Ухвала

від 24.12.2021 по справі 640/2228/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/2228/20

адміністративне провадження № К/9901/44894/21

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року

у справі №640/2228/20 за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про стягнення коштів,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, у якому просив:

- стягнути з Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на користь ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв 'язку з порушенням строків їх виплати, а саме за періоди з 14.12.2016 по 01.02.2017, у розмірі 1413,37 грн, з 01.02.2018 по 05.04.2018 у розмірі 1 156,53 грн, з 20.12.2018 по 04.03.2019 у розмірі 363,47 грн, а всього у загальному розмірі 2933,37 грн;

- стягнути з Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період часу з 15.08.2019 по 20.08.2019;

- стягнути з Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки у розрахунку при звільненні, за період з моменту звільнення з органів внутрішніх справ, а саме з 05.04.2018 (Наказ ГУМВС України в м. Києві №16о/с) по день фактичного розрахунку 24.12.2019, що становить 629 календарних днів;

- стягнути з Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки у розрахунку при звільненні, за період з моменту звільнення з органів внутрішніх справ, а саме з 04.03.2019 (Наказ ГУМВС України в м. Києві №5о/с) по день фактичного розрахунку 24.12.2019, що становить 296 календарних днів;

- стягнути на користь позивача судовi витрати у розмірі 5 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Подiльського районного управлiння Головного управлiння Мiнiстерства внутрiшнiх справ України у мiстi Києвi на користъ ОСОБА_1 , компенсацiю втрати частини доходiв у зв 'язку з порушенням строкiв їx виплати, а саме за перiоди 01.02.2018 по 05.04.2018 та з 20.12.2018 по 04.03.2019. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2021 року в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та в частині стягнення компенсації втрати частини доходів та ухвалено в цій частині нове судове рішення наступного змісту:

Зобов`язано Подільське районне управління Головного управління МВС України у м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за період з 01.02.2018 року по 05.04.2018 року та з 20.12.2018 по 04.03.2019 року у розмірі, який визначається відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

Стягнуто з Подільського районного управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 (три тисячі п`ятсот гривень нуль копійок). У решті рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Позивачем зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, та у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі №200/5415/20-а, від 23 вересня 2021 року у справі №340/1405/20, від 30 квітня 2020 року у справі №140/2006/19, від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на постанову Верховного Суду, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частину, статтю), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.

Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судами без урахування висновку Верховного Суду.

У решті зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди позивача із оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій та посиланням на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід скаржника до належного оформлення касаційної скарги в частині обов`язкового зазначення підстав касаційного оскарження з урахуванням частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 640/2228/20 за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про стягнення коштів - повернути скаржнику .

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська