Рішення

від 24.12.2021 по справі 600/4811/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/4811/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: зобов`язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області сформувати та подати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про повернення йому суми надмірно сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік із врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 10082,88 грн на поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль» ІВАN НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову позивач вказував, що дії відповідача є протиправними та незаконними щодо відмови йому в наданні податкової знижки за 2019 рік у зв`язку із невідповідністю місцезнаходження іпотечного житла та місцем його реєстрації, оскільки ним надано належні докази стосовно підтвердження місця проживання за місцем знаходження квартири: АДРЕСА_1 . Відтак, йому неправомірно відмовлено у поверненні суми надмірно сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік із врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 10082,88 грн

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області.

Головне управління ДПС в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позов, в якому вказувало, що відмова позивачу у наданні податкової знижки за 2019 рік є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам податкового законодавства. На думку відповідача, відсутні підстави для надання позивачу податкової знижки за 2019 рік, у зв`язку із невідповідністю місцезнаходження іпотечного житла та місцем його реєстрації.

Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області подало до суду письмові пояснення, в яких просило відмовити в задоволенні позовних вимог позивача за безпідставністю.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12-14).

Згідно акту про проживання особи № 167 від 13.10.2021, ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає в даній квартирі за вказаною адресою, починаючи з серпня 2019 року по даний час (а.с. 106).

З матеріалів справи видно, що 08.08.2019 між позивачем та Акціонерним товариством «Держаний ощадний банк України» укладено договір про споживчий кредит № 6_0183 (на придбання нерухомості) для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 765700,00 грн строком на 240 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 07.08.2039 (а.с. 16-21).

08.08.2019 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири, на умовах якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_3 , що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 63,6 кв.м., жила площа - 35,9 кв.м. Ціна договору - 1240832,00 грн. Вказаний договір купівлі - продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнаровською І.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1200 (а.с. 25 - 27).

На виконання зобов`язань по договору про споживчий кредит, 08.08.2019 між Акціонерним товариством «Держаний ощадний банк України» та позивачем укладено іпотечний договір № 1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнаровською І.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1203 (а.с. 29 - 36).

Згідно п. 2.2.1.1. іпотечного договору № 1 від 08.08.2019, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_3 .

Дослідженням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнаровською І.А. за реєстровим № 1200 від 08.08.2019, за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 63,6 кв.м., жила площа - 35,9 кв.м. (а.с. 28).

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що з метою отримання податкової знижки, 30.12.2020 позивач подав до Головного управління ДПС в Чернівецькій області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій вказав загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу у сумі 546606,92 грн. Сума утриманого податку на доходи фізичних осіб склала 98389,25 грн, а військового збору - 8199,10 грн. У рядку 14 декларації позивач вказав суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку із використанням права на податкову знижку в розмірі 10082,88 грн та суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету в розмірі 10082,88 грн (рядок 18.2 декларації) (а.с. 47-48).

Розглянувши податкову декларацію про майновий стан і доходи, 25.02.2021 Головне управління ДПС в Чернівецькій області направило на адресу позивача лист за № 1428/6/24-13-24-04, яким відмовило позивачу у наданні податкової знижки за 2019 рік у зв`язку із невідповідністю місцезнаходження іпотечного житла та місцем його реєстрації (а.с. 74 - 75).

Вважаючи відмову в наданні податкової знижки протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПК України іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п`ять повних календарних років для фінансування витрат, пов`язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.

При цьому, механізм та правила реалізації права платника податку на податкову знижку визначаються ПК України.

У силу п.п.14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

У відповідності до п.п.166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п.166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України).

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, в т.ч.: частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПК України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

З матеріалів справи видно, що з метою отримання податкової знижки, 30.12.2020 позивач подав до Головного управління ДПС в Чернівецькій області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій вказав загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу у сумі 546606,92 грн. Сума утриманого податку на доходи фізичних осіб склала у розмірі 98389,25 грн, а військового збору - 8199,10 грн. У рядку 14 декларації позивач вказав суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку із використанням права на податкову знижку в розмірі 10082,88 грн та суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету в розмірі 10082,88 грн (рядок 18.2 декларації).

Розглянувши податкову декларацію про майновий стан і доходи, 25.03.2021 Головне управління ДПС в Чернівецькій області направило на адресу позивача лист за № 1428/6/24-13-24-04, яким відмовила позивачу у наданні податкової знижки за 2019 рік у зв`язку із невідповідністю місцезнаходження іпотечного житла та місцем його реєстрації.

Згідно акту про проживання особи № 167 від 13.10.2021, ОСОБА_1 , не зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживає в даній квартирі за вказаною адресою, починаючи з серпня 2019 року по даний час.

Дослідженням акту про проживання особи, затвердженого директором КП "ЖЕД № 8-9" та підписаного мешканцями будинку АДРЕСА_4 сусідніх квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , підтверджується факт проживання позивача з серпня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, факт підтвердження місця проживання позивача за місцезнаходження іпотечної квартири підтверджується доказами, які спрямовані на обслуговування вказаної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Зокрема: договір № 2814042289 від 17.08.2019 про надання послуг з вивезення побутових відходів; договір № 4935 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 17.08.2019; договір № 905500800670100 про надання послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню від 17.07.2019; повідомлення про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 26.10.2019 № 08000906710 (а.с. 39 - 46).

Більше того, позивач працює з 2018 року в Адвокатському об`єднанні «КПМГ Право України» (м. Київ, код ЄДРПОУ 41739592), що підтверджується довідками про сплату внесків до Пенсійного фонду України за формою ОК-7 за період 2016 - 2020 роки (а.с. 37 - 38).

Враховуючи, що позивач працевлаштований та проживає в м. Києві, а також значну відстань між м. Києвом та м. Хотином, на думку суду, вказане унеможливлює стверджувати, що реєстрація в м. Хотині, є основне місце проживання позивача.

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази, що підтверджують використання квартири АДРЕСА_3 , як основного місця проживання.

Суд зазначає, що відсутність реєстрації місця проживання за адресою, за якою знаходиться квартира, що була предметом іпотечного кредитування, не може бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, оскільки законодавство пов`язує право на використання податкової пільги у вигляді права на податкову знижку з частини фактично сплачених протягом звітного податкового року сум процентів за іпотечним житловим кредитом з такою умовою, як визначення платником податку самостійно житлового будинку (квартири, кімнати), що будується чи придбавається, як основне місце його проживання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 810/366/15 та від 27.10.2020 у справі 808/3657/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До того ж, згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний ви6ip місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав i свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, вільний вибір місця проживання громадян України на території України не пов`язаний з обов`язковою умовою реєстрації в цьому місці проживання, тому реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав i свобод, передбачених Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, відповідач безпідставно розцінив відсутність реєстрації позивача за адресою спірної квартири як підставу для позбавлення його права на податкову знижку.

Натомість, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами обрання ним житла за адресою: АДРЕСА_1 , як основного місця проживання.

Крім того, в матеріалах справи містяться платіжні документи та довідка АТ Державний ощадний банк України від 17.07.2020 № 465 на підтвердження того, що за кредитним договором № 6-0183 від 08.08.2019 позичальником ОСОБА_1 сплачені платежі в рахунок погашення заборгованості за період з 08.08.2019 по 31.12.2019, всього на суму 56016,01 грн (а.с. 78 - 82).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач має право на податкову знижку за наслідками 2019 року з частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за кредитним договором протягом 2019 року, які були включені ним до податкової знижки для повернення податку на доходи фізичних осіб згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов`язання позивача підготувати та подати до Головного Управління Державної Казначейської служби України у Чернівецької області висновок про повернення позивачу надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.

Аналіз наведених норм свідчить, що на підставі поданої податкової декларації позивача із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, відповідач зобов`язаний підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, позовна вимога стосовно зобов`язання відповідача подати висновок до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про повернення суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік зі врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 10082,88 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови позивачу у включенні до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Отже, відповідач, відмовляючи позивачу в наданні податкової знижки за 2019 рік, діяв не в межах та спосіб передбачений ПК України та без врахування всіх доказів та з`ясування всіх обставин справи.

Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання відмови відповідача, оформленої листом від 25.02.2021 № 1428/6/24-13-24-04 протиправною та зобов`язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про повернення позивачу суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік із врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 10082,88 грн на поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль» ІВАN НОМЕР_1 .

Стосовно клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у 30-ти денний строк з дати набрання цим рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку ч.1 ст. 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо невиконання відповідачем рішення у цій справі. Крім того, примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 241, 243, 245, 246, 255, 293 та 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС в Чернівецькій області, оформлену листом за № 1428/6/24-13-24-04 від 25.02.2021.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області сформувати та подати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про повернення ОСОБА_1 суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік із врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 10082,88 грн на поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль» ІВАN НОМЕР_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 908,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головного управління ДПС в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187);

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області (м. Чернівці, вул. В. Аксенина, 2е, код ЄДРПОУ 37836095).

Суддя В.К. Левицький