Постанова

від 04.06.2021 по справі 380/9871/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2021 року

м. Київ

справа № 380/9871/20

адміністративне провадження № К/9901/5529/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 (суддя - Гулик А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 (судді - Макарик В.Я., Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

04.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_1 від 23.10.2020 , №1002 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_2 від 23.10.2020 , №1003 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_3 від 23.10.2020 .

06.11.2020 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_1 від 23.10.2020 до набрання законної сили рішенням у справі №380/9871/20 за його позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень;

зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1002 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_2 від 23.10.2020 до набрання законної сили рішенням у справі №380/9871/20 за його позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень;

зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1003 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_3 від 23.10.2020 до набрання законної сили рішенням суду у справі №380/9871/20 за його позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилався на те, що оскаржувані рішення відповідача прийняті не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому є протиправними і підлягають скасуванню. Скасування будівельних паспортів та припинення у зв`язку з цим виконання будівельних робіт вплине на права та інтереси покупців та інвесторів, завдасть особисто йому майнової шкоди, збільшить ризики, призведе до понесення ним збитків внаслідок невиконання умов договору поставки продукції. Вважає, що зазначені обставини свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021, заяву про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію рішень виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_1 від 23.10.2020 , №1002 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_2 від 23.10.2020 , №1003 від 30.10.2020 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_3 від 23.10.2020 до набрання законної сили рішенням у справі №380/9871/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень.

З постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що фінансові права забудовника можуть зазнати ще більших порушень у разі продовження будівництва з порушеннями будівельних норм та стандартів, якщо в ході судового розгляду справи по суті буде встановлена правомірність винесеного відповідачем рішення. Крім того, застосування таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного рішення до вирішення спору по суті фактично надає можливість безперешкодно, без жодних обмежень, продовжувати будівництво об`єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Також посилається на те, що встановлені судом в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції факти фактично є встановленими обставинами спору по суті, що є порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 21.06.2018 №2731 належить право користування земельною ділянкою.

07.10.2020 позивач подав заяви про видачу будівельних паспортів на три спільно суміжні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків.

23.10.2020 позивач отримав затвердженні будівельні паспорти НОМЕР_1 від 23.10.2020, НОМЕР_2 від 23.10.2020, НОМЕР_3 від 23.10.2020 на нове будівництво індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , з наказами про присвоєння адрес №15/АП від 22.10.2020, №17/AП від 22.10.2020, №16/AП від 22.10.2020 відповідно.

30.10.2020 відповідачем прийнято рішення №1001 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_1 від 23.10.2020 , №1002 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_2 від 23.10.2020 , №1003 Про скасування будівельного паспорту НОМЕР_3 від 23.10.2020 .

З метою проведення будівельних робіт позивач (покупець) уклав з ТзОВ Адамаріс Констракшн (постачальник) договір поставки продукції від 28.10.2020 №1/28, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця бетонну щебенево-пісчану суміш, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами такого договору. (а.с. 5 - 9)

Відповідно до додаткової угоди від 29.10.2020 №1 до договору від 28.10.2020 №1/28 позивач та ТзОВ Адамаріс Констракшн встановили ціни за один м.куб. товарного бетону. (а.с. 10)

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач добросовісно, у встановленому законом порядку отримав будівельні паспорти та розпочав підготовку до проведення будівельних робіт, що підтверджується наведеними договорами. Рішення відповідача фактично зупиняють процес проведення будівельних робіт позивачем, що неминуче призведе до збільшення термінів будівництва. Крім того, зупинення здійснення будівництва матиме наслідком також несвоєчасне використання закуплених матеріалів та неефективне використання трудових та інших ресурсів, штрафні санкції за невиконання договорів.

Суди дійшли висновку, що дія спірних рішень відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на те, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень буде зупинено будівництво житлового будинку, а зупинення будівництва призведе до значної матеріальної шкоди, враховуючи витрати за договором поставки продукції - бетонну щебенево-пісчану суміш.

На відміну від господарської діяльності позивача, дії відповідача покликані забезпечити додержання вимог містобудівного законодавства, а враховуючи наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з порушенням будівництва будинку та вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності, необхідності дотримання умов за договорами поставки продукції. До того ж, прийняття оскаржуваних рішень і мало за мету зупинення діяльності позивача з метою недопущення подальшого порушення законодавства.

В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2019р. у справі № 826/14951/18 дійшов наступних висновків:

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі .

У цій справі ознаки протиправності оскаржуваних рішень відповідача не були очевидними, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.04.2019р. у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019р. у справі № 640/13245/19 і колегія суддів не знаходить підстав для відступу від зазначених висновків.

За таких обставин, передбачені статтею 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову були відсутні.

Крім того, доводи позивача свідчать про його наміри продовжити будівництво незважаючи на наявність спору про таку можливість та виявлені відповідачем порушення, що виключає можливість вжиття заходів забезпечення позову з таких мотивів та підстав.

Крім того, суди обґрунтовували свої рішення тим, що позивач добросовісно і у встановленому законом порядку отримав будівельні паспорти, однак такі фактичні обставини підлягають встановленню під час розгляду справи та доведенню у встановленому процесуальним законом порядку з врахуванням заперечень відповідача на засадах змагальності.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заходи забезпечення позову вжито судами у цій справі за відсутності передбачених для цього законом підстав, а тому судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 356 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук