Постанова

від 24.12.2021 по справі 917/1853/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Харків Справа № 917/1853/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О., суддя Істоміна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАЖ» м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 року у справі № 917/1853/20 (суддя- Білоусов С.М.);

за позовом - Приватного акціонерного товариства «ОТІС» м.Київ

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАЖ» м.Полтава

про - стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року до господарського суду Полтавської області звернулося Приватне акціонерне товариство "ОТІС" (далі-Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРМАЖ" (далі-Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором №D98М0072 від 01.03.2018 року в розмірі 80 696,23 грн з яких: 67 986,28 грн сума основного боргу; 6 798,62 грн сума штрафу; 3 025,58 грн сума пені; 1 837,99 грн сума 3% річних; 1 047,76 грн сума інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 року у справі №917/1853/20 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 80 696,23 грн та судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення скасувати та постановити у справі №917/1853/20 нове судове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог про стягання заборгованості - відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає наступне:

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що за період з жовтня 2018 року Позивач, всупереч умовам договору, не повідомив Відповідача про потребу здійснити заміну деталей чи провести ремонті роботи ескалаторів;

- наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт та рахунки - фактури є узагальнюючими документам, які не розкривають змісту та обсягів наданих послуг, а тому не дають змоги ідентифікувати, які саме роботи надавалися та перевірити правильність ціни за послуги;

- матеріали справи містять комісійне обстеження стану обладнання, дефектні акти обладнання та доповнення до зазначених актів, що свідчить про неякісне виконання Позивачем робіт за договором, а тому Відповідач обґрунтовано відмовив у їх прийнятті;

- суд першої інстанції встановив факт відмови Відповідача від підписання акту звіряння, але помилково визнав доведеним об`єм наданих Позивачем послуг на суму 67 986,28 грн, посилаючись на електронний лист Відповідача щодо досудового врегулювання спору;

- суд першої інстанції надав оцінку та зробив висновки щодо належного надання Позивачем передбачених договором послуг, їх відповідність вимогами нормативно - правових актів без наявності спеціальних знань, що свідчить про неправомірність спірного рішення суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 року у справі №917/1853/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 року та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оспорюване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві Позивачем також заявлені наступні клопотання: клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які не були подані ним до суду першої інстанції; клопотання про витребування у Відповідача додаткових доказів, які на думку Позивача мають значення для правильного вирішення спору.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшли клопотання про призначення у справі №917/1853/20 інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності та електротехнічної експертизи технічного стану ліфтів та ескалаторів, які обґрунтовувалися тим, що призначення означеної експертизи може надати суду відповіді на питання, вирішення яких потребують спеціальних знань.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від Позивача надійшли заперечення на клопотання Відповідача про призначення у справі №917/1853/20 судової експертизи, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення означених клопотань Відповідача за мотивів їх необґрунтованості. Також Позивач зазначає, що означена експертиза вже були призначена в суді першої інстанції за клопотанням Відповідача, проте останній не здійснив оплату за її проведення, що стало наслідком зняття з проведення експертною установою означеної судової експертизи по даній справі. В зазначених запереченнях Позивачем також заявлено клопотання про витребування з Відповідача додаткових доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 року у задоволенні вищезазначених клопотань відмовлено через їх необґрунтованість.

Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини.

Між сторонами 01.03.2018 року було укладено договір №D981M0072 про надання послуг з технічного обслуговування (далі-ТО) ліфтів та ескалаторів (далі-Договір), за умовами якого Позивач зобов`язується надавати Відповідачу послуги з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів, визначених у додатку №1 до Договору (далі-Обладнання), а Відповідач зобов`язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що датою початку надання послуг є дата укладення договору. Послуги надаються до закінчення строку дії договору.

Позивач зазначає, що він взяті на себе договірні зобов`язання виконав у повному обсязі, надав Відповідачу в квітні 2019 році, жовтні 2019 році, січні 2020 році, лютому 2020 році, в період з 01.03.2020 року по 16.03.2020 року включно та в період з 11.05.2020 року по 31.05.2020 року послуги з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів. Проте, Відповідач зазначені послуги не оплатив, у зв`язку з чим Позивачем було направлено Відповідачу претензію за №52-юр від 15.06.2020 року про сплату заборгованості за Договором у сумі 67 986,28 грн та акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2020 року.

Відповідач на вищезазначене звернення Позивача не відреагував, що стало підставою звернення останнього до суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 80 696,23 грн.

Відповідач в суді першої інстанції проти позовних вимог заперечував, зазначаючи, що Позивач всупереч вимогам п.4.1.8 Договору за період з 01.03.2018 року жодним чином не інформував Відповідача про технічний стан обладнання, в тому числі про потреби у проведенні ремонтних робіт. Відповідачем зазначено, що наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт та рахунки-фактури є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягів наданих послуг, не дають змоги ідентифікувати, які саме роботи надавалися та перевірити правильність формування ціни за послуги. Крім того, матеріали позовної заяви не містять звітів, рекомендацій, систематичних добірок, які б були складені за результатами виконання робіт за Договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами заявленої Позивачем до стягнення суми заборгованості за спірним Договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України передбачено, що в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.10. Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 року № 190 (ПББЕЛ) технічне обслуговування - це комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта (підйомника) під час використання його за і призначенням, простою, зберігання та транспортування.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що виконавець зобов`язався надавати замовнику послуги з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів, визначених у додатку №1 до договору, а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх відповідно до умов договору.

Пунктами 1, 2, 4 додатку № 2 до Договору сторони погодили, що послуги за договором надаються за формою повного ТО згідно специфікації, визначеної у цьому додатку. Послуги за погодженою сторонами формою ТО надаються відповідно до опису щомісячно, крім випадків, коли у специфікації визначена інша періодичність їх надання. Послуги та/або роботи, які не входять до складу погодженої сторонами форми ТО можуть надаватися на підставі додаткової угоди. Вартість таких додаткових послуг та/або робіт погоджується сторонами додатково.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3.1. Договору вартість послуг з ТО ліфтів за один календарний місяць за цим договором складає 800,00 грн. (вісімсот гривень 00 коп.) крім того, ПДВ 20% - 160,00 грн. (сто шістдесят гривень 00 коп.), що разом складає 960,00 (дев`ятсот шістдесят грн. 00 коп.). Вартість послуг щодо кожної окремої одиниці обладнання вказана у додатку № 1 договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору вартість послуг з ТО ескалаторів за один календарний місяць за цим договором складає 10 500,00 грн. (десять тисяч пятсот гривень 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 2 100,00 грн. (дві тисячі сто гривень 00 коп.), що разом складає 12 600,00 (дванадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень.

Так, з урахування вищезазначеного загальна вартість послуг з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за Договором за один календарний місяць, разом з ПДВ 20% склала 13 560,00 грн.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що вартість послуг включає вартість заміни та/або ремонту деталей та/або запасних частин відповідно до форми ТО, погодженої сторонами у додатку №2 та №3. Всі інші деталі та/або запасні частини оплачуються замовником додатково відповідно до умов, погоджених сторонами додатково.

Відповідно до п.3 додатку №2 до Договору до складу вартості відповідної форми ТО включається вартість комплектуючих та інших витратних матеріалів, визначених у специфікації (при умові їх зношення, істотного пошкодження або виходу з ладу), а також вартість робіт щодо їх заміни або ремонту. Комплектуючі та витратні матеріали, не вказані у специфікації відповідної форми ТО, оплачуються замовником додатково.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.6. Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний оплатити вартість послуг за відповідний місяць до 5 (п`ятого) числа наступного місяця.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пунктів 2.3 Договору за результатами надання послуг у відповідному місяці, але в будь-якому випадку не пізніше 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець надає замовнику чотири примірники акта наданих послуг, два на ТО ліфтів, два на ТО ескалаторів підписані уповноваженим представником Виконавця.

За умовами п.2.4 Договору, замовник зобов`язаний розглянути, підписати та повернути виконавцю два примірники актів наданих послуг або надати обґрунтовану письмову відмову від їх підписання протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання. Після усунення обґрунтованих зауважень, виконавець надає відкориговані акти замовнику повторно.

Так, Позивачем у квітні 2019 року, жовтні 2019 року, січні 2020 року та лютому 2020 року було надано Відповідачу у повному обсязі послуги з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів.

У період з 17.03.2020 року по 10.05.2020 року включно, Позивачем послуги технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів не надавалися, а об`єми наданих послуг у березні 2020 року та травні 2020 року були зменшені у зв`язку з надходженням на адресу Позивача листа від Відповідача, в якому останній просив з 17.03.2020 року тимчасово припинити надання послуг з технічного обслуговування ліфту та ескалаторів за спірним Договором та листа Відповідача від 08.05.2020 року, з проханням з 11.05.2020 року відновити надання йому послуг з технічного обслуговування одного ліфту та п`яти ескалаторів за Договором.

Відповідно до розрахунків Позивача вартість наданих у березні 2020 року послуг склала 6 999,17 грн, а у травні 2020 року - 6 747,11 грн.

В матеріалах справи містяться акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів, які доводять виконання Позивачем зобов`язання за Договором на загальну суму 61 239,17 грн, а саме:

- акт №981М0072-4 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за квітень 2019 року від 27.04.2019 року на загальну суму 13 560,00 грн.;

- акт №981М0072-10 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за жовтень 2019 року від 31.10.2019 року на загальну суму 13 560,00 грн.;

- акт № 981М0072-1 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за січень 2020 року від 31.01.2020 року на загальну суму 13 560,00 грн.;

- акт № 981М0072-2 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за лютий 2020 року від 28.02.2020 року на загальну суму 13 560,00 грн.;

- акт № 981М0072-3 приймання, виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за березень 2020 року від 31.03.2020 року на загальну суму 6 999,17 грн.

Вищевказані акти є двосторонніми та підписані Відповідачем (замовником послуг) без жодних зауважень.

Відповідач, в свою чергу, проти вищезазначених обставин в суді першої інстанції заперечував, зазначаючи, що за період з жовтня 2018 року Позивач всупереч вимогам Договору не повідомив його про потребу заміни якихось деталей та/або проведення ремонтних робіт ескалаторів. Крім того, долучені до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт та рахунки-фактури є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягів наданих послуг, не дають змоги ідентифікувати, які саме роботи надавалися та перевірити правильність формування ціни за послуги.

Вищезазначені заперечення судом першої інстанції були визнані необґрунтованими, так як за п.2.4. Договору саме на Відповідача покладено обов`язок підписати та повернути виконавцю акт виконаних робіт, або надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання.

Відповідачем а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано жодних належних та допустимих доказів звернення останнього до Позивача зі скаргами щодо неналежної якості наданих Позивачем послуг.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують вищенаведеного висновку господарського суду.

Щодо послуг Позивача наданих за травень 2020 року на загальну суму 6 747,11 грн. судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг) №6705 від 29.05.2020 року Позивачем були проведені наступні роботи: технічне обслуговування ліфтів та ескалаторів/траволаторів на суму 5 622,59 грн., що з ПДВ - 1 124,52 грн становить 6 747,11 грн, проте, зазначений акт підписаний та скріплений печаткою лише Позивача.

Позивач в суді першої інстанції зазначив, що означений акт був наданий Відповідачу наручно працівником Позивача - Цимбалом О.С., проте доказів зазначеної обставини Позивач суду не надав.

В матеріалах справи наявний лист Позивача 51-юр від 15.06.2020 року, адресований керівнику Відповідача, зі змісту якого вбачається, що Позивач повторно направляє на підпис акт виконаних робіт (надання послуг) з технічного обслуговування ліфтів та ескалаторів за травень 2020 року та рахунок на оплату наданих у травні 2020 року послуг за Договором.

Відповідно до опису вкладення №0306211341647 вищезазначений лист з додатками вручено адресату 10.07.2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0306211341647, проте вказаний акт (обґрунтовані заперечення щодо нього), в порушення п.2.4 Договору, Відповідачем на адресу Позивача повернуто не було.

Доказів на спростування вищезазначеного матеріали справи не містять.

Відповідно до п.2.5. Договору у разі неповернення підписаного акту виконавцю або ненадання обґрунтованих заперечень у визначений договором строк, послуги вважаються наданими належним чином у повному обсязі та прийнятими замовником у повному обсязі без будь-яких зауважень.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що означений акт на суму 6 747,11 грн вважається прийнятим Відповідачем у повному обсязі.

Доводів на спростування вищезазначеного апеляційна скарги Відповідача не містить.

Крім того, Позивачем на підтвердження виконаних ним за Договором зобов`язань у період з 11.05.2020 року по 31.05.2020 року надано наступні докази: наказ від 30.08.2019 року про оплату праці; наказ №17 від 20.01.2020 року про призначення електромеханіка з ліфтів 5-го розряду та слюсара-електрика з обслуговування та ремонту ескалаторів; план-завдання складений 08.05.2020 року; журнал реєстрації технічного обслуговування і ремонту ліфта за реєстраційним № 2914 та журнали реєстрації технічного обслуговування і ремонту ескалаторів за реєстраційними № № 1, 2, 4, 5, 6; витяг з розрахунку заробітної плати за надані Відповідачу послуги за Договором; розрахунковий лист електромеханіка та слюсара-електрика (за сумісництвом) за травень 2020 pоку; накладні-вимоги оформлені у період з січня по травень 2020 року; електронні дані занесені в програму ЛАС.

Зважаючи на ту обставину, що Відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором, Позивач 15.06.2020 pоку надіслав на останньому листа за №50-юр, у якому повідомив про призупинення надання послуг за Договором до моменту повного виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Крім того, Позивач звернув увагу Відповідача, що він не несе відповідальності за справний стан та безпечне використання ліфтів та ескалаторів на період призупинення надання послуг.

Цього ж дня Відповідачу вручено претензію за №52-юр, у якій Позивач просив негайно сплатити заборгованість за послуги, надані відповідно до Договору у розмірі 67 986,28 грн. Одночасно з цим Позивач просив підписати акт звірки взаємних розрахунків та один підписаний примірник направити на його поштову адресу.

Відповідно до п. 3.8. Договору за письмовим зверненням однієї сторони інша сторона зобов`язана провести звірку фактично наданих послуг та/або робіт та розрахунків за них протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання відповідного звернення.

Судом першої інстанції зазначено, що станом на дату розгляду означеної справи у суду відсутні докази підписання Відповідачем акту звірки взаємних розрахунків.

Відповідач в суді першої інстанції заперечував об`єми наданих Позивачем послуг та нараховану суму заборгованості за їх надання в розмірі 67 986,28 грн, проте належних доказів цих заперечень не надав.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують вищезазначених висновків суду першої інстанції, адже факт заборгованості та її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про доведеність Позивачем та непросування Відповідачем належними доказами факту наявності в останнього основної суми заборгованості перед Позивачем за спірним Договором в означений період у розмірі 67 986,28 грн.

Щодо доводів Відповідача про неможливість вирішення даної справи без отримання висновків відповідної експертизи, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції було задоволено клопотання Відповідача про призначення в означеній справі експертизи, проте Відповідач вчасно не здійснив її оплату, що стало підставою поновлення провадження у даній справі та подальшого винесення спірного рішення.

Крім того, судова колегія зазначає, що за своєю правовою природою спірний Договір є договором про надання послуг, а не договором підряду. Хоча спірний Договір і містить де-які елементи договору підряду (наприклад-заміна у разі необхідності певно визначених розхідних деталей), але ця частка є незначною та правову природу Договору не змінює.

Оскільки за змістом ст. 901 ЦК України відповідна послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, перевірити якість її надання через значний проміжок часу не уявляється можливим.

Отже, при вирішенні такого спору суд спирається на визначені сторонами в Договорі належні докази надання таких послуг, зокрема, направлені та підписані сторонами акти або вчасно заявлена мотивована відмова від їх підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент надання відповідних послуг та підписання актів у Відповідача були відсутні будь-які претензії щодо якості наданих послуг. Більш того, в межах даної справи взагалі відсутній спір щодо якості наданих послуг, оскільки предметом позову є невиконання Відповідачем грошового зобов`язання.

Зокрема, змістом ст. 906 ЦК України прямо передбачена можливість вимагати збитки, що завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням виконавцем договору про надання послуг за плату. Лише факт посилання Відповідачем на не якість наданих послуг в обґрунтування відмови виконувати грошове зобов`язання не свідчить про наявність спору про якість, оскільки відповідних вимог ним не заявлено у передбаченому законом порядку.

Отже, з урахуванням вимог ст. 74 ГПК України саме на Відповідачеві лежить обов`язок доводити наявність підстав до звільнення його від виконання свого зобов`язання оплачувати отримані послуги, зокрема, обставини невідповідності вимогам Договору або закону наданих Позивачем послуг.

Проте, як вбачається з пояснень Відповідача по суті спору, він не тільки не наводить наявність конкретних порушень з боку Позивача, а й безпідставно вимагає покласти на Позивача обов`язок з доведення протилежного, зокрема, дослідити можливе існування таких порушень шляхом призначення судової експертизи.

Щодо заявлених Позивачем до 6 798,62 грн штрафу, 3 025,58 грн пені, 1 837,99 грн 3% річних та 1 047,76 грн інфляційних втрат, судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема - неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати наданих послуг на понад 45 (сорок п`ять) календарних днів замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Враховуючи викладене, Відповідач має сплатити Позивачу штраф у розмірі 6 798,62 грн.

За приписами ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п.5.3 Договору у разі прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі викладеного, враховуючи приписи ст.230 ГК України, Позивачем правомірно та арифметично вірно здійснено нарахування суми пені у розмірі 3 025,58 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірну наданого розрахунку суд встановив, що позивачем правомірно нараховано 3% річних від суми заборгованості в розмірі 1 837,99 грн. та 1 047,76 грн. інфляційних втрат.

Доводів на спростування вищезазначених висновків суду апеляційна скарга Відповідача не містить.

Враховуючи вищезазначені висновки колегії суддів в межах даної справи та приписи чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про задоволення позовних про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у розмірі 80 696,23 грн за неналежне виконання Відповідачем умов спірного Договору.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

За таких підстав рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 року у справі № 917/1853/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРМАЖ" м.Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 року у справі №917/1853/20 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 року у справі №917/1853/20 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРМАЖ" м.Полтава.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.12.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.А. Істоміна