Рішення

від 22.12.2021 по справі 161/15088/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15088/21

Провадження № 2/161/3831/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Чигринюк В.С.,

представника позивача - Ходачинської Ю.Ю.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача 2 - ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/15088/21 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої звернувся адвокат Ходачинська Ю.Ю., до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2021 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . Відповідач-1 є вдовою спадкодавця, а відповідач-2 - його сином, які разом проживали , та були зареєстровані з ним на час відкриття спадщини.

За життя спадкодавець склав заповіт , у якому розпорядився належну йому частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:08:000:3591, а також земельні ділянки площею 1,15 га на території Княгининівської сільської ради заповів позивачу.

Оскільки позивач не була обізнана про наявність заповіту, вона не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня її відкриття.

Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини в один місяць.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач-1 у судове засідання не прибула, але у письмовій заяві просить суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідач-2 та його представник, у судовому засіданні та у письмові відзиві позов заперечили та вказали, що у зв`язку з тим, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, вона мала можливість вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 (далі - спадкодавець, а.с. 6).

Відповідач-1 є вдовою спадкодавця, а відповідач-2 - його сином, які разом проживали та були зареєстровані з ним на час відкриття спадщини.

За життя, а саме - 26 березня 2018 року, спадкодавець склав заповіт , у якому розпорядився належну йому частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:08:000:3591, а також земельні ділянки площею 1,15 га на території Княгининівської сільської ради заповів позивачу (а.с. 10) .

З матеріалів справи слідує, що жоден зі спадкоємців із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, спадкова справа не заводилися, у зв`язку з цим нотаріусом і не здійснювалися будь-які дії стосовно закликання спадкоємців до спадкування, в тому числі і за заповітом.

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає таке .

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даному випадку шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого спадкодавця закінчився 09 листопада 2020 року.

Одночасно, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 283/8882, довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

В розглядуваному випадку, судом встановлено, що позивач не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом. З цих міркувань , суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення її додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року №565/1145/17.

Доводи сторони відповідача-2 про те, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги, а тому мала б у будь-якому випадку вчасно подати заяву про прийняття спадщини, суд відхиляє, оскільки матеріалами справи не підтверджено бажання позивача здійснювати спадкування саме за законом, яке б, у випадку його здійснення, відбувалося між трьома спадкоємцями за законом (позивачем, відповідачем-1, відповідачем-2) з визначенням рівних часток між ними, що могло не відповідати інтересам позивача.

Одержавши інформацію про заповіт , позивач обґрунтовано отримала інтерес здійснити спадкування саме за ним, тобто, отримавши значно більшу частку спадкової маси. Такий інтерес є законним, спрямований на виконання розпорядження спадкодавця, а тому суд вважає, що права позивача підлягають захисту, в незалежності від того, що вона є спадкоємцем першої черги за законом.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позов повністю та визначає позивачу додатковий строк для прийняття спадщини в один місяць.

Керуючись ст. 268 ЦПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини, рахуючи з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено

та підписано 28.12.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк