Постанова

від 22.12.2021 по справі 21-32-2/44-10-2632

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 21-32-2/44-10-2632 Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

Арбітражний керуючий Вудуд Г.І. - особисто;

Кредитори - Васильєва Л.П., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_11

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021

по справі №21-32-2/44-10-2632

за заявою гр. ОСОБА_19 , гр. ОСОБА_20 , гр. ОСОБА_21

до Кредитної спілки «Україна»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справи про банкрутство Кредитної спілки «Україна» , ліквідатором у якій призначено арбітражного керуючого ОСОБА_22 .

У травні 2021 до суду першої інстанції надійшло клопотання кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора Кредитної спілки України та призначення іншого ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 в задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора та призначення іншого ліквідатора - відмовлено.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження виконання вимог ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором ОСОБА_22 подано до суду копії листів, адресованих голові комітету кредиторів банкрута - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області про надання ліквідатором щомісячних звітів за попередні періоди (квітень 2020 - травень 2021), інформацій про фінансове становище банкрута, інформацій про майно банкрута, інформацій про використання коштів банкрута, звітів про щомісячне нарахування та виплату винагороди ліквідатору (за період квітень 2020 - травень 2021) до комітету кредиторів з відміткою отримання цих листів головою комітету кредиторів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про виконання ліквідатором обов`язку щодо звітування перед комітетом кредиторів. При цьому, місцевим господарським судом відзначено, що приписами Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено такого обов`язку ліквідатора, як звітування про проведену в ході ліквідаційної процедури роботу перед конкретними кредиторами.

Щодо тверджень заявників про направлення разом із клопотанням від 10.04.2020 на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_22 запитів з вимогами надати інформації, суд першої інстанції зазначив, що ліквідатором ОСОБА_22 на вказані запити було надано відповіді, що підтверджено копіями опису вкладення, фіскального чеку та поштової накладної від 29.04.2020. Таким чином, за твердженням суду першої інстанції, твердження скаржників щодо ненадання відповіді на вказані ними запити спростовуються матеріалами справи.

З приводу тверджень заявників про не звітування ліквідатором щодо нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, місцевий господарський суд пославшись на приписи ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що такі звіти за підсумками судових процедур, які застосовуються щодо боржника мають подаватись саме перед закінченням відповідної процедури. Враховуючи, що у даній справі триває ліквідаційна процедура, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає порушень у діях ліквідатора у зв`язку з неподанням ним звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що щомісячні звіти про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з квітня 2020 по травень 2021 були надані ліквідатором з відповідними супровідними листами голові комітету кредиторів - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.

Також місцевим господарським судом зазначено, що зі змісту наданої копії протоколу засідання комітету кредиторів від 16.08.2021 вбачається, що комітет кредиторів вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора та вважає недоцільним зміну ліквідатора на даний час.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулись ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_11 з апеляційною скаргою в якій просять скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора та призначення іншого ліквідатора і ухвалити нове рішення, яким задовольнити зазначене клопотання, відсторонити арбітражного керуючого ОСОБА_22 і призначити іншого ліквідатора.

Свої вимоги скаржники обґрунтовують тим, що судом першої інстанції не з`ясовано усіх обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято із порушенням норм процесуального права з наступних підстав.

За твердженням скаржників арбітражний керуючий ОСОБА_22 неналежно виконує свої обов`язки, зокрема впродовж виконання своїх обов`язків ліквідатора КС "Україна" в період часу з 27.08.2017 року по теперішній момент не добросовісно здійснює надані йому повноваження, не звітує перед кредиторами щодо кількості та обсягу виконаних робіт, реалізованого майна та погашених зобов`язань перед кредиторами, надходжень грошових коштів на рахунки та щодо надання в оренду належних боржнику об`єктів нерухомості.

Апелянти стверджують, що конкурсними кредиторами на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_22 направлено чотири листи-запити з вимогами надати інформацію про результати його роботи на посаді ліквідатора КС "Україна", про результати проведення двох аукціонів з продажу майна боржника, а також щодо обсягу грошових коштів на рахунках КС "Україна" на момент призначення ліквідатором ОСОБА_22 та залишок грошових коштів на цих рахунках станом на сьогоднішній день. Проте, як стверджують апелянти, судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідей на дані запити від ліквідатора ОСОБА_22 так і не надійшло жодному конкурсному кредитору зазначеному в листах-запитах.

Також скаржники зазначають, що жодних звітів щодо про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у встановленому ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства порядку та строки ліквідатором ОСОБА_22 також не здійснюється. Хоча суд першої інстанції у своїй ухвалі зазначає, що такі звіти направлялись голові комітету кредиторів, проте, як стверджують апелянти, зазначена інформація не доводиться до відома інших конкурсних кредиторів.

Окрім ігнорування письмових запитів конкурсних кредиторів, за твердженням апелянтів, ліквідатором ОСОБА_22 також ігноруються особисті звернення, останній не відповідає на телефонні дзвінки та уникає зустрічей.

Зазначені обставини, на переконання апелянтів, свідчать про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_22 вимог чинного законодавства України при виконанні ним обов`язків ліквідатора Кредитної спілки "Україна".

Скаржники також наголошують на тому, що суд першої інстанції у порушення приписів ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства розглянув клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 не у 14-дений строк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №21-32-2/44-10-2632 та призначено справу до розгляду на 22.12.2021.

Судом апеляційної інстанції отримано пояснення кредиторів в яких останні просять відсторонити арбітражного керуючого ОСОБА_22 від обов`язків ліквідатора КС Україна , оскільки останній несумлінно виконує свої обов`язки, постійно вводить їх в оману та не відповідає за телефонні дзвінки та письмові запити. Так, за твердженням кредиторів, 10.04.2020 на ім`я ліквідатора ОСОБА_22 були відправлені чотири запити про його діяльність включно з фінансовим становищем справ в КС Україна , однак, до теперішнього часу відповідей на них не отримано.

Кредитори також зазначають, що за проханням арбітражного керуючого ОСОБА_22 був переобраний голова комітету кредиторів КС Україна ОСОБА_21 та головою була обрана представник Пенсійного фонду України в КС Україна ОСОБА_23 , до якої також неможливо додзвонитися і яка взагалі не веде ніяку роботу з повернення вкладів на користь конкурсних кредиторів.

До того ж кредитори зазначають, що звертались до арбітражного керуючого ОСОБА_22 з різними проханнями, надсилаючи листи на його адресу, однак останній їх не забирає та вони повертаються відправнику. Кредитори стверджують, що не мають можливості отримати ухвали Господарського суду Миколаївської області, так як ліквідатор ОСОБА_22 отримує в канцелярії суду ухвали, призначені для членів комітету кредиторів й стверджує, що сам їх направить, чого не робить, порушуючи весь юридичний процес судочинства.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_8 в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_8 зазначає, що за результатами планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_22 , яка здійснювалась у жовні 2020-лютому 2021, не виявлено порушень при виконання арбітражним керуючим ОСОБА_22 повноважень ліквідатора КС Україна .

ОСОБА_8 також відзначає, що аналогічна скарга на дії арбітражного керуючого ОСОБА_22 вже була предметом розгляду у суді першої інстанції, за результати розгляду якої судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення про відмову у її задоволенні.

За твердженням ОСОБА_8 , арбітражний керуючий ОСОБА_22 , періодично зустрічається з кредиторами, при зустрічах надавав докази звітування перед комітетом кредиторів.

Щодо результатів реалізації майна боржника, ОСОБА_8 зазначає, що результати проведених аукціонів знаходяться у відкритому доступу, зокрема на офіційному сайті Верховного Суду та є доступними для будь-якого громадянина.

При цьому, як вважає ОСОБА_8 , пояснення приписів Кодексу України з процедур банкрутства, які регламентують порядок продажу майна боржника не входить до обов`язків ліквідатора, але, будь-який кредитор має право звернутися до ліквідатора з проханням про роз`яснення, однак, жодних письмових запитів від заявників ані до суду, ані до арбітражного керуючого ОСОБА_22 не надходило.

Під час судового засідання від 22.12.2021 апелянти ОСОБА_16 та ОСОБА_11 підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Арбітражний керуючий ОСОБА_22 та кредитор ОСОБА_8 надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2010 було порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Україна» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 18.09.2013 у даній справі Кредитну спілку «Україна» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у даній справі заяву арбітражного керуючого ОСОБА_22 задоволено, призначено його ліквідатором Кредитної спілки «Україна» .

У травні 2021 кредитори (за переліком наведеним у заяв, у тому числі апелянти) звернулись до Господарського суду Миколаївської області із клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора боржника в якому просили відсторонити ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора Кредитної спілки «Україна» та покласти обов`язки ліквідатора на іншого арбітражного керуючого.

В обґрунтування названого клопотання кредитори зазначили, що арбітражний керуючий ОСОБА_22 неналежним чином та всупереч діючому законодавству України виконує покладені на нього обов`язки ліквідатора боржника.

Так, з твердженням заявників в період часу з 27.08.2017 по травень 2021 року ліквідатор ОСОБА_22 не здійснював добросовісно надані йому повноваження, не звітував перед кредиторами КС Україна щодо кількості та обсягу виконаних робіт, реалізованого майна та погашених зобов`язань перед кредиторами, надходжень грошових коштів на рахунки та надання в оренду належних нам об`єктів нерухомості.

Арбітражний керуючий ОСОБА_22 , як стверджують заявники, не надає відомостей щодо продажу майна боржника на аукціонах, результатів такого продажу, тощо.

Заявники також зазначають, що 10.04.2020 заявниками на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_22 було направлено чотири листи-запити з вимогами надати інформацію про результати роботи на посаді ліквідатора, про результати проведення двох аукціонів з продажу майна та щодо обсягу грошових коштів на рахунках банкрута на момент призначення арбітражного керуючого ОСОБА_22 ліквідатором та станом на день звернення. Проте заявники вказують, що жодної відповіді на вказаний запит від ліквідатора не надходило.

До того ж, як стверджують заявники, ліквідатор не звітує щодо нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів.

Вказані обставини, на думку заявників, є порушеннями вимог ч.ч.2, 3 ст. 12, ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства та підставами для відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання повноважень ліквідатора в порядку ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що викладені у клопотанні про відсторонення арбітражного керуючого є необґрунтованими, такими що спростовуються наявними матеріалами справи, у тому у задоволенні клопотання відмовив.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів (абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ).

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абзац четвертий частини 4 статті 28 КУзПБ).

Таким чином, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень може здійснюватися господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі про банкрутства або за власною ініціативою у випадках, визначених ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, а також за клопотанням комітету кредиторів.

У даному випадку до суду першої інстанції звернулись кредитори із клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_24 від виконання обов`язків ліквідатора боржника.

Розглянувши викладені у скарзі вимоги скаржників щодо необхідності відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 , від виконання обов`язків ліквідатора, колегія суддів зазначає таке.

З приводу тверджень заявників щодо не звітування арбітражним керуючим ОСОБА_22 перед кредиторами колегія суддів зазначає таке.

Частиною 6 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів наголошує, що виходячи з наведених законодавчих приписів, саме комітет кредиторів представляє інтереси усіх кредиторів у справі про банкрутство та саме комітету кредиторів, а не окремим кредиторам, підзвітний арбітражний керуючий під час виконання повноважень ліквідатора боржника.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що у даній справі арбітражний керуючий ОСОБА_22 звітує перед комітетом кредиторів в особі його голови, яким є Головне управлінням Пенсійного фонду України.

Так, у відповідності до ч.4 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 у даній справі було встановлено, що відповідно до копії протоколу засідання комітету кредиторів №8(2017) від 16.10.2019 третім пунктом порядку денного вирішено зобов`язати ліквідатора звітувати перед комітетом кредиторів у відповідності до припису частини 4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства шляхом надання письмового повного звіту голові комітету кредиторів, а звіти за попередній період надати у письмовому вигляді голові комітету кредиторів до 25.10.2019.

Ліквідатором ОСОБА_22 подано до Господарського суду Миколаївської області копії листів, адресованих голові комітету кредиторів банкрута - Головному управлінню Пенсійного фонду України №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-123 від 05.05.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-124 від 06.06.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-125 від 06.07.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-126 від 01.08.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-127 від 01.09.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-128 від 01.10.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-129 від 01.10.2020, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-389 від 05.05.2021, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-390 від 05.05.2021, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-391 від 05.05.2021, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-392 від 05.05.2021, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-393 від 05.05.2021, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-394 від 05.05.2021, №02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-395 від 15.06.2021 про надання ліквідатором щомісячних звітів за попередні періоди (квітень 2020 - травень 2021), інформацій про фінансове становище банкрута, інформацій про майно банкрута, інформацій про використання коштів банкрута, звітів про щомісячне нарахування та виплату винагороди ліквідатору (за період квітень 2020 - травень 2021) до комітету кредиторів з відміткою отримання цих листів головою комітету кредиторів (представник Бикова Ю.А.).

Вказані документи спростовують твердження заявників, що ліквідатором ОСОБА_22 не подаються щомісячні звіти до комітету кредиторів банкрута.

При цьому колегія суддів зазначає, що приписами Кодексу України з процедур банкрутства не визначено обов`язку ліквідатора звітування про проведену в ході ліквідаційної процедури роботу перед кожним кредитором окремо.

Судова колегія також відзначає, що відповідно до ч. 1 та п.п. 2, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Згідно з ч.1, 2 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Статтею 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

З огляду на наведені приписи процесуального законодавства, кредитори не позбавлені права і можливості ознайомитись із щомісячними звітами, відповідями, тощо, які були надані арбітражним керуючим ОСОБА_22 під час ознайомлення з матеріалами справи у суду першої інстанції.

Щодо тверджень заявників про ненадання арбітражним керуючим ОСОБА_22 відповіді на чотири листи-запити з вимогами надати інформацію про результати роботи на посаді ліквідатора, про результати проведення двох аукціонів з продажу майна та щодо обсягу грошових коштів на рахунках банкрута на момент призначення арбітражного керуючого ОСОБА_22 ліквідатором та станом на день звернення, колегія суддів зазначає таке.

Так, арбітражним керуючим ОСОБА_22 на вказані чотири запити було надано відповіді: вих.№ 02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-117 від 28.04.2020, вих.№ 02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-118 від 28.04.2020, вих.№ 02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-119 від 28.04.2020, вих.№ 02-01/О/(21-32-2/44-10-2632)/2-120 від 28.04.2020, які були направлені першій особі за списком підписантів - ОСОБА_13 , що підтверджено копіями опису вкладення від 29.04.2020, фіскального чеку від 29.04.2020 та поштової накладної від 29.04.2020.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини отримання/неотримання даних листів особою до якої вони спрямовані не залежить від дій та волі відправника, у даному випадку арбітражного керуючого ОСОБА_25 .

Таким чином, твердження скаржників щодо ненадання відповіді на вказані ними листи-запити від 10.04.2021 спростовуються матеріалами справи.

Не знайшли свого підтвердження й доводи заявників з приводу відсутності відомостей щодо продажу майна боржника на аукціонах, результатів такого продажу, оскільки у наявних матеріалах справи містяться оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника, яка розміщені на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України та є загальнодоступними.

До того ж, колегія суддів відзначає, що наявні матеріали справи не містять доказів реалізації майна боржника та за поясненнями арбітражного керуючого ОСОБА_22 , що наведені у запереченнях на клопотання про його відсторонення, жодне майно боржника наразі не реалізовано.

Щодо тверджень заявників про порушення ліквідатором вимог ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з незвітуванням щодо нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже, звіти про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів мають подаватись саме перед закінченням відповідної процедури.

Втім, враховуючи, що у даній справі ліквідаційна процедура ще триває, а тому у ліквідатора не виникло обов`язку щодо подання такого звіту, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає порушень у діях ліквідатора у зв`язку з неподанням ним звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

До того ж, як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, щомісячні звіти про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з квітня 2020 по травень 2021 були надані ліквідатором з відповідними супровідними листами голові комітету кредиторів - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що були отримані представником ОСОБА_26 .

При цьому, колегія суддів також зазначає, що надання таких відомостей кожному окремому кредитору не входить до обов`язків ліквідатора, а такі кредитори не позбавлені можливості ознайомитись з такими звітами шляхом подання до суду відповідного клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Так, зі змісту наявної у матеріалах справи копії протоколу № 12(2017) засідання комітету кредиторів від 16.08.2021 вбачається, що комітет кредиторів вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора та вважає недоцільним зміну ліквідатора на даний час.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що наведені заявниками доводи не є підставою для відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора боржника, а тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_22 від виконання обов`язків ліквідатора та призначення іншого ліквідатора.

Судова колегія вважає необґрунтованими та не приймає до уваги доводи апелянтів з приводу того, що арбітражний керуючий ОСОБА_22 уникає спілкування із кредиторами та не відповідає на телефонні дзвінки, оскільки такі обставини не підтверджуються жодними з наявних матеріалів справи. До того ж, чинне законодавства, що регулює процедуру банкрутства не визначає таку форму спілкування арбітражного керуючого з кредиторами, зокрема за особистим номером телефону, як обов`язкову.

Щодо доводів апелянтів про порушення судом першої інстанції строків розгляду клопотання про відсторонення арбітражного керуючого, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Як вбачається з наявних матеріалів справи ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2021 клопотання про відсторонення арбітражного керуючого було призначено до розгляду на 14.07.2021 та зобов`язано арбітражного керуючого та комітет кредиторів надати свої пояснення щодо суті даного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 розгляд клопотання було відкладено на 08.09.2021, зокрема у зв`язку з ненаданням комітетом кредиторів пояснень щодо заявленого клопотання та терміном планової відпустки головуючого судді.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2021 розгляд справи було відкладено на 29.09.2021 з огляду на необхідність надання додаткового часу ліквідатору на подання додаткових доказів.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що розгляд справи не у законодавчо визначений 14 денний строк був обумовлений об`єктивними обставинами, що перешкоджали розгляду справи, зокрема не надання заперечень щодо поданого клопотання про відсторонення арбітражного керуючого, перебування головуючого суді у плановій відпустці.

До того ж, колегія суддів зазначає, що порушення судом першої інстанції строків розгляду клопотання про відсторонення арбітражного керуючого не призвело до прийняття невірного рішення вцілому.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 по справі №21-32-2/44-10-2632 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.12.2021.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Мишкіна М.А.