Ухвала

від 23.12.2021 по справі 569/12775/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12775/21

1-кс/569/8860/21

УХВАЛА

23 грудня 2021 рокум. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотаннястаршого слідчого Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №22020180000000026 від 03.07.2021,звернувся всуд ізвказаним клопотанням,яке погодженез прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, щогрупа осіб із числа жителів Рівненської та Волинської областей, в супереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000» та іншим нормативно-правовим актам України, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та ступінь кримінальної відповідальності за їх вчинення, маючи на меті незаконний, однак швидкий заробіток грошових коштів, вступили у злочинну змову задля вчинення незаконного придбання, перевезення, зберігання, пересилання та контрабандного переміщення із європейських країн до України наркотичних засобів та психотропних речовини, а саме кокаїн, гашиш, амфетамін та метамфетамін («первінтин») - з метою їх збуту на території Рівненської області.

Так, 31.03.2021 ОСОБА_5 , який являється одним із учасників вищевказаної злочинної групи, діючи умисно, в супереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000» та іншим нормативно-правовим актам України, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та ступінь кримінальної відповідальності за їх вчинення, маючи на меті незаконний, однак швидкий заробіток грошових коштів, за попередньою змовою із невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, збув громадянину ОСОБА_7 речовину білого кольору у вигляді порошку та грудочок, яка була поміщена до прозорого поліетиленового пакетику із полімерного матеріалу, а саме: 16,535 г кокаїну.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24.06.2021 ОСОБА_5 , діючи на виконання попередньої домовленості про збут ОСОБА_7 50-ти грам кокаїну, збув останньому, як ОСОБА_5 повідомив при особистій розмові, 10 грам порошкоподібної речовини білого кольору, яка з його слів являється кокаїном, а 25.06.2021 збув ОСОБА_7 решту, як ОСОБА_5 повідомив, 40 грам порошкоподібної речовини, яка, з його слів, являється також кокаїном.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 02.02.2021, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та ступінь кримінальної відповідальності за їх вчинення, маючи на меті незаконний, однак швидкий заробіток грошових коштів, вступили у злочинну змову, спрямовану на збут психотропної речовини метамфетаміну.

Так, 03.02.2021, ОСОБА_8 , на виконання спільної з ОСОБА_5 домовленості та з відома останнього, збув громадянину ОСОБА_7 кристалічну речовину білого кольору із рожевим відтінком, а саме, 0,383 г метамфетаміну. яка знаходилась у згортку з-під фольги, який був залишений у поштовій скриньці №132, яка розташована у 4-у під`їзді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та ступінь кримінальної відповідальності за їх вчинення, маючи на меті незаконний, однак швидкий заробіток грошових коштів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 02.03.2021, вступив у злочинну змову з громадянином України ОСОБА_9 , спрямовану на збут психотропної речовини метамфетаміну у великому розмірі.

Так, 02.03.2021, ОСОБА_9 , на виконання спільної з ОСОБА_5 домовленості та з відома останнього, збув громадянину ОСОБА_7 кристалічну речовину білого кольору, а саме: 13.059 г метамфетаміну, яка була поміщена до прозорого поліетиленового пакетику із полімерного матеріалу.

06.08.2021 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: повідомленням про виявлення протиправного діяння № 13/2226 від 18.06.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 25.06.2021, висновком експерта №СЕ-19/118-21/4455-НЗПРАП від 11.06.2021, повідомленням про виявлене протиправного діяння №13/2220 від 18.06.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.02.2021, висновком експерта № СЕ-19/118-21/3810-НЗПРАП від 11.05.2021, повідомленням про виявлене протиправного діяння №13/2222 від 18.06.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.02.2021, висновком експерта №СЕ-19/118-21/3808-НЗПРАП від 07.05.2021, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 25.12.2021.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду строк досудового розслідування по даному провадженню продовжено до 25.02.2022.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, що враховані 22.07.2021 колегією суддів Рівненського апеляційного суду при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені у п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливістю знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Більш м`який запобіжний захід надасть можливість підозрюваному користуватись засобами комунікації, узгоджувати свою позицію з іншими фігурантами провадження, втому числі здійснювати психічний вплив на свідків чи надавати такі доручення іншим фігурантам провадження.

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, оскільки вважають, що відсутні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а слідчим та прокурором не доведено їх наявність.

Заслухавши слідчого, підозрюваного, адвоката та думку прокурора, всебічно дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП вРівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22020180000000026 від 03.07.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 305, ч.2 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.

За вищевказаних обставин, ОСОБА_5 , 06.08.2021 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду 27.06.2021 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, та в подальшому ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22.07.2021 до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.08.2021 без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду строк застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 25.12.2021.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду строк досудового розслідування продовжено до 25.02.2022.

Відповідно до ст.199КПК України на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових: чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбаченістаттею 177КПК, та на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних в межах досудового розслідування доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Крім того, як зазначено у рішенні ВССУ від 11.07.2016 «Захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У ч.1 ст. 177 КПК вказано, що метою застосування запобіжного заходу є забеспечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладени х на нього процесуальних обов"язків, а а токож запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, у даній статті у відповідності до ст. 183 КПК чітко окреслено перелік ризиків, які необхідні при обранні такого самого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Згідно ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Застосування даного запобіжного заходу з іншою метою, ніж тією, і наявних ризиків, що передбачено в ч.1 ст. 177 КПК не передбачено. Застосування запобіжного заходу в жодному разі не повинно залежати від того, визнає підозрюваний свою вину чи не визнає, дає покази чи не дає.

За викладених обставин вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, прокурор вказує на наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливістю знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою.

Під час розгляду клопотання прокурора про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченогост. 177 КПК України.

Аналізуючи останні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання, що вони ідентичні, ризики наведені в клопотанні одні тіж самі, що були на початку розслідування кримінального провадження і майже через шість місяців, а саме вплив на свідків, знищення, сховання або спотворювання речей, документів, перешкоджання провадженню іншим чином. Крім того, до клопотань додаються одні і тіж документи, як і шість місяців назад, що свідчить про те, що нових переконливих і достовірних доказів і наявних фактів, як вказує Європейський суд при поданні нового клопотання про продовження строку тримання під вартою, обов"язково повинні бути, про необхідність безальтернативного тримання під вартою немає.

Проаналізувавши вказані ризики, слідчий суддя приходить до переконання, що вони необгрунтовані, ніякими належними та допустимими доказами не доведені.

Як встановленоі в ході судового розгляду, на даний момент жодних слідчий дій не проводиться, слідчим оглядається тільки інформація на мобільному телефоні який вилучений в підозрюваного. Крім цього, очікується висновки експертиз та необхідність скерування до компетентних органів Польщі клопотання про надання міжнародної допомоги.

В останніх рішеннях Європейського суду за 2021 рік проти Росії, Європейський суд вказав, що слідчі звертаючись із продовження строків тримання під вартою подають ідентичні клопотання, не підтверджені жодними новими фактами, на яких грунтується продовження строків тримання під вартою і вказуючи, що інших запобіжних заходів розглядати неможливо. Однак суди приймають такі недопрацювані клопотання, і продовжують строки тримання під вартою, не обгрунтувавши жодними новими доказами, що є порушенням Конвенції. Суд вказує, що національні суди поклали на підозрюваних, обвинувачених доказування того, що останні можуть скритись від слідства і суду, впливати на свідків, перешкоджати провадженню іншим чином , і при цьому залишаючись під вартою протягом усього досудового розслідування і судового розгляду, що є несумісно з положеннями ст. 5 ч. 3 Конвенції. Повинні бути наявні конкретні факти, які перевищують правило поваги особистої волі, і які повинні бути надані органом досудового розслідування. Покладання доказування даних фактів на підозрюваного чи обвинуваченого рівнозначно відміні дій ст. 5 Конвенції - норми, яка дає заключення під варту відмовою від принципу особистої волі, яке дозволено виключно в конкретних перерахованих і чітко визначених випадках.

Також Суд відмітив, що обираючи тримання під вартою в якості міри запобіжного заходу згідно Статті 5 ч. 3, уповноважені органи зобов"язані розглянути можливість застосування альтернативних видів міри запобіжного заходу. Однак національні суди зовсім не розглядали можливість застосування до підозрюваного, обвинуваченого більш мякі запобіжні заходи, що слугувало би гарантією підозрюваного на явку до органу досудового розслідування чи суду. Європейський суд також вказав, що національні суди в своїх рішеннях про продовження строку тримання під вартою покладались тільки на тяжкість злочину та стандартні формулювання, жодним чином не покликаючись на нові конкретні факти і не розглядаючи альтенартивні міри запобіжного заходу.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що вони є абстрактні, на даний час ризики, які б давали підстави для застосування найсуворішого безальтернативного запобіжного заходу відсутні.

Так, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання в м. Рівне, де проживає із дружиною та має на своєму утриманні двох малолітніх дітей, що свідчить про його місці соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Твердження слідчого щодо відмови підозрюваного давати покази як ризик суд не приймає до уваги, оскільки це право підозрюваного не свідчити проти себе і є його правом на захист.

Також суд приймає до уваги те, що всі необхідні слідчі та розшукові дії по даному провадженні органом досудового розслідування виконані, наявні у підозрюваного ОСОБА_5 паспорти, а також документи, що стосуються кримінального провадження вилучені, допитані всі свідки, які мають відношення до кримінального правопорушення. За час досудового розслідування даних про психічний вплив підозрюваним на свідків, чи надавання будь-яких яких доручень іншим особам, а також узгоджування своєї позиції з іншими невідомими, і яких немає, фігурантами слідством не здобуто. Це всі голослівні докази, штучно створені органом досудового розслідування. Також у період перебування під домашнім арештом ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків судом не порушував. Крім того, слідчим не надано жодних наявних та переконливих доказів того, що підозрюваний перебуваючи на волі матиме реальну можливість знищити чи сховати речі та документи пов"язані із перепискою, листуванням, власними записами, розрахунками здійсненими у ході вчинення даного злочину і які, ще не виявлені органом досудового розслідування і які можуть бути встановлені під час розшуку осіб причетних до даного злочину, а також сховати чи знищити ідентифіковані кошти. ОСОБА_5 перебуваючи майже місяць на цілодобовому домашньому арешті жодних чином не вчиняв будь-яких вищевказаних дій. Крім того, слідчий вказав, що всі необхідні і можливі документи, речі вже вилучені, і більше немає що вилучати. Даних, які б вказували, що останній переховував, знищував, чи комусь звонив з метою впливу на співучасників, свідків немає і не було. На даний час, інших осіб, з якими контатував підозрюваний не встановлено, а підозрювані ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , співучасники ОСОБА_5 , вже довгий час перебувають на запобіжних заходах не пов"язаних з позбавленням волі, що свідчить про те, що на даний час жодних конкретних фактів, як вказує неодноразово в своїх рішення Європейських суд, щодо тримання безальтернативного запобіжного заходу тримання під вартою немає. Крім того, дане кримінальне провадження органом досудового розслідування розслідується з липня 2020 року, і за цей час у слідства вже були б наявні докази чи інші особи, співучасники злочину, крім вищевказаних.

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебуваючи на волі могли б дійсно здійснювати психічний вплив на свідків та підбурювати осіб, для уникнення кримінальної відповідальності як для себе так і для ОСОБА_5 , однак також таких даних слідством не встановлено.

Що стосується можливого виїзду підозрюваного на постійне місце проживання до держави Ізраїль, то даний факт є голослівним нічим не підтверджений, оскільки у підозрюваного немає паспорта для виїзду за межі України, а у наявного вже закінчився строк дії, а тому він жодним чином не може отримати інші документи для виїзду за межі України, і це є неможливим, враховуючи довготривалий час для отримання документів, і особисту явку підозрюваного до компетентних органів Ізраїлю, про що зразу ж було відомо органу досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання, не встановлено жодних доказів і слідчим не надано, що ОСОБА_5 створював штучні докази та підбурював осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, оскільки їх немає, а наоборот вказує, що готовий давати покази стосовно підозри та співпрацювати, однак слідчий вже довгий час його невикликає на допит. Жодних слідчий дій по даному кримінальному провадженню вже довгий час не проводиться, оскільки всі необхідні дії вже виконані, встановлені всі особи і докази, які необхідні для кримінального провадження.

Як вбачається з ухвали Рівненського міського суду про продовження строків досудового розслідування, органу досудового слідства для закінчення досудового слідства залишилось отримати висновки експертиз, скерувати до компетентних органів Польщі клопотання про надання міжнародної правової допомоги та виконати інші дії, не пов"язані із виконанням чітких конкретних слідчий дій, на які підозрюваний жодним чином не може вплинути.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш мяких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінку.

На виконання даної практики Суду, слідчий суддя проаналізував всі ризики, попередні докази безальтернативного тримання його під вартою, сукупний аналіз обставин злочину, особу підозрюваного і його поведінку, а також всі наявні клопотання та інші докази, надав ім належну оцінку, і приходить до переконання про можливість тримання ОСОБА_5 без позбавлення волі, і це є необхідним і переконливим в демократичній державі.

З цього випливає, що органи державної влади переконливо не продемонстрували існування ризиків необхідності тримання під вартою ОСОБА_5 .

Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, однак достатніх доказів про існування всіх ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено у судовому засіданні.

Як передбаченост. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Враховуючи тривалість проведення досудового розслідування кримінального провадження, а також час з якого підозрюваний утримується під вартою, з урахуванням обставин, передбаченихст. 178 КПК України, продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою є недоцільним так, як на даний час усі слідчі (розшукові) та процесуальні дії проведено, та за час перебування підозрюваного під вартою нових обставин в ході досудового розслідування не встановлено.

Про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначених у клопотанні, прокурором та слідчим при його розгляді не доведено.

Враховуючивагомістьнаявнихдоказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, слід застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обовязки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю строком на 60 днів, тобто по 20.02.2022.

Покластина підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатисяіз свогофактичного місцяпроживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово без дозволу слідчого, суду; повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій поспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати на виконанняУСБУ в Рівненській області.

Встановити строк дії ухвали та термін дії обов`язків, покладених судом по 20.02.2022.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1