Рішення

від 09.12.2021 по справі 673/814/16-ц

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/814/16-ц

Провадження № 2/673/402/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.,

при секретарі судового засідання Данилів М.М.

з участю прокурора Делінди В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури на захист інтересів держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 , з участю Фермерського господарства Гоцуляк , як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі, укладених на їх підставі,-

В С Т А Н О В И В :

До Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов позов зазначеної вище особи до вказаного нею відповідача щодо визначеного позивачем предмету спору з вимогою визнати недійсними накази Головного управління Держгекадастру в Хмельницькій області від 30.11.2015 №№ 22-5813-СГ, 22-5814-СГ та від 14.12.2015 №№ 22-6760-СГ, 22-6759-СГ, 22-6761-СГ, 22-6762-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , якими ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населених пунктів Згароцької сільської ради Деражнянського району, для ведення фермерського господарства.

Крім того, прокурор просив визнати недійсними накази Головного управління Держгекадастру в Хмельницькій області від 22.01.2016 №№ 22-1588-СГ, 22-1590-СГ, 22-1592-СГ, 22-1593-СГ, 22-1594-СГ та 22-1596-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду , якими затверджено документацію із землеустрою зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель та передано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 138,0953 гектари; а також визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 01.02.2016 б/н загальною площею 138,0953 га, укладених відділом Держгеокадастру у Деражнянському районі з ОСОБА_1 та припинити їх дію на майбутнє;

Водночас, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір в сумі 24 804 грн. на p|p UA 188201720343120002000002814, код ЄДРПУ 02911102, Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172).

Ухвалою судді від 02.08.2016 року даний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із викладених в ньому підстав.

Представник відповідача проти задоволення позву заперечив вказавши на повну необґрунтованість позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явився, проте надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, покладаючись при вирішенні спору на думку суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та такими, що підлягає задоволенню.

Так, судом об`єктивно встановлено, що за результатами проведеного Деражнянським відділом Хмельницької місцевої прокуратури вивчення питання наявності підстав для представництва інтересів держави при розпорядженні та використанні земельних ділянок на території району встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 30.11.2015 №№ 22-5813-СГ, 22-5814-СГ та від 14.12.2015 №№ 22-6760-СГ, 22-6759-СГ, 22-6761-СГ, 22-6762-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 140,7143 га, що розташовані за межами населених пунктів Згароцької сільської ради Деражнянського району, для ведення фермерського господарства.

В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області прийнято накази:

- від 22.01.2016 №22-1588-СГ (площа 10,0941 га);

- від 22.01.2016 №22-1590-СГ (площа 46,6042 га);

- від 22.01.2016 №22-1592-СГ (площа 20,5240 га);

- від 22.01.2016 №22-1593-СГ (площа 42,9169 га);

- від 22.01.2016 №22-1594-СГ (площа 5,5751 га);

- від 22.01.2016 №22-1596-СГ (площа 12,3810 га),

якими затверджено документацію із землеустрою зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель, розроблену на підставі вказаних наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, та передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 138,0953 гектари.

Зазначені накази ГУ Держгеокадастру в області прийнято із порушеннями вимог земельного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство № 973-IV.

Закон України Про фермерське господарство , маючи на меті створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, передбачає ряд механізмів її досягнення. Одним з таких механізмів є передбачена цим законом процедура створення фермерського господарства як умови спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою проведення земельних торгів. Умовами використання вказаного механізму є наявність у зацікавленого громадянина мети набуття земель в оренду для ведення фермерського господарства, спроможності її реалізації, додержання визначених законом вимог її обґрунтування при зверненні, а також підтвердження за результатами розгляду звернення уповноваженим на надання земельних ділянок органом виконання цих умов та інших вимог закону.

Так, частиною 1 статті 7 Закону України Про фермерське господарство встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Таким чином, за змістом ст.ст.1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Разом з тим, до поданої ОСОБА_1 заяви, на підставі яких Головним управлінням Держгеокадастру в області прийнято вищевказані накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не надано жодних належних доказів щодо обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, не зазначено про кількість членів новоствореного фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Так, згідно диплому серії НОМЕР_1 від 30.06.2005, ОСОБА_1 у 2005 році закінчив Білоцерківський державний аграрний університет за спеціальністю Ветеринарна медицина та здобув кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини.

Водночас, відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 2. Сільське господарство та пов`язані з ним послуги) від 07.11.2003, виданого Міністерством аграрної політики України, відомості про вищезазначену кваліфікацію та освіту в сільському господарстві відсутні.

Окрім цього, посадовими особами Головного управління Держгеокадастру в області не враховано також те, що будь-яких доказів про досвід роботи у сільському господарстві ОСОБА_1 надано не було.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних наказів) земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Разом з тим, для ведення фермерського господарства в оренду ОСОБА_1 передано 6 земельних ділянок, що знаходяться в різних місцях на території Згароцької сільської ради та мають окремі кадастрові номери, що підтверджується даними Публічної кадастрової карти України ( http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta ) та інформацією відділу Держгеокадастру в Деражнянському районі.

Дані обставини дають підставу стверджувати, що зазначені земельні ділянки не є єдиним масивом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, після прийняття ГУ Держгеокадастру в області спірних наказів та укладення договорів оренди земельних ділянок, ОСОБА_1 будь-яке фермерське господарство не створювалось (підтверджується витягом з Реєстру).

Зазначене підтверджує, що дійсний намір ОСОБА_1 спрямовувався на штучне використання процедури створення фермерського господарства як пільгового порядку одержання земель державної власності в оренду поза передбаченою ст.ст.124, 135 Земельного кодексу України процедурою земельних торгів.

Окрім цього, згідно інформації Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій та Вінницькій областях, за ОСОБА_1 на час прийняття оскаржуваних наказів та на даний час будь-яка сільськогосподарська техніка не зареєстрована, що свідчить про відсутність можливостей для обробітку великих площ земельних ділянок, переданих в оренду.

Таким чином, доказів про здобуття освіти в аграрному навчальному закладі ОСОБА_1 не надано, а також не доведено те, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно обробляти отримані у користування земельні ділянки.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2902цс15 та від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15.

Також, згідно п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

У зв`язку із викладеним, зазначені вище накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято із порушеннями вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

На необхідність дотримання процедури, визначеної ч.ч.1,7 ст.7 Закону України Про фермерське господарство , для отримання земельної ділянки з метою створення та ведення фермерського господарства звертали увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ 08.06.2015 у справі № 6-18088ск15 і Вищий адміністративний суд України 22.10.2015 у справі № К/800/32791/15, 17.09.2015 у справах № К/800/64670/14, К/800/65569/14 та 18.08.2015 у справі № К/800/59205/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди.

Згідно із ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, підлягають визнанню недійсними також договори оренди земельних ділянок від 01.02.2016 б/н, укладені між відділом Держгеокадастру у Деражнянському районі із ОСОБА_1 на підставі зазначених наказів, прийнятих всупереч вимогам чинного законодавства.

З урахуванням положень ст.ст. 125 , 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 26 вищезазначеного Закону, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Встановлено, що на підставі вищезгаданих договорів оренди землі Реєстраційною службою Деражнянського районного управління юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 земельних ділянок площею 10,0941 га (кадастровий номер 6821583200:06:024:0001), площею 46,6042 га (кадастровий номер 6821583200:06:004:0001), площею 20,5240 га (кадастровий номер 6821583200:06:020:0006), площею 42,9169 га (кадастровий номер 6821583200:06:020:0005), площею 5,5751 га (кадастровий номер 6821583200:06:021:0001), площею 12,3810 га (кадастровий номер 6821583200:08:029:0001), а саме:

- від 04.02.2016 № 28090332;

- від 04.02.2016 № 28090224;

- від 04.02.2016 № 28090275;

- від 04.02.2016 № 28090118;

- від 04.02.2016 № 28090404;

- від 04.02.2016 № 28090500.

Вирішуючи питання належності представництва прокурора у даній цивільній справі, суд враховує, що відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, частиною 2 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Окрім цього, відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 Про Державну інспекцію сільського господарства України є Держсільгоспінспекція України.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації прав на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державною здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави як позивач.

Згідно із постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів

(про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Відповідно до п.п. 3, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних і кримінальних справ спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією із сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Перевіряючи підстави належної підсудності, суд, враховує, що відповідно до ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність), а тому позов правомірно пред`явився до Деражнянського районного суду.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку про цілковиту обґрунтованість позовних вимог Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури на захист інтересів держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 , з участю Фермерського господарства Гоцуляк , як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі, укладених на їх підставі, тому його позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними накази Головного управління Держгекадастру в Хмельницькій області від 30.11.2015 №№ 22-5813-СГ, 22-5814-СГ та від 14.12.2015 №№ 22-6760-СГ, 22-6759-СГ, 22-6761-СГ, 22-6762-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , якими ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населених пунктів Згароцької сільської ради Деражнянського району, для ведення фермерського господарства;

Визнати недійсними накази Головного управління Держгекадастру в Хмельницькій області від 22.01.2016 №№ 22-1588-СГ, 22-1590-СГ, 22-1592-СГ, 22-1593-СГ, 22-1594-СГ та 22-1596-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду , якими затверджено документацію із землеустрою зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель та передано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 138,0953 гектари;

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 01.02.2016 б/н загальною площею 138,0953 га, укладених відділом Держгеокадастру у Деражнянському районі з ОСОБА_1 та припинити їх дію на майбутнє;

Стягнути з ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір в сумі 24 804 грн. на p|p UA 188201720343120002000002814, код ЄДРПУ 02911102, Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172).

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач - Хмельницька місцева прокуратура, (на час ухвалення рішення реорганізована в Летичівську окружну прокуратуру Хмельницької області), Код ЄДРПОУ - 39767479;

(Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПУО 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, банк - ДКСУ, м.Київ, МФО 820172)

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОБКПП - НОМЕР_2 ;

Суддя: О. С. Дворнін