Ухвала

від 23.12.2021 по справі 926/667/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 926/667/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі

за позовом виконувача обов`язків військового прокурора Чернівецького гарнізону (перейменовано на Чернівецьку спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці,

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 (повний текст складено 05.11.2021), ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.12.2020 у справі № 926/667/20, подана 26.11.2021 через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Звертаючись із касаційною скаргою, Сторожинецька районна організація громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" підставами касаційного оскарження визначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та частину 3 статті 310 цього Кодексу.

Однак касаційна скарга Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки хоч і містить посилання на передбачені частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави касаційного оскарження, але не містить їх обґрунтування.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

При оскарженні судових рішень на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржнику слід зазначити, яке саме процесуальне порушення призвело до прийняття незаконного судового рішення та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, йому необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.

Однак, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначає норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не наводить обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження. Посилаючись на пункт 4 частини 2 статті 287 та частину 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не наводить передбачених статтею 310 цього Кодексу процесуальних порушень.

У касаційній скарзі Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" викладено короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій та обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас касаційна скарга не містить обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву виконувач обов`язків військового прокурора Чернівецького гарнізону подав у березні 2020 року, її предметом є вимога про витребування земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, що знаходиться на території Буденецької сільської ради.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Таким чином, позовна вимога про витребування земельної ділянки у розумінні змісту зазначеної статті є майновою вимогою. Тому судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи з вартості земельної ділянки.

Проте зі змісту оскаржуваних судових рішень у справі № 926/667/20 та зі змісту касаційної скарги неможливо встановити вартість земельної ділянки військового містечка №1 (Чудей) площею 10 га, що знаходиться на території Буденецької сільської ради, а враховуючи відсутність матеріалів справи № 926/667/20 в суді касаційної інстанції, Суд позбавлений можливості перевірити ціну позову, зазначену позивачем при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Сторожинецька районна організація громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір, розрахований за формулою: вартість спірної земельної ділянки х 1,5 % х 200 %, де 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Сторожинецька районна організація громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 складено 05.11.2021, тому останнім днем її оскарження відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України є 25.11.2021.

Проте Сторожинецька районна організація громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" подала касаційну скаргу 26.11.2021, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 зазначеного Кодексу.

Скаржник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримав 09.11.2021 засобами поштового зв`язку. Однак до касаційної скарги не додано доказів дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або довідка відділення поштового зв`язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови.

Розглянувши клопотання Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв`язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної Сторожинецькій районній організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" необхідно:

- зазначити та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- зазначити ціну позову у справі № 926/667/20 та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою: вартість спірної земельної ділянки х 1,5 % х 200 %, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та докази поважності причин пропуску цього строку.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Сторожинецькій районній організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 926/667/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте до касаційної скарги Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" не додано доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи. Посилання скаржника на те, що касаційна скарга надіслана учасникам справи на електронну пошту, не є належним доказом виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, Сторожинецькій районній організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" слід належно виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги листом з описом вкладення.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20 залишити без руху до 17.01.2022 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак