Рішення

від 14.12.2021 по справі 520/5464/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/5464/19

Провадження № 2/947/623/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Коваленко О.Б.,

За участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення права спільної часткової власності та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд припинити право власності позивачки на 1/2 частку нежитлового приміщення №30К, загальною площею 3,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 37272789, та на Ѕ частку автомобіля марки Мегсеdes- Веnz Vito 112 СDІ , д/н НОМЕР_1 , 2002 року випуску. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ частки нежитлового приміщення №30К, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 37272789, та 1/2 частки автомобіль марки Мегсеdes- Веnz Vito 112 СDІ , д/н НОМЕР_1 , 2002 року випуску, -109432,5 гривень. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення №30К, загальною площею 3,5 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 37272789 та на Ѕ частку автомобіля марки Мегсеdes- Веnz Vito 112 СDІ , д/н НОМЕР_1 , 2002 року випуску. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

У позовній заяві позивачка зазначила, що їй на праві власності належить Ѕ частка нежитлового приміщення №30К, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 37272789. Також позивачці на праві власності належить Ѕ частка автомобілю марки Мегсеdes- Веnz Vito 112 СDІ , д/н НОМЕР_1 , 2002 року випуску. Вказані Ѕ частка нежитлового приміщення та автомобілю належить позивачці на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2018 року по справі № 520/15037/15-ц, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Вказане рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2018 року набрало законної сили 13.08.2018 року.

З моменту розірвання шлюбу у 2015 році та по теперішній час спірне нежитлове приміщення (кладова) площею 3,5 кв.м знаходиться в одноосібному володінні та користуванні відповідача. Також, з моменту розірвання шлюбу у 2015 році і по теперішній час у одноосібному володінні та користуванні відповідача знаходиться автомобіль Мегсеdes- Веnz Vito 112 СDІ , д/н НОМЕР_1 .

Представник позивача у підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Відповідач та представник відповідача позовні вимоги не визнали просили відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Стороні по справі перебували у шлюбі з 20.09.2003 року, на підставі реєстрації шлюбу, проведеної Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №886.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 09.02.2015 року шлюб розірвано.

05.07.2018 року рішенням Київського районного суду м.Одеси задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісно набутого майна за період шлюбу.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України).

Позивач і представник позивача під час судового розгляду наполягали на задоволенні позову; згодом у судове засідання не з`являлися; подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач і представник відповідача не визнали позовні вимоги, посилаючись на відсутність коштів у ОСОБА_2 для оплати грошової компенсації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін і представників, суд приходить до наступного.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

За положенням частин першої та другої статті 364 ЦК України, яка регулює правовідносини з виділу власником належної йому частки, що є у спільній частковій власності, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Отже, із системного аналізу зазначених норм матеріального права можна дійти висновку, що положення статті 364 ЦК України у поєднанні із частиною четвертою статті 71 СК України застосовуються до правовідносин щодо вимоги співвласника частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, про отримання компенсації вартості своєї частки, у зв`язку з неможливістю виділення її в натурі.

Частина третя статті 358 ЦК України передбачає, що кожен із співвласників має право на надання йому в володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності; у разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зі статтями 21, 24, 41 Конституції України, статтями 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, з врахуванням закріплених у пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар (постанова Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15).

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду судом не було отримано належних та допустимих доказів щодо визначення сторін, які саме користуються спірним спільним майном.

Відповідно до довідки ТОВ Комерційне електромонтажне підприємство РАIТОР заробітна плата механіка ОСОБА_2 складає в середньому 4600 грн. В даній ситуації суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що виплата компенсації в сумі 109432,50 грн. є надмірним тягарем для нього.

З урахуванням встановлених обставин та правових положень, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 , визнання права власності ОСОБА_2 - на Ѕ частку нежитлового приміщення № 30К, загальною площею 3,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на Ѕ автомобілю Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_2 , 2002 року випуску, та стягнення грошової компенсації, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 24.12.2021 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.