Ухвала

від 23.12.2021 по справі п/320/1067/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1067/20

УХВАЛА

23 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Амер Са до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року позов задоволено.

ГУ ДПС у Київській області, не погодившись з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку.

Зазначена ухвала отримана скаржником 21.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах визначеного законодавством строку, при цьому КАС України не позбавляє право на повторне звернення з апеляційною скаргою та скаржником вживались заходи для реалізації права на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду скаржником подано клопотання про поновлення строку, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення надійшов на адресу скаржника 07.09.2020 та платіжним дорученням від 27.10.2020 №3580 проведено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, однак суд безпідставно повернув апеляційну скаргу, яка була отримана скаржником 22.02.2021 та в результаті інвентаризації справ, що перебувають на супроводженні в ГУ ДПС у Київській області встановлено ряд недоліків, зокрема в частині не подання повторної апеляційної скарги, при цьому були запроваджені окремі обмеження, пов`язані з карантином, а тому повторне подання апеляційної скарги потребувало тривалого часу.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апелянт звернувся з апеляційною скаргою 16.10.2020 року та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2020 її було залишено без руху та в подальшому, 27.11.2020 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв`язку з не усуненням її недоліків.

Вдруге апеляційну скаргу подано 22.12.2020, однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 її також залишено без руху та в подальшому, 16.02.2021, апеляційна скарги повернута скаржнику внаслідок не усунення її недоліків.

Зазначені ухвали в касаційному порядку не оскаржувались.

Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями перевіряти правомірність ухвал цього ж суду та встановлювати їх відповідність процесуальному законодавства, оскільки саме Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наділений такими повноваженнями за результатами розгляду касаційних скарг на такі ухвали.

Таким чином, посилання апелянта на безпідставність ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2020 та від 16.02.2021 про повернення першої та другої апеляційних скарг, за відсутності вжиття дій щодо їх оскарження в касаційному порядку, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, з моменту повернення другої апеляційної скарги ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 та отримання даної ухвали скаржником 22.02.2021 (визнається апелянтом), втретє апеляційна скарга подана 30.07.2021, тобто через 5 місяців після повернення попередньої апеляційної скарги та через 11 місяців після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин .

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням , в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов`язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.

Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо повної та своєчасної оплати судового збору.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи , особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, обставини, пов`язані з неналежною організацією роботи структурних підрозділів суб`єктів владних повноважень, які виступають стороною у справі, неналежне виконання службовими особами власних функцій та обов`язків не можуть виправлятись ра рахунок приватної особи та бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17, від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18 та від 16 березня 2021 року у справі №640/7145/19 який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, про що вказував Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011.

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №400/2226/19

Недоліки в роботі суб`єкта владних повноважень, а також організації супроводження судових справ окремими підрозділами є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до п.3 р.VI Прикінцеві положення КАС України, чинна редакція якої передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В той же час, скаржником не надано жодних доказів, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся внаслідок обмежень, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Текст оскаржуваного рішення складено 05.08.2020 та його копію отримано відповідачем 07.09.2020 (визнається скаржником), а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 30.07.2021, що підтверджується вхідним штампом суду першої інстанції, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 02.11.2021.

У встановлений судом строк та в період до 23.12.2021 вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Амер Са до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма