Ухвала

від 26.11.2021 по справі 202/8241/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8241/19

Провадження № 2-др/202/32/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Кухтін Г.О.

за участю:

секретаря судового засідання Калантаєнко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК про визнання недійсним трудового договору в частині визначення строку трудового договору, визнання недійсним договору про обов`язкове відпрацювання, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ

28 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська ухвалено рішення, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК про визнання недійсним трудового договору в частині визначення строку трудового договору, визнання недійсним договору про обов`язкове відпрацювання, стягнення середнього заробітку задоволено частково. Визнано недійсним п. 9.1. Трудового договору від 03.09.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК до ОСОБА_1 щодо визначення строку трудового договору. Визнано недійсним договір про обов`язкове відпрацювання від 03.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК та ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 681, 60 грн. Судові витрати пов`язані з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку віднесено на рахунок держави. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК на користь ОСОБА_1 22 705,68 грн. витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою. (далі - рішення суду).

16 листопада 2021 року ОСОБА_1 було подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РОКСІ КЛІНІК на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 652,94 грн. Вказана заява обґрунтована тим, що заявником, окрім стягнутої судовим рішенням суми, було додатково понесено витрати на правову допомогу. Оскільки судове засідання 28 вересня 2021 року відбулось за відсутності заявника, а про рішення суду вона дізналась 28 вересня 2021, питання стягнення додаткових правових витрат судом вирішено не було. В підтвердження понесення додаткових витрат долучено акт-звіт №2 про надання правової допомоги згідно Договору №18-12/19 від 18 грудня 2019 року.

Учасники справи про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення не повідомлялись.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає можливим вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Слід зазначити, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.

Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.

Разом з тим додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.

Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

Дослідивши рішення суду на предмет наявності підстав для ухвалення додаткового рішення, суд приходить до висновку, що підстави передбачені ч.1 ст.270 ЦПК України відсутні. Судом при ухваленні рішення було вирішено питання про судові витрати, в тому числі, витрати на правову допомогу.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Між тим, у порушення строків, встановлених ч.8 ст.141 ЦПК України, для подання доказів понесення витрат на правову допомогу, ОСОБА_1 (її представниками) не було надано суду відповідних доказів у строк передбачений законом. А відтак вимога про стягнення додаткових правових витрат має бути залишена без розгляду.

Додатково слід звернути увагу, що про ухвалене рішення заявник дізналась 28 вересня 2021 року, а заяву про судові витрати було подано 16 листопада 2021 року.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд вважає, що підстави для прийняття додаткового рішення у даній цивільній справі відсутні, через пропуск строку на вчинення процесуальної дії, а відтак заява про ухвалення додаткового рішення має бути залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст. 126, 141, 263, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.О. Кухтін