Рішення

від 14.12.2021 по справі 380/9871/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9871/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Харчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради код ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: 79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020".

Позов обґрунтований тим, що виявлені порушення законодавства при проведенні підготовчих/будівельних робіт на вул.Петлюри 7-А у м.Львові, на які є посилання в оскаржуваних рішеннях виконавчого комітету не підтверджені належним чином. Вказує на те, що позивач не вчиняв жодних дій, які свідчать про наявність намірів здійснити будівництво багатоповерхівки на земельній ділянці кадастровий №4610136300:04:002:0081. Натомість твердження відповідача про наявність у позивача вказаного наміру згідно з доповідною запискою начальника Інспекції ДАБК у м.Львові від 28.10.2020 №4-0006-242 вважає надуманими. Щодо скасування відповідачем рішень про присвоєння об`єктам будівництва відповідних адрес позивач зауважує, що відповідач не навів жодних мотивів прийняття таких рішень.

Звертає увагу на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів відповідних рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Також зауважує, що рішення про видачу будівельного паспорта не є нормативним актом та не може бути скасоване органом, який його прийняв.

10.02.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив. Вказує, що рішення про видачу будівельних паспортів приймалися департаментом містобудування Львівської міської ради, який підпорядкований відповідачу. Відтак вважає, що з огляду на пряму вказівку пункту 3 частини 2 статті 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відповідач правомірно прийняв оскаржувані рішення на підставі та на виконання вказівок закону.

01.06.2021 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення, у яких проти позову заперечив. Вказує, що враховуючи неодноразово проведені перевірки дотримання позивачем законодавства з питань містобудування, попередні недобросовісні дії позивача, існували підстави вважити, що позивачем як замовником планується будівництво багатоквартирного житлового будинку. За таких обставин наполягає на правомірності оскаржуваних рішень.

11.10.2021 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких позовні вимоги підтримав, вказує, що на час прийняття спірних рішень про скасування будівельних паспортів згідно з договором суперфіцію позивач мав право на будівництво індивідуального житлового будинку, тому висновки відповідача та третьої особи про наявність у позивача намірів здійснювати будівництво багатоквартирного будинку є помилковими.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, місце і дату його проведення, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання третя особа явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, клопотан, пов`язаних з розглядом справи до суду не подала.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, а також, враховуючи подане клопотання представника позивача, суд вважав за можливе здійснювати розгляд та вирішення справи по суті за відсутності окремих учасників процесу.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 09.11.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалами від 06.11.2020 та 09.11.2020 вирішено питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 07.12.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 01.03.2021 суд залучив до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові (далі - Інспекція ДАБК у м.Львові).

Ухвалою від 19.05.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.06.2018 між позивачем як землекористувачем та ОСОБА_2 як власником укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), згідно з пунктом 1.1. якого власник надає, а землекористувач приймає в строкове користування земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий №4610136300:04:002:0081 (Т.1., а.с.44).

Згідно з пунктом 1.2. договору суперфіцію метою надання в користування земельної ділянки є здійснення землекористувачем будівництва багатоквартирного житлового будинку.

27.09.2019 начальником відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м.Львові складено службову записку про виявлення факту самочинного проведення підготовчих та будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Петлюри 7а (Т.1, а.с.173).

У період з 30.09.2019 по 11.10.2019 проведено перевірку позивача з питань дотримання законодавства, що регулює містобудівну діяльність. За наслідками відповідного заходу державного архітектурно-будівельного контролю виявлено, що позивач здійснював будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 без необхідних дозвільних документів.

18.10.2019 позивач як замовник будівництва подав повідомлення №3-К-124850/АП-0006 про початок проведення підготовчих робіт за адресою: м.Львів, вул.Петлюри 7а (Т.1, а.с.222).

21.10.2019 повідомлення №3-К-124850/АП-0006 про початок проведення підготовчих робіт за адресою: м.Львів, вул.Петлюри 7а надійшло до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (Т.2, а.с.89).

У період з 23.10.2019 по 29.10.2019 Інспекцією ДАБК у м.Львові на підставі направлення №600-пп від 23.10.2019 та наказу №600-П від 23.10.2019 проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності(Т.2, а.с.70-72). Підставою для проведення у період з 23.10.2019 по 29.10.2019 перевірки згідно з направленням №600-пп від 23.10.2019 вказано повідомлення №3-К-124850/АП-0006 про початок проведення підготовчих робіт за адресою: АДРЕСА_2 .

За наслідками згаданої перевірки складено Акт №600 від 29.10.2019, у відповідності до якого контролюючим органом констатовано здійснення позивачем підготовчих робіт за адресою: АДРЕСА_2 без подання відповідного повідомлення до органу архітектурно-будівельного контролю (Т.2, а.с.90).

29.10.2019 Інспекцією ДАБК у м.Львові складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (Т.2, а.с.93-97).

07.11.2019 Інспекцією ДАБК у м.Львові складено постанову №0006-вих-3905/130, за змістом якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскільки на момент проведення перевірки до Інспекції ДАБК у м.Львові не надходили документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 .

21.12.2019 позивач звернувся до ОСОБА_2 із заявою-зверненням про зміну виду використання земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий №4610136300:04:002:0081.

У період з 27.01.2019 по 07.02.2020 Інспекцією ДАБК у м.Львові на підставі направлення №45-пп від 27.01.2020 та наказу №45-П від 27.01.2020 проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (Т.2, а.с.101-102). Підставою для проведення зазначеної перевірки згідно з направленням №45-пп від 27.01.2020 вказано необхідність з`ясування фактичного виконання позивачем вимог припису від 29.10.2019.

Суд встановив, що за наслідками вказаного заходу архітектурно-будівельного контролю складено Акт №45 від 07.02.2020, у відповідності до якого контролюючим органом констатовано неможливість з`ясування того, чи позивач фактично усунув порушення законодавства з питань містобудування, які були зафіксовані приписом від 29.10.2019 (Т.2, а.с.118).

Вказані обставини стали підставою для проведення у період з 25.02.2020 по 02.03.2020 чергової перевірки з питань виконання припису (Т.2, а.с.122-145). Зі змісту акта №130 слідує, що перевіркою встановлено відсутність порушень вимог законодавства з боку позивача.

04.09.2020 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору суперфіцію від 21.06.2018, яким пункт 1.2. договору від 21.06.2018 викладено в новій редакції, зокрема, вказано, що метою надання земельної ділянки кадастровий №4610136300:04:002:0081 є здійснення будівництва індивідуального житлового будинку та будівель і споруд, які необхідні для їх обслуговування.

06.10.2020 позивач звернувся із заявою про видачу будівельних паспортів із одночасним присвоєнням адрес об`єктам будівництва, розташованих на таких земельних ділянках:

- кадастровий №4610136300:04:002:0086, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1, а.с.109);

- кадастровий №4610136300:04:002:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1, а.с.116);

- кадастровий №4610136300:04:002:0081, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

22.10.2020 наказами управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради №15/АП, №16/АП та №17/АП присвоєно адреси об`єктам будівництва, розміщених на вказаних земельних ділянках.

23.10.2020 позивач отримав будівельні паспорти:

- №БП-65-2020 на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 ;

- №БП-66-2020 на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_4 ;

- №БП-67-2020 на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 .

27.10.2020 позивач подав повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів №БП-65-2020, №БП-66-2020, №БП-67-2020, які Інспекція ДАБК у м.Львові отримала 23.10.2020 (Т.1, а.с.205-216).

28.10.2020 виконуючий обов`язки начальника Інспекції ДАБК у м.Львові Т.Павлишин склав доповідну записку, яку в подальшому скеровано заступнику міського голови з містобудування, у котрій вказано про наявність достатніх підстав вважати про планування позивачем будівництва багатоквартирного житлового будинку (з підземним паркінгом та нежитловими приміщенням комерційного призначення) згідно з договором суперфіцію від 21.06.2018 (Т.1, а.с.173-175).

30.10.2020 рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради скасовано будівельні паспорти №БП-65-2020, №БП-66-2020, №БП-67-2020 від 23.10.2020.

03.11.2020 Інспекція ДАБК у м.Львові повідомила позивача про відсутність підстав для реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт на підставі будівельних паспортів №БП-65-2020, №БП-66-2020, №БП-67-2020 від 23.10.2020, що підтверджується листами Інспекції ДАБК у м.Львові №0006-вих-87106, №0006-вих-87114, №0006-вих-87106, №0006-вих-87107.

Вважаючи протиправними рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020", позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позову.

Досліджуючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності критеріям обґрунтованості та вмотивованості, суд зауважує таке.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

i. Щодо правомірності скасування будівельних паспортів №БП-65-2020, №БП-66-2020, №БП-67-2020.

Аналіз змісту спірних рішень від 23.10.2020 в частині скасування будівельних паспортів дозволяє стверджувати, що фактичною підставою їх прийняття слугували обставини, викладені у доповідній записці виконуючого обов`язки начальника Інспекції ДАБК у м.Львові від 28.10.2020 №4-0006-242, а саме:

1) виявлені порушення законодавства при проведенні підготовчих/будівельних робіт на вул.С.Петлюри, 7-А у м.Львові;

2) наміри позивача щодо здійснення багатоквартирного житлового будинку.

З цього приводу суд вказує наступне.

По-перше, випадки порушення позивачем законодавства з питань містобудування, які згадуються за текстом доповідної записки від 28.10.2020, виявлені за наслідками проведення заходів архітектурно-будівельного контролю у періоди:

1) з 30.09.2019 по 11.10.2019;

2) з 23.10.2019 по 29.10.2019;

3) з 27.01.2020 по 07.02.2020;

4) з 25.02.2020 по 02.03.2020.

У свою чергу, предмет зазначених позапланових перевірок обмежувався аналізом дотримання позивачем вимог законодавства з питань містобудування при здійснення підготовчих/будівельних робіт лише на земельній ділянці, яка розташована за адресою вул.С.Петлюри, 7-А у м.Львові. Іншими словами, Інспекцією ДАБК у м.Львові перевірки здійснення підготовчих/будівельних робіт на земельних ділянках кадастровий №4610136300:04:002:0086, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 та кадастровий №4610136300:04:002:0087, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 не проводились.

Тобто у цій частині висновки відповідача про необхідність скасування будівельних паспортів для здійснення будівництва на земельних ділянках кадастровий №4610136300:04:002:0086 та кадастровий №4610136300:04:002:0087 не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, скасування будівельних паспортів №БП-65-2020 та БП-66-2020 здійснено без встановлення будь-яких фактичних підстав, а тому рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020" є безпідставними та підлягають скасуванню.

Аналізуючи обґрунтованість висновків відповідача про наявність у позивача намірів щодо здійснення багатоквартирного житлового будинку згідно з договором суперфіцію, суд акцентує увагу на такому.

Суд встановив, що 21.06.2018 між позивачем як землекористувачем та ОСОБА_2 як власником укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), згідно з пунктом 1.1. якого власник надає, а землекористувач приймає в строкове користування земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий №4610136300:04:002:0081, пунктом 1.2. якого передбачено, що метою надання в користування земельної ділянки є здійснення землекористувачем будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Між тим, 04.09.2020 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору суперфіцію від 21.06.2018, яким пункт 1.2. договору від 21.06.2018 викладено в новій редакції, зокрема, вказано, що метою надання земельної ділянки кадастровий №4610136300:04:002:0081 є здійснення будівництва індивідуального житлового будинку та будівель і споруд, які необхідні для їх обслуговування.

Із урахуванням викладеного суд висновує, що станом на момент прийняття спірних рішень від 30.10.2020 позивач та його контрагент за договором суперфіцію вже внесли зміни до вказаного договору в частині зміни виду використання земельної ділянки кадастровий №4610136300:04:002:0081, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Тобто у цій частині твердження про наявність у позивача намірів здійснити будівництво багатоквартирного будинку не відповідають дійсності та є надуманими. За таких обставин суд дійшов висновку про помилковість скасування відповідачем будівельного паспорта №БП-67-2020 від 23.10.2020.

Зі змісту доповідної записки від 28.10.2020 №4-0006-242 слідує, що фактично скасування будівельних паспортів у спірних правовідносинах зумовлене попередніми недобросовісними діями позивача як замовника будівництва. Суд бере до уваги, що позивач притягувався до відповідальності за порушення законодавства, що регулює містобудівну діяльність. Як з`ясував суд, 29.10.2019 Інспекцією ДАБК у м.Львові складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. (Т.2, а.с.93-97). Крім того, 07.11.2019 Інспекцією ДАБК у м.Львові складено постанову №0006-вих-3905/130, за змістом якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскільки на момент проведення перевірки до Інспекції ДАБК у м.Львові не надходили документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою м.Львів, вул.Петлюри 7а.

Разом з тим, вчинення відповідних правопорушень у минулому, за які позивач вже був притягнутий до відповідальності, не є законодавчо обумовленою підставою для скасування будівельних паспортів. На переконання суду, скасування відповідачем будівельних паспортів стало наслідком помилкової юридичної кваліфікації спірних правовідносин, тобто неналежної правової оцінки сукупності фактичних (об`єктивних) обставин справи шляхом встановлення їх співвідношення з певними юридичними нормами, оскільки відповідач по суті кваліфікував дії позивача без урахування таких принципів юридичної кваліфікації як точність та конкретність.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визнаються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038).

Частинами 1-3 статті 27 Закону №3038 передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року (далі - Порядок №103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктом 2.1 Порядку №103 передбачено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих, днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за. формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

За правилами пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

На переконання суду, будівельний паспорт за своєю суттю є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а його скасування, у разі якщо він ще не вичерпав свою дію, впливає на права, обов`язки та інтереси саме його замовника, а не органу, що його видав.

Суд встановив, що 30.10.2020 рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради скасовано будівельні паспорти №БП-65-2020, №БП-66-2020, №БП-67-2020 від 23.10.2020.

03.11.2020 Інспекція ДАБК у м.Львові повідомила позивача про відсутність підстав для реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт на підставі будівельних паспортів №БП-65-2020, №БП-66-2020, №БП-67-2020 від 23.10.2020, що підтверджується листами інспекції ДАБК у м.Львові №0006-вих-87106, №0006-вих-87114, №0006-вих-87106, №0006-вих-87107. Отже, відповідач прийняв спірні рішення про скасування будівельних паспортів до реєстрації поданих позивачем повідомлень про початок будівельних робіт, тобто у період, протягом якого будівельні паспорти свою дію ще не вичерпали.

При цьому відповідно до пункту 2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з наступних підстав: - неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; - невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакету документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 30.01.2018 у справі №405/10324/14-а (2а/405/21/15) та від 21.11.2019 у справі №807/166/19.

Із урахуванням викладеного суд наголошує, що ні Закон №3038, ні Порядок №103 не передбачає можливості скасування будівельного паспорту.

Також відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України №3038 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинене у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом або у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

Окрім цього, згідно з абзацом 5 пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: (1) видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; (2) звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Згідно зі статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У пункті 39 постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Підсумовуючи викладене, суд висновує, що законодавство з питань регулювання містобудівної діяльності чітко дефінує алгоритм дій компетентних органів щодо здійснення ними заходів архітектурно-будівельного контролю на відповідній стадії будівництва. При цьому суд звертає увагу на те, що національне законодавство передбачає інші механізми та форми реагування відповідача, у випадку з`ясування, зокрема, невідповідності намірів позивача містобудівній документації після отримання таким замовником будівельного паспорта.

Резюмуючи оцінку правомірності спірних рішень відповідача, суд враховує те, що в рішенні №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

ii. Щодо правомірності оскаржуваних рішень у частині скасування присвоєних адрес об`єктам будівництва

Суд зазначає, що релевантною до спірних правовідносин є постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 №367 Деякі питання дерегуляції господарської діяльності (далі - постанова №367) у редакції від 20.10.2020, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Як наслідок, правова регламентація процедури присвоєння адреси об`єктам будівництва у період виникнення спірних правовідносин забезпечувалася Тимчасовим порядком реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженим постановою №367 (далі - Тимчасовий порядок або порядок №367), який у відповідності до пункту 1 визначає процедуру присвоєння та зміни адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна.

Пунктом 10 порядку №367 передбачено, що адреса об`єкту будівництва (крім реквізиту, визначеного абзацом десятим пункту 3 цього Порядку) присвоюється за вибором замовника будівництва:

- у порядку, визначеному пунктами 11-13 цього Порядку, під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження). У разі коли до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки законодавством вимагається подання викопіювання з топографо-геодезичного плану, то таке викопіювання подається у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об`єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);

- у порядку, визначеному пунктами 28-34 цього Порядку, після отримання права на виконання будівельних робіт;

- у порядку, визначеному пунктами 28-34 цього Порядку, після прийняття об`єкта в експлуатацію.

Отже, Тимчасовий порядок диференціював процедуру присвоєння відповідної адреси в залежності від співвідношення дати звернення замовника будівництва до уповноваженого органу та стадією здійснення будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи (Т.1, а.с.109, 116, 131) позивач подав до уповноваженого підрозділу Львівської міської ради заяву про присвоєння адреси об`єкту будівництва із одночасною видачею будівельного паспорта.

Відповідно до пункту 11 Тимчасового порядку дозволяє стверджувати, що уповноважений орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання від замовника будівництва документів, визначених частиною третьою статті 27 або частиною третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» приймає рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва. Із викладеного також слідує, що перелік документів для присвоєння адреси встановлений частиною 3 статті 27 або частиною 3 статті 29 Закону України №3038 залежно від того чи будівництво здійснюється на підставі будівельного паспорта чи містобудівних умова та обмежень.

У свою чергу, надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 статті 27 Закону України №3038).

Як вже зазначав суд, пунктом 2.1 Порядку №103 передбачено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих, днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за. формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

За таких обставин суд висновує, що для присвоєння адреси об`єкту будівництва, яке здійснюється на підставі будівельного паспорта, подаються документи, які необхідні для видачі самого будівельного паспорта. Між тим, суд зауважує, що відповідач не надав документального підтвердження подання позивачем неповного пакету документів для видачі будівельного паспорта та присвоєння адреси відповідному об`єкту будівництва.

Окрім цього, суд акцентує увагу на тому, що питання підставності скасування присвоєних адрес згідно з наказами управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради №15/АП, №16/АП та №17/АП від 22.10.2020 в оскаржуваних рішеннях взагалі не аналізувалося.

Суд звертає увагу на те, що порядок №367 не містить положень, на підставі яких компетентний орган архітектурно-будівельного контролю управі скасовувати присвоєні адреси об`єктів будівництва.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на приписи пункту 3 частини 2 статті 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , за змістом яких виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб, зважаючи на те, що застосування цитованої норми не може відбуватися автономно, тобто без урахування специфіки рішення, яке прийняте підпорядкованим виконавчому комітету суб`єктом, природи такого рішення та співвідношення положень пункту 3 частини 2 статті 52 вказаного закону з приписами інших законів.

Необхвдно зазначити, що пункт 3 частини 2 статті 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні не звільняє відповідача від обов`язку приймати обґрунтовані рішення.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що, своєю чергою, є підставою для задоволення позовних вимог шляхом визнання оспорюваних рішень протиправними та їх скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2525,00 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020".

Стягнути з виконавчого комітету Львівської міської ради код ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: 79006, м.Львів, пл.Ринок, 1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 2525 (дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 24 грудня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик