Ухвала

від 25.05.2022 по справі 600/4811/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 травня 2022 року

м. Київ

справа № 600/4811/21-а

адміністративне провадження № К/990/12488/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чумаченко Т.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року в справі №600/4811/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року в справі №600/4811/21-а.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління ДПС в Чернівецькій області, оформлену листом від 25 лютого 2021 року №1428/6/24-13-24-04. Зобов`язано Головне управління ДПС в Чернівецькій області сформувати та подати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про повернення ОСОБА_1 суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік із врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 10082,88 грн на поточний рахунок в АТ Райффайзен Банк Аваль.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм вбачається, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.

Однак саме лише зазначення про те, що справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного обґрунтування таких доводів, не може бути визнано судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а" та "в" частини п`ятої статті 328 КАС України.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року в справі №600/4811/21-а.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Т. А. Чумаченко І. А. Васильєва Р. Ф. Ханова