 В Заявці визначаються характеристики вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати Експедитору, перелік послуг, що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови.

2.3 Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою Клієнта та передається експедитору засобами факсимільного зв`язку або електронної пошти.

3.1.1. Експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, автомобільним, залізничним транспортом відповідно до умов Договору та заявки Клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання Договору та Заявки Клієнта.

3.1.2. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.

3.1.5. Представляє інтереси Клієнта в митних та інших контролюючих органах, в місцях відвантаження, перевалки та призначення. Забезпечує виконання та здійснення необхідних митних, карантинних, ветеринарних, санітарних, екологічних, радіологічних та інших формальностей.

4.1 Ціна послуг узгоджується сторонами в заявці.

У зв`язку із виконанням зобов`язань за вказаним договором експедитором було виставлено позивачу рахунок на оплату №354319 від 19.10.2020, що свідчить по наявність у ТОВ ІСТФАРМА обов`язку по оплаті отриманих послуг з морського перевезення вантажу до державного кордону України на суму 45440,57 гривень, які були включені як складова митної вартості імпортованого товару.

Згідно платіжного доручення № 646 від 28.10.2020 позивачем було сплачено компенсацію вартості перевезення згідно рахунку № 354319 від 19.10.2020 на адресу ТОВ Глобал Оушен Лінк суму 45440,57 грн. Вказаний платіж відповідно до умов укладеного договору здійснений після надання послуг, тому докази його здійснення не надавалися до митного оформлення.

Експедитором позивачу було надано довідку про транспортні витрати від 19.10.2020, з якої вбачається, що вартість морського перевезення з порту Шантьоу (Китай) в порт Чорноморськ (Україна) для контейнерів 1x20 DV МЕDU6870192 за коносаментом МRFB20061445 складає 45100.19 без ПДВ. Експедиторські послуги за межами України склали 283,65 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 56,73 грн, всього 340,38 грн. За умовами договору ТОВ Глобал Оушен Лінк даний вантаж не страхувало.

26.10.2020 до відділу митного оформлення "Центральний" Слобожанської митниці Держмитслужби ТОВ "ІСТФАРМА" (40962713) було подано митну декларацію за номером UА 807170/2020/056321 від 26.10.2020 на товари: Гнучка плівка полівінілхлоридна (ПВХ) ... . Виробник: SHANTOU HUA XIANG PLASTIC СО., LTD. Торговельна марка: нема даних. Країна виробника CN , що надійшли в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO., LTD, CHINA.

Судом з матеріалів справи встановлено, що разом з митною декларацією UА 807170/2020/056321 від 26.10.2020 ТОВ ІСТФАРМА було надано пакет документів.

В графах 44 вказаної МД зазначені наступні документи:

- за кодом 60271 - пакувальний лист № SL-017/20 від 04/09.2020;

- за кодом 0380 - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SL-017/20 від 04.09.2020;

- за кодом d0705 - коносамент №MRFB20091445 від 16.09.2020;

- за кодом d0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) №37009 від 23.10.2020;

- за кодом 0861 - сертифікат про проходження товару №20C4405Д1005/00026 від 30.09.2020;

- за кодом 0862 декларація про походження товару SL-017/20 від 04.09.2020;

- за кодом d3001 платіжне доручення №42 від 30.07.2020;

- за кодом d3001 платіжне доручення №52 від 31.08.2020;

- за кодом d3007 - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 19.10.2020;

- за кодом d3014 - прайс-лист б/н від 30.07.2020;

- за кодом m4103 специфікація №20 від 30.07.2020;

- за кодом m4104 - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №04/17Е від 08.12.2017;

- за кодом m4301 - договір про перевезення №25-09/18 від 25.09.2020;

- за кодом 65509 - інформація про позитивні результати державних видів контролю;

- за кодом d9000 - лист виробника від 26.02.2018;

- за кодом d9000 - сертифікати аналізу;

- за кодом d9610 - копія митної декларації країни відправлення №6014202000140529782 від 07.09.2020.

У вказаній митній декларації митна вартість була визначена декларантом за першим методом (за ціною договору).

За даними МД в АСМО Інспектор було згенеровано наступні профілі ризиків АСАУР за кодами:

105-2: Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр. 44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД.

106-2: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Товар(и) № 1. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

В результаті вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, відповідачем було зроблено такі висновки:

- задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями ДМС України у максимально наближений термін, що підтверджується витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження, а також копією МД №UА807170/2020/045160 від 04.09.2020;

- не надано переклад та не зроблено верифікацію експортних митних декларацій відповідно до ст. 254 МК України та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп;

- інформація, що міститься в графах декларації країни відправлення № 6014202000140529782 від 07.09.2020 (експортна декларація), не відповідає інформації в документах, поданих до митного оформлення, а саме:

а) номер інвойсу в експортній декларації - 202002 (зліва направо: перший стовпчик, четвертий рядок експортної декларації) не відповідає ні номеру, ні даті інвойсу, зазначеного у графі №44 (код документу 0380) МД №UА807170/2020/056321 від 26.10.2020 - № SL-017/20 від 04.09.2020;

б) номер коносаменту в експортній декларації (зліва направо: четвертий-п`ятий стовпчики, другий рядок експортної декларації) зазначено 18ІАU0203786234МІ, тоді як поданий до митного оформлення коносамент - №МRFВ20091445 від 16.09.2020;

- товар гнучка плівка полівінілхлоридна (ПВХ).. відноситься до товарів, складовою якої є сировина біржової торгівлі, а саме поліпропілен, що передбачає надання інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Під кодом УКТЗЕД 3902100000 зазначено групу товарів поліпропілен . Товарна біржа Даляня (Китай), що є сировиною для виготовлення товарів, заявлених до митного оформлення за МД № МД № UА807170/2020/056321 від 26.10.2020.

Відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України між позивачем та митним органом було проведено процедуру консультації з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Так, судом встановлено, що відповідачем надіслане декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості, перелік витребуваних документів не конкретизований, повідомлення повністю відтворює положення частин 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України.

Позивачем надано відповідачу лист від 26.10.2020 № 2610-01, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що Підприємство надало усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, задекларованих у МД UА 807170/2020/056321 від 26.10.2020 та надати більше документів позивач невзмозі, для уникнення необґрунтованого простою автотранспортних засобів позивач просить прийняти рішення про коригування митної вартості товарів.

За результатами проведених консультацій 26.10.2020 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807170/2020/01217.

В подальшому на підставі митної декларацій № UA807170/2020/056479 від 27.10.2020 товар було випущено у вільний обіг.

Як вбачається з копій спірних рішень, коригування митної вартості здійснено відповідачем за другорядним методом (резервним методом) відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає 1.78 дол. США/кг.

При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби про товари, митне оформлення яких вже здійснено за рівнем митної вартості 1,78 дол. США за 1 кг товару, а саме МД №UA807170/2020/045160 від 04.09.2020.

Відповідно до копії зазначеної митної декларації, доданої до матеріалів справи, декларантом було ввезено на територію України з Китайської Народної Республіки на умовах CPT:

- плівку ПВХ у рулонах не пористу, не укріплену і не ламіновану (не бегетошарову), не сполучена паралельно з іншими матеріалами, без підкладки та не з`єднану аналогічним способом з іншими матеріалами, гнучку, прозору, без пластифікаторів, товщина 0,2мм та 0,25 мм, розмір (товщина*ширина): 0,25х140мм -1000 кг. (бурштинова) - 0,25х140мм - 1000 кг. Сфера використання - фармацевтична промисловість. Валюта розрахунків - USD. Торговельна марка: нема даних. Виробник: немає даних, країна походження CN. Місць Вага брутто - 2080 кг, Вага нетто - 2000 кг, код товару 39204910, умови поставки СPT UA Одеса, метод визначення митної вартості - 6 (резервний).

У спірному рішенні вказано, що вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту.

В обґрунтування підстав застосування другорядного методу митним органом в рішенні зазначено, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту.

В обґрунтування незастосування попередніх методів визначення митної вартості товару відповідач у рішенні про коригування митної вартості зазначив наступне.

Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосований у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на ідентичні товари.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що не наданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на подібні товари.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з не наданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з не наданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів: - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України:- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. Релевантні джерела права

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст.54 МКУ).

Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

За результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією № UА807170/2020/056321 від 26.10.2020 документів відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.:

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна гуртуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3.1. Оцінка доводів учасників справи і поданих до суду доказів

Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання певного резервного методу та порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.

При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов`язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Судом встановлено, що позивачем під час митного оформлення було надано пакет документів, зокрема, пакувальний лист № SL-017/20 від 04.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SL- 017/20 від 04.09.2020; коносамент №MRFB20091445 від 16.09.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 37009 від 23.10.2020; сертифікат про походження товару №20С4405А1005/00026 від 30.09.2020; декларація про походження товару SL-017/20 від 04.09.2020; платіжне доручення №42 від 30.07.2020; платіжне доручення №52 від 31.08.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 19.10.2020; прайс-лист б/н від 30.07.2020; специфікація №20 від 30.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №04/17Е від 08.12.2017; договір на перевезення; інформація про позитивні результати державних видів контролю; лист виробника від 26.02.2018; сертифікати аналізу від 04.08.2020;07.08.2020, 10.08.2020, копія митної декларації країни відправлення № 6014202000140529782 від 07.09.2020.

Так, зокрема, серед поданих позивачем документів подано сертифікат про проходження товару №20С4405А1005/00026 від 30.09.2020, який видано саме на товар, зазначений у митних деклараціях, на відповідну партію товару, поставка якої здійснювалась на адресу позивача. Зазначеним сертифікатом підтверджується країна походження товару, обсяг поставки, кількість та вид місць, опис товару та його код, номери та дати рахунку-фактури. Крім того, зазначений сертифікат має засвідчення (графа 12), що декларація експортера, яку також було подано позивачем при поданні митної декларації до митного оформлення, відповідає дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, експортна ВМД № 6014202000140529782 від 07.09.2020 також подавалася позивачем в пакеті документів до МД під час митного оформлення товару, проте не була врахована відповідачем з огляду на відсутність її верифікації.

Даними вказаної декларації підтверджуються факт поставки товару від продавця позивачу, ціна, обсяги та умови поставки, вага, країна та місце походження товару.

Зазначені дані експортної ВМД та дані поданої до митного оформлення митної декларації з доданими до неї документами не містять розбіжностей у показниках, які визначені Митним кодексом України як складові митної вартості товару. Дані експортної ВМД підтверджуються сертифікатом походження, яка містить засвідчення, що така декларація відповідає дійсності.

Посилання відповідача на той факт, що інформація, що міститься в графах декларації країни відправлення № 6014202000140529782 від 07.09.2020 (експортна декларація) не відповідає інформації в документах, поданих до митного оформлення, а саме:

а) номер інвойсу в експортній декларації - 202002 (зліва направо: перший стовпчик, четвертий рядок експортної декларації) не відповідає ні номеру, ні даті інвойсу, зазначеного у графі №44 (код документу 0380) МД №UА807170/2020/056321 від 26.10.2020 - № SL-017/20 від 04.09.2020; б) номер коносаменту в експортній декларації (зліва направо: четвертий-п`ятий стовпчики, другий рядок експортної декларації) зазначено 18ІАU0203786234МІ, тоді як поданий до митного оформлення коносамент - №МRFВ20091445 від 16.09.2020, спростовуються доказами, наданими до матеріалів справи.

Так, з копії декларації країни відправлення вбачається, що зліва направо: перший стовпчик, четвертий рядок експортної декларації містить інформацію про номер контракту (угоди), а не номер інвойсу. В п`ятому стовпчику другого рядку зазначено номер транспортної накладної (коносамента) 181AU0203786234М1.

Як вбачається з копії СМR, доданої до матеріалів справи, в графі 5 зазначено реквізити транспортних документів, зокрема, номер коносамента, що додаються - MRFB20091445 (181AU0203786234M1).

Таким чином, з аналізу поданих документів не вбачається наявності зазначених відповідачем розбіжностей.

Крім того, до матеріалів справи в ході судового розгляду було додано Лист-підтвердження УНК МТП № 163 від 12.10.2020 року відповідності експортної митної декларації та інших документів на товари, які імпортуються з КНР з додатками, який надавався разом з митною декларацією на митне оформлення.

З наведеної експортної митної декларації вбачається, що до неї долучено: інвойс, коносамент, контракт, пакувальний лист та інші документи, тобто без їх конкретизації щодо реквізитів документів, а отже посилання відповідача в даній частині так само є безпідставними.

Суд також зазначає, що експортна митна декларація має лише додаткове значення, проте в ході її дослідження судом встановлено відсутність розбіжностей в частині даних щодо партії імпортованого позивачем товару та супровідних документів, що також свідчить про обґрунтованість позиції позивача, викладеної у позові.

Стосовно посилання відповідача на спрацювання системи управління ризиками, суд зазначає, що вказані обставини є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Аналіз наведених норм ст. 53,54 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Судом встановлено, що електронне повідомлення відповідача про необхідність надання додаткових документів, містить перелік документів, який повністю відтворює положення частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

У вказаному повідомленні відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст. 53 МК України, повинен надати позивач для підтвердження заявленої митної вартості за поданими до митного оформлення митними деклараціями.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21 195 (далі - Правила № 598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України та є обов`язковим.

Текст рішення Відповідача про коригування митної вартості товару не містить відомостей про подібність товарів та поданою заявником через декларанта митною декларацією МД № UА807170/2020/045160 та про схожість умов поставки (умови якої у поданій позивачем митній декларації та МД № UА807170/2020/045160 є різними).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, відповідачем жодним чином не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності.

Крім того, митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

В ході судового розгляду відповідач не довів неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості, оскільки не була наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, недостовірних або неповних відомостей, через що не обґрунтовано наявність підстав для витребування додаткових документів.

Посилання відповідача на ненадання додаткових документів щодо біржових цін на сировину, яка використовується для виготовлення імпортованих товарів, суд також не бере до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових IX осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

З аналізу зазначених норм Рекомендацій вбачається, що у них міститься рекомендація застосування митними органами у випадку встановлення особливостей формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

Суд зазначає, що товар, який ввозився позивачем, не є товаром, що реалізується в порядку біржової торгівлі.

Суд також зазначає, що позивачем не ввозилася на територію України сировина, яка відповідно до матеріалів справи була об`єктом біржової торгівлі. Позивачем було ввезено на територію України готову продукцію, виготовлену з вказаної сировини.

Відтак, пункт 3 розділу 3 Методичних рекомендацій, на які посилається відповідач, в тому числі в частині положень, що стосуються здійснення аналізу оцінки ризиків на підставі сировинних складових, стосуються випадків ввезення на митну територію України товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на зазначені пункти не є обґрунтованим.

Крім того, зазначені Методичні рекомендації є рекомендацією посадовим особам органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, з метою єдиного підходу до організації роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Зазначений документ не є нормативно-правовим актом та не встановлює обов`язку для декларанта подавати разом з митною декларацію до митного оформлення додаткові документи, визначені за змістом зазначених рекомендацій, при цьому не визначені нормами митного законодавства як обов`язкові.

Суд підкреслює, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч.4 ст. 54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічну позицію викладено в Постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 826/21860/15.

З огляду на зазначене, застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є обґрунтованим.

3.2. Висновки за результатами розгляду справи

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю з підстав, визначених ч. 6 ст. 54 МК України.

Відповідно, застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості та розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Отже, суд приходить до висновку, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає про таке.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправними та скасування картки відмови.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26 жовтня 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807170/2020/01217, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/002273/2 від 26 жовтня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807170/2020/01217.

Стягнути зі Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТФАРМА" (пров. Криничний, буд. 10, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40962713) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 березня 2021 року.

Суддя Білова О.В.