УХВАЛА
14 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 21-32-2/44-10-2632
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючий), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021
та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021
у справі № 21-32-2/44-10-2632
за заявою гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_7
до Кредитної спілки "Україна"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі № 21-32-2/44-10-2632, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021у справі № 21-32-2/44-10-2632 в задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Вудуда Г.І. від виконання обов`язків ліквідатора та призначення іншого ліквідатора відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 апеляційну скаргу кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі № 21-32-2/44-10-2632 залишено без змін.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Пункт 8 ч.2 ст.129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визнано такими, що втратили чинність зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII з наступними змінами; Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 N 2344-XII.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справ здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Порядок оскарження судових рішень прийнятих у процедурі банкрутства визначений ст. 9 КУзПБ.
Статтею 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Перелік судових рішень, визначений у ч. 3 ст. 9 КУзПБ, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.
Як вбачається з касаційної скарги кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, яка прийнята за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі № 21-32-2/44-10-2632, якою в задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Вудуда Г.І. від виконання обов`язків ліквідатора та призначення іншого ліквідатора відмовлено, можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено ч. 3 ст. 9 КУзПБ.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі № 21-32-2/44-10-2632 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ч.3 ст. 9 КУзПБ, викладена в ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
Оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі № 21-32-2/44-10-2632, яке міститься у резолютивній частині касаційної скарги, колегією суддів не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 234, 235, п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК, ч. 3 ст. 9 КУзПБ, Суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити кредиторам ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі № 21-32-2/44-10-2632.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.
Судді- Білоус В.В.
Жуков С.В.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 16.02.2022 |
Номер документу | 103281759 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткаченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні