Постанова

від 27.01.2021 по справі 380/9871/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9871/20 пров. № А/857/15797/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року про забезпечення позову ( головуючий суддя в суді першої інстанції Гулик А.Г.) у справі № 380/9871/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020".

06.11.2020 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020" до набрання законної сили рішенням у справі №380/9871/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень;

- зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020" до набрання законної сили рішенням у справі №380/9871/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень;

- зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020" до набрання законної сили рішенням суду у справі №380/9871/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію рішень виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020" до набрання законної сили рішенням у справі №380/9871/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, виконавчий комітет Львівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у забезпеченні позову.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивачу на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 21.06.2018 № 2731 належать права користування земельною ділянкою.

07.10.2020 позивач подав заяви про видачу будівельних паспортів на три спільно суміжні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків.

23.10.2020 позивач отримав затвердженні будівельні паспорти №БП-65-2020 від 23.10.2020, №БП-66-2020 від 23.10.2020, №БП-67-2020 від 23.10.2020 на нове будівництво індивідуальних житлових будинків по вул. Бабія, 8 , 8а та вул. Петлюри, 7а у м. Львів , з наказами про присвоєння адрес №15/АП від 22.10.2020, №17/AП від 22.10.2020, №16/AП від 22.10.2020 відповідно.

Суд першої інстанції встановив, що виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020".

Позивач, обґрунтовував свою заяву про забезпечення позову існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Інспекцією ДАБІ м. Львова буде вчинено дії щодо незаконної відмови позивачу у реалізації своїх прав. Позивач зазначав, що такими діями буде спричинено значні труднощі та неминучу шкоду охоронюваним законом правам та інтересам щодо права власності, користування земельною ділянкою.

З метою проведення будівельних робіт позивач (покупець) уклав з ТзОВ "Адамаріс Констракшн" (постачальник) договір поставки продукції віл 28.10.2020 № 1/28, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця бетонну щебенево-пісчану суміш, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами такого договору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 28.10.2020 № 1/28 позивач разом з ТзОВ "Адамаріс Констракшн" встановили ціни за один м.куб. товарного бетону.

Тобто, позивач добросовісно, у встановленому законом порядку отримав будівельні паспорти та розпочав підготовку до проведення будівельних робіт, що підтверджується наведеними договорами.

З матеріалів справи встановлено, що виконавчий комітет Львівської міської ради через сім днів після видачі будівельних паспортів прийняв рішення про їх скасування.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно зі статею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані у вказаній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд апеляційної інстанції врахувавши викладене, дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради фактично зупиняють процес проведення будівельних робіт позивачем, що неминуче призведе до збільшення термінів будівництва.

Зупинення здійснення будівництва матиме наслідком також несвоєчасне використання закуплених матеріалів та неефективне використання трудових та інших ресурсів, штрафні санкції за невиконання договорів.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що дія рішень виконавчого комітету Львівської міської ради №1001 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-65-2020 від 23.10.2020", №1002 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-66-2020 від 23.10.2020", №1003 від 30.10.2020 "Про скасування будівельного паспорту №БП-67-2020 від 23.10.2020" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії таких рішень до набрання законної сили рішенням суду у справі №380/9871/20.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 150, 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року про забезпечення позову у справі № 380/9871/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року.