Рішення

від 24.12.2021 по справі 826/45/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року м. Київ № 826/45/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2017 року в частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 (далі - позивач та/або ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідача-1, контролюючий орган та/або ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2 та/або ДПС України) та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.09.2017 № 0049581404;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 23.11.2017 № 27249/6/99-99-11-01-02-25.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 у справі №826/45/18 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 відмолено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №826/45/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 задоволено частково.

Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.09.2017 № 0049581404 на суму 540227,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/45/18 касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 826/45/18 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн., а адміністративну справу № 826/45/18 в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 826/45/18 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відрито провадження у справі №826/45/18.

Окрім цього, наведеною ухвалою ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Отже, розгляду та вирішенню під час нового розгляду адміністративної справи №826/45/18 підлягають позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 надано всю первинну документацію на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з контрагентами, яка спростовує висновки податкового органу та доводить дотримання позивачем положень пунктів 198.1 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та ,як наслідок, відсутність завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму - 521851,00 грн.

Разом з тим, під час нового розгляду адміністративної справи позивача будь-яких додаткових пояснень щодо позовних вимог, у тому числі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.06.2019 у справі №826/45/18 до суду не надавав.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував, вказуючи, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Також під час нового розгляду контролюючим органом було подано відзив на позовну заяву від 03.09.2019, у якому останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ПП Торговий дім Макс за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2015 року, TOB Екодит за період серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, TOB Флеш Сток за період вересень 2015 року, TOB Оланд Сторм за період вересень-листопад 2015 року, TOB Будівельно-торгово-транспортна компанія за період жовтень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-Інвест 1982 (код 33998180), тел.: (044) 528-75-75 електронна пошта: uk-invest1982@mail.ru податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ПП Торговий дім Макс (код 37129294) за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2015 року, TOB Екодит (код 36958313) за період серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, TOB Флеш Сток (код 39934405) за період вересень 2015 року, TOB Оланд Сторм (код 39931404) за період вересень-листопад 2015 року, TOB Будівельно-торгово-транспортна компанія (код 39541635) за період жовтень 2015 року від 01.09.2017 № 603/26-15-14-04-04/33998180 (далі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 521 851,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 № 0049581404, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 644 151,00 грн., з них 515 321,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 128 830,00 грн. - за штрафними санкціями.

У зв`язку із незгодою з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2017 № 0049581404, ТОВ ЮК-Інвест 1982 подано заперечення (вих. №73 від 15.09.2017) до ГУ ДФС у м. Києві, за результатами розгляду якого податкова служба залишила висновки акту перевірки без змін.

Також позивачем подано скаргу на оскаржуване рішення до ДФС України, на яку позивачем отримано Рішення про результати розгляду скарги № 27249/6/99-99-11-01-02-25 від 23.11.2017, у якому ДФС України залишило податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 № 0049581404 без змін, а скаргу без задоволення.

Як вже було вказано судом вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 у справі №826/45/18 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 відмолено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №826/45/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 задоволено частково.

Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.09.2017 № 0049581404 на суму 540227,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/45/18 касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 826/45/18 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн., а адміністративну справу № 826/45/18 в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 826/45/18 залишено без змін.

Як слідує зі змісту постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/45/18 підставами для направлення останньої на новий розгляд до суду першої інстанції були наступні обставини: …Враховуючи, що вищезазначені договори, укладені між Товариством та ТОВ Екодит передбачали ремонт важкої дорожньої техніки, судами попередніх інстанцій не досліджено, чи достатньо для такої роботи офісу та складських приміщень.

Крім того, поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось встановлення порядку бухгалтерського обліку вказаних господарських операцій.

Отже, техніка, яка ремонтувалась ТОВ Екодит , можливо, відноситься до основних засобів, та ремонт потягнув за собою зміну вартості таких основних засобів, що повинно бути відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Судами попередніх інстанцій вказане питання не досліджено.

Судами не досліджено, чи мало ПП Торговий дім Макс такий від діяльності, як торгівля пальним, скрапленим газом тощо. Чи мало воно відповідні дозволи, сховища, устаткування, транспорт для перевезення тощо, враховуючи особливості такого товару.

Аналогічно, щодо правовідносин з ТОВ Оланд Сторм та ТОВ Флеш-Сток , які теж поставляли дизельне пальне, щебінь, суміш газу та моторного палива, мастило моторне.

Судами не досліджено загальний обсяг, зокрема, придбаного щебіню, не встановлено, чи використаний такий обсяг в господарській діяльності Товариства, чи обґрунтовано придбання такого обсягу щебеню, враховуючи його використання при виконанні ямкового ремонту доріг.

Отже, судами попередніх інстанцій не досліджено первинні документи в їх сукупності, комплексності та відповідності вимогам діючого законодавства .

Надаючи оцінку спірному рішенню, з урахуванням висновків Верховного Суду, які наведені вище суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За змістом наведених норм, зокрема, платник податку має право формувати податковий кредит у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена ПК України.

Між тим, в силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У той же час статті 3 Господарського кодексу України регламентовано, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз наведеним норм свідчить про те, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

Згідно із пунктом 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом наведених норм, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Надаючи оцінку реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ Екодит , ТОВ Оланд Сторм та ТОВ Флеш-Сток ) слід звернути увагу на наступне.

Що стосується ТОВ Екодит .

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що між позивачем та ТОВ Екодит (поточна назва ТОВ Готліб ЛТД ) укладено ряд договорів, а саме:

- згідно з договором від 07.08.2014 № 07/08 на ремонт дорожніх машин САВАЛКО SR1500, SR800 ТОВ ЮК-Інвест 1982 (Замовник) доручає, а ТОВ Екодит (поточна назва ТОВ Готліб ЛТД ) (Виконавець) зобов`язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов Договору роботу, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати ремонт дорожніх машин Савалко SR1500 на базі автомобіля Volvo F 12, Савалко SR1500, SR800, на базі автомобіля Skania Р92Н згідно Специфікації (т.1 а.с.63);

- відповідно до договору від 22.08.2014 № 22/08 на ремонт дорожніх машин для забивання стовпчиків ТОВ ЮК-Інвест 1982 (Замовник) доручає, а ТОВ Екодит (поточна назва ТОВ Готліб ЛТД ) (Виконавець) зобов`язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов Договору роботу, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати ремонт машини для забивання стовпчиків згідно Специфікації(т.1 а.с.64);

- відповідно до договору від 01.12.2014 №01/12 на ремонт та модернізацію асфальтоукладника ТОВ ЮК-Інвест 1982 (Замовник) доручає, а ТОВ Екодит (поточна назва ТОВ Готліб ЛТД ) (Виконавець) зобов`язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов Договору роботу, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати ремонт та модернізацію дорожньої техніки (асфальтоукладника ДС- 195) згідно Специфікації (т.1 а.с.65).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано специфікації, податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні, рахунки-фактур (т.1 а.с.67-107).

Крім того, протягом 2015 року позивач виконував підрядні роботи з ямкового ремонту автодоріг на підставі укладених з ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України договорів, а саме: №С601Д-15-3 від 25.02.2015, №С602Т-15-2 від 01.08.2015, №С602М-15-2 від 01.08.2015 про закупівлю послуг 42.11.2 будування автомобільних доріг і автомагістралей, інших доріг, елементів доріг; злітно-посадкових смуг летовищ (послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (національні,міжнародні, регіональні) загального користування у Запорізькій області (т.1 а.с.108-125).

Відповідно до умов зазначених договорів, позивач зобов`язувався виконувати зазначені підрядні роботи зі свого матеріалу та за рахунок власних засобів та ресурсів, у зв`язку з чим закуповував необхідні товари.

Виконання умов даних договір підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (т.1 а.с.135-142,152-157, 162-164, 194-199, 216-227), а також актами надання послуг, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 228-238).

У відзиві на позовну заяву контролюючий орган посилається на наявність вироку Баришівського районного суду Київської області від 23.11.2016 №361/3761/16-к. Також ГУ ДФС у м. Києві вказує на дефектність актів прийому-передачі, адже останні не містять в собі вичерпної, детальної інформації щодо місця укладання, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік наданих послуг, їх об`єм, вартість та зв`язок з господарською діяльністю, не вказано посади осіб (без зазначення підпису директора), відповідальних за здійснення кожної конкретної господарської операції і правильність її оформлення, відсутні особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій. Також відповідач-1 стверджує, що у ТОВ Екодит (поточна назва ТОВ Готліб ЛТД ) станом на час здійснення господарських операцій відсутні ся інформація щодо наявних складських приміщень, наявності автомобільного та іншого транспорту, а також устаткування, щодо необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також, ГУ ДФС у м. Києві вказує, що TOB Екодит (поточна назва TOB Готліб ЛТД ) не отримував дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, очевидно необхідних для виконання такого роду задекларованих будівельних робіт для позивача. Водночас, TOB Екодит (поточна назва TOB Готліб ЛТД ) не зареєстровані транспортні засоби, в тому числі, великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (які необхідні для виконання задекларованих робіт), що підтверджує неможливість з їх боку виконати задекларовані роботи з підвищеною небезпекою.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи первинними документами суд вкаже про наступне.

Вироком Баришівського районного суду Київської області по справі №361/3761/16-к від 23.11.2016 ОСОБА_1 за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 205 КК України виправдано за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_1 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 205-1 КК України, призначивши покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п`ятдесят гривень.

У вказаному вироку зазначено про те, що ОСОБА_1 26.06.2015 року здійснила державну перереєстрацію ТОВ Екодит у державного реєстратора Баришівського міськрайонного управління юстиції у Київській області за №10691050042034365.

ОСОБА_1 , будучи засновником фіктивного підприємства ТОВ Екодит у період з 23.06.2015 року по 01.08.2015 року, забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особі щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складені від імені службових осіб ТОВ Екодит фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів, щодо реалізації товарів, робіт, послуг,складанні та видачі документів податкової звітності.

Окрім наведеного, у вироку №361/3761/16-к від 23.11.2016 зафіксовано те, що в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні пособництва фіктивного підприємництва не визнала та пояснила суду, що в 2015 році купила ТОВ Екодит , сама вела підприємницьку діяльність, мала офіс, склад. Виявила бажання виїхати проживати за місто, підприємство працювало за попередньою адресою, вона змінила адресу даного підприємства, вирішувала питання винайму офісу в оренду за новою адресою. Але залишилась проживати в Києві, не переїхала в смт. Баришівку. А через два місяці підприємство продала, так як їй не по силах було вести діяльність.

Також, у вироку №361/3761/16-к від 23.11.2016 зазначено про те, що свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що в серпні 2015 року вона купила у ОСОБА_1 ТОВ Екодит , підготовкою документів займався юрист. Товариство на час його купівлі нею було діюче, мало складське приміщення, офіс. Після оформлення купівлі-продажу ОСОБА_1 передала їй остатки на складі, комп`ютер, документи в ящиках. З показів свідка ОСОБА_2 вбачається, що на час продажу їй ОСОБА_3 ТОВ Екодит воно мало складське приміщення, офіс.

Проаналізувавши вирок №361/3761/16-к від 23.11.2016 суд вказує, що ОСОБА_1 , щодо якої останні винесено, працювала директором ТОВ Екодит з 26.06.2015 року, у той час, як фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ Екодит мали місце у період з серпня по грудень 2014 року, тому вказаний вирок не може вважатися доказом на підтвердження нереальності цих господарських операцій.

Наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі - Порядок №727), який розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) та Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У пункті 2 Порядку розділу II №727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами пунктів 3-5 розділу II Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки не зафіксовано обставин дослідження ГУ ДФС у м. Києві господарських операцій ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 з ТОВ Екодит . Контролюючий орган обмежився посиланням на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2015 щодо кримінального провадження №32014100050000075 від 25.08.2015.

При цьому, посилання на вирок Баришівського районного суду Київської області по справі №361/3761/16-к від 23.11.2016 в акті перевірки відсутній.

У той же час, як вже було вказано судом вище вирок №361/3761/16-к від 23.11.2016 не може вважатися доказом на підтвердження нереальності цих господарських операцій.

Додатково суд зазначає, що в акті перевірки контролюючий органом зафіксовано документальне оформлення ТОВ Екодит фінансово-господарські операції по ремонту машин для ямкового ремонту, дорожніх машин для забивання стовпчиків, по ремонту та модернізації асфальтоукладача та реалізації суміші газу та моторного палива, гідравлічної рідини, дизпалива, щебню, насосу на асфальтоукладача, насосу підкачки, муфти зчеплення з корзиною, рульового наконечника, підшипника, амортизаторів кріплення двигуна, вагончика будівельного (прорабського) алюмінієвого на шасі, живильника асфальтоукладача ДС-195 в зборі, гідромуфти привода живильника ДС-195 в зборі, гідромуфта привода хода ДС-195 в зборі, набору шестерень та валів Д195, набору шнеків та скребків Д195, шлангу асфальтоукладача РВД 24, стартеру, трамбуючого брусу Д195, виглажуючої плити Д195, приводу трамбуючого бруса Д195.

Що ж стосується дефектів актів прийому-передачі товарів по взаємовідносинах з ТОВ Екодит слід звернути увагу на те, що такі посилання відсутні в акті перевірки. Тобто, фактично в акті перевірки, як у носії доказової інформації не було зафіксовано тих обставин, які викладені ГУ ДФС у м. Києві у відзиві на позовну заяву та, як наслідок, з урахуванням того, що податкове повідомлення-рішення приймається на підставі акту перевірки, останні не були покладені в основу спірного рішення.

При цьому, судом додаткового досліджено відповідні акти та встановлено, що останні не містять суттєвих дефектів, відомості, які зафіксовані у них частково відповідають вимогам, які встановлені частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV, адже містять дату і місце складення, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи осіб, які їх підписали, печатки товариств.

Разом з цим, суд звертає увагу, що акти не містять в собі посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, однак, на переконання суду, вказаний дефект не може бути підставою для однозначного висновку щодо нереальності господарських операцій.

Суд акцентує увагу на тому, що жодних інших дефектів у первинних документах по взаємовідносинах позивача із ТОВ Екодит судом в ході розгляду справи не встановлено, а в акті перевірки взагалі не зафіксовано.

Також необхідно звернути увагу на те, що Верховний Суд у свій постанові від 11.06.2019 вказав, що суди не перевірили достатність для здійснення ТОВ Екодит відповідної роботи, згідно укладених договорів та наявність у нього складських приміщень.

З приводу наведеного суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку - покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Посилання податкового органу на відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не унеможливлює реальне виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №826/7280/18.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання ГУ ДФС у м. Києві на відсутність у ТОВ Екодит дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, оскільки по-перше, вказані доводи не були відображені в акті перевірки , а по-друге, послуги (роботи), що надавались вказаним контрагентом для ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 , не відносяться до робіт підвищеної небезпеки та в ході таких робіт не експлуатувались машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

Крім того, не може братися до уваги інформація сервісних центрів МВС щодо реєстрації транспортних засобів та відповідь інших суб`єктів господарювання щодо надання транспортних послуг, оскільки, такі відомості отримувались відповідачем в квітні-травні 2018 року, тобто після прийняття ним спірного податкового рішення та й відповідно не відображенні в акті перевірки.

З приводу посилань Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 на не дослідження судами можливу зміну вартості основних засобів позивач, ремонт яких здійснював ТОВ Екодит та відображення такої зміни в бухгалтерському та податковому обліку суд вкаже на те, що дані обставини стосуються виключно порядку обліку позивачем основних засобі та й, відповідно нарахування/не нарахування амортизації. Проте, наведене жодним чином не впливає на суть господарських операцій позивача та його контрагента. В межах спірних відносин відсутні обставини реалізації позивачем відповідних основних засобів. Суд наголошує, що ТОВ Екодит здійснено ремонт техніки, яка в свою чергу, у подальшому була використана ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 у власній господарській діяльності згідно укладених договорів, що описані судом вище. Доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

Водночас, суд залишає поза увагою посилання позивача на невідповідність номенклатури придбаних ТОВ Екодит товарів у своїх контрагентів із номенклатурою реалізованих ним товарів, оскільки такі обставини не зафіксовано в акті перевірки, а тому не можуть вважатися підтвердженими належними та достатніми доказами в розмінні процесуального закону.

Отже, на переконання суду наявні первинні документи в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 та ТОВ Екодит та подальше використання отриманих позивачем послуг (ремонт машин для ямкового ремонту) у власній господарській діяльності.

Щодо ПП Торговий дім Макс слід вказати наступне.

Між позивачем (надалі - Покупець ), та ПП Торговий дім Макс , в особі директора Овсяннік П.О., який діє на підставі Статуту (надалі - Постачальник ) було укладено договір поставки від 06.04.2015 № 15/04П, згідно якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товарно-матеріальні цінності (надалі товар), згідно поданої заявки, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити даний товар (т.1 а.с.126-127).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури (т.1 а.с.128-134, 143-151, 158-161, 165-188).

Між тим, в акті перевірки вказано про те, що згідно наявної податкової інформації у ПП Торговий дім Макс відсутні основні засоби, підприємство не звітує щодо ведення фінансово-господарської діяльності з травня 2016 року та міститься посилання на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27.07.2017 у справі №757/43021/17-к.

Суд відхиляє посилання ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2017 (справа № 757/43021/17-к), як на підставу визнання безтоварності операцій між ПП Торговий дім Макс та ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 , оскільки вказаною ухвалою лише вирішено питання про надання доступу до документів, які знаходяться у володінні ПАТ Сбербанк стосовно ряду суб`єктів господарювання, в тому числі ПП Торговий дім Макс . Зазначене судове рішення не містить даних щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 та ПП Торговий дім Макс .

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 року у справі №331/2945/17 затверджено угоди між прокурором та ОСОБА_4 від 20.04.2017 року про визнання його винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 ст.205-1 КК України, ОСОБА_5 від 27.04.2017 року про визнання його винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 ст.205-1 КК України, та ОСОБА_6 від 27.04.2017 року про визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 ст.205-1 КК України.

Згідно з цим вироком суду, відповідні особи визнаються винуватими в тому, що спільно організували придбання та створення юридичної особи ПП Торговий дім Макс . з метою прикриття незаконної діяльності. З цією метою вони підробили необхідні для подальшої перереєстрації діючого суб`єкта підприємницької діяльності ПП Торговий дім Макс . і призначення директора, та через невстановлену особу 28.08.2015 подали їх до державного реєстратора для проведення реєстраційних дій.

Описані у цьому вироку обставини вказують на те, що ПП Торговий дім Макс . формально набуло статусу фіктивного з моменту його придбання та перереєстрації засудженими особами з метою прикриття незаконної діяльності, тобто з 28.08.2015 року.

При цьому, фінансові-господарські операції між ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 та ПП Торговий дім Макс та поставка товару мали місце у період з 06.04.2015 по 25.08.2018 року, що підтверджується документами бухгалтерського обліку.

Отже, описані у вироку суду обставини не стосуються фінансово-господарських взаємовідносин між ПП Торговий дім Макс . та ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 , а також періоду їх здійснення.

Щодо TOB Оланд Сторм суд вказує про наступне.

На підставі усного договору купівлі-продажу TOB Оланд Сторм документально оформлені: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (т.1 а.с.189, 193, 200-203)

Згідно товарно-транспортних накладних автомобільним перевізником являється TOB Оланд Сторм (т.1 а.с.190-192).

Суд при вирішення спору по суті відхиляє посилання контролюючого органу, яке вказано в акті перевірки на факт проведення слідчим відділом ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015040040000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України щодо невстановлених осіб, які здійснили державну реєстрацію ТОВ ОЛАНД СТОРМ з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, обвинувачення за фактом створення чи придбання ТОВ ОЛАНД СТОРМ жодній особі не пред`явлено.

На цей час немає вироку суду щодо посадових осіб ТОВ ОЛАНД СТОРМ за фактом створення чи придбання фіктивного підприємництва ТОВ ОЛАНД СТОРМ .

Наявність кримінального провадження, яке розслідується органом досудового розслідування, не є підставою для визнання господарських операцій нереальними та не створює правових наслідків для платників податків.

Також суд відхиляє посилання відповідача на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/5639/16-к, оскільки вказаний вирок стосується ОСОБА_7 , який є директором ТОВ Оланд Сторм з 10.06.2016, тобто не стосуються тієї особи, яка була директором ТОВ Оланд Сторм у спірний період.

Що ж стосується ТОВ Будівельно-Торгово-Транспортна компанія слід вказати наступне.

Нa підставі договору купівлі - продажу TOB Будівельно-Торгово-Транспортна компанія документально оформлені видаткову та податкову накладну, підписану зі сторони Постачальника - директором TOB Будівельно- Торгово-Транспортна компанія ОСОБА_9, від Покупця - видаткову накладну - представником за довіреністю від 19.10.2015 № 74 ОСОБА_8 (т.1 а.с.209, 214-215)

Згідно товарно-транспортних накладних автомобільним перевізником являється TOB Будівельно-Торгово-Транспортна компанія (т.1 а.с. 211-213).

Вироком Хортинського районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 року у справі №337/1391/17 затверджено угоду від 21.04.2017 року між прокурором та ОСОБА_4 про визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 та ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України, у тому, що він без відома та згоди засновника та діючого на той час директора ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія в жовтні 2015 року з метою прикриття незаконної діяльності організував підроблення установчих документів про перереєстрацію вказаного товариства, які 23.10.2015 року були подані до державного реєстратора для проведення реєстраційних дій.

При цьому, відсутні будь-які пояснення діючого на той час директора ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія , яким би заперечувались факти поставки товару на адресу ТОВ Юк-Інвест 1982 .

Отже, ОСОБА_4 не був ні директором, ні засновником ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія , а описані у зазначеному вироку суду обставини не стосуються фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія та періоду їх здійснення.

Між тим , досліджуючи надані позивачем первинні документи по взаємовідносинах з ПП Торговий дім Макс , TOB Оланд Сторм , ТОВ Будівельно-Торгово-Транспортна компанія , суд звертає увагу на те, що вказані контрагенти поставляли йому щебінь, дизельне пальне, суміш гасу та моторного палива , мастило моторне, скраплений газ.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, громадських формувань видами діяльності наведених контрагентів не є торгівля пальним, скрапленим газом тощо.

Також в матеріалах справи вістуні належні та достатні докази на підтвердження наявності у ПП Торговий дім Макс , TOB Оланд Сторм , ТОВ Будівельно-Торгово-Транспортна компанія , відповідних дозволів, сховищ, устаткування, транспорту для перевезення тощо, враховуючи особливості постановлено товару.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б вказали на те, що саме отриманий позивачем товар від ПП Торговий дім Макс , TOB Оланд Сторм , ТОВ Будівельно-Торгово-Транспортна компанія , був використаний ним у власній господарській діяльності, адже не надано до суду документів, що підтверджує наявність чи відсутність щебеню до отримання останнього від таких контрагентів.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували реальність господарських операцій із ПП Торговий дім Макс , TOB Оланд Сторм , ТОВ Будівельно-Торгово-Транспортна компанія .

Отже, беручи до уваги вищевикладене в сукупності суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, що в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 521 851,00 грн. підтверджено частково.

При цьому, суд наголошує, що взаємовідносини з ТОВ Флеш-Сток судом по суті не оцінюються, оскільки за висновками суду апеляційної інстанцій отримані послуги позивачем по взаємовідносинам позивача з ТОВ Флеш-Сток не підлягають включенню до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Суд акцентує увагу на тому, що постановою Верховного Суду у справі №826/45/18 скеровано останню до суду першої інстанції на новий розгляд саме в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн., до суми якого не включено взаємовідносини з ТОВ Флеш-Сток .

Між тим, судом в ході розгляду справи підтверджено реальність господарських операцій позивача із ТОВ Екодит , у той час коли, господарські операції із ПП Торговий дім Макс , TOB Оланд Сторм , ТОВ Будівельно-Торгово-Транспортна компанія . На переконання суду не підтвердження належними первинними документів.

Звідси слідує, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн., підлягає до скасування частково в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 173 117 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43 279,25 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Екодит .

В іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №0049581404 в тій частині, що є предметом оскарження під час нового розгляду суд вважає правомірним.

Згідно із частиною 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Окрім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 сплачено судовий збір за розгляд майнових вимог у сумі 9662,27 грн. Звідси слідує, що сума майнових вимог, яка підлягає стягненню з відповідача становить 3246,84 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242, ч. 3 ст. 243, 244-245, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 (03680, м. Київ, вул. П. Любченка, б. 15, кв. 117/3, код ЄДРПОУ 33998180) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн. задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0049581404 в сумі 540227,50 грн. в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 173 117 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43 279,25 грн.

3. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0049581404 залишити без змін.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 (03680, м. Київ, вул. П. Любченка, б. 15, кв. 117/3, код ЄДРПОУ 33998180) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 246 (три тисячі двісті сорок шість) грн. 84 коп.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда