Постанова

від 23.12.2021 по справі 906/400/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Справа № 906/400/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й

за участю представників:

позивача: Кононенко А.А. адвокат

відповідача: Ковальова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 (суддя Машевська О.П., м. Житомир, повний текст складено 08.10.2021 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" (м. Київ)

до Житомирської міської ради (м. Житомир)

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" звернулося з позовом до Господарського суду Житомирської області до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року про непродовження договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 (вирішено припинити з 14.01.21), що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 №040620900003, укладеного між Житомирською міською радою та ТОВ "Реалпродторг", площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року " Про непродовження договору оренди земельної ділянки" , яким вирішено припинити з 14.01.2021року договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005р., що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006року № 040620900003, укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг", площею 0,9062 га , за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.2021 у справі №906/400/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалпродторг» за безпідставністю.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в даному спорі предметом позову - є рішення Житомирської міської ради від 24.12.2020 №62 «Про непродовження договору оренди земельної ділянки» , підставою - законність прийняття даного рішення у відповідності з договором оренди землі від 24.12.2005, який зареєстровано у Житомирській регіональній філії Центру ДЗК про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 13.01.2006р №040620900003 та відповідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» . Тобто, у відповідності до предмету спору доказуванню підлягає саме законність чи незаконність дій по непродовженню договору оренди землі від 24.12.2005, а не наявність на земельній ділянці недобудованого 5-ти поверхового житлового будинку та наявність у ТОВ «Реалпродторг» статусу замовника на будівництво.

Орендарем - ТОВ «Реалпродторг» в термін визначений договором (не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору - 13.11.2020) не було надіслано орендодавцю - Житомирській міській раді повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору, таким чином орендар втратив таке право на поновлення договору на новий строк.

24 грудня 2020 року Житомирською міською радою було прийнято рішення № 62 «Про непродовження договору оренди землі» юридичний наслідок якого, наступає з 14.01.2021 року, оскільки в оскаржуваному рішенні зазначено, що орендодавець - Житомирська міська рада припиняє з 14.01.2021 року договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005, що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 № 040620900003, а не з 24 грудня 2020 року, таким чином прийняте рішення Житомирської міської ради № 62 не порушує законних прав та інтересів Позивача.

Більше того, позивача було повідомлено листом Житомирської міської ради від 26.01.2021 №12/367 про прийняте рішення міської ради № 62 та запропоновано ТОВ «Реалпродторг» повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі, тобто міська рада не порушила терміну передбаченого п.4 договору, який наступив 14.01.2021 та повідомила Позивача про прийняте рішення листом-повідомленням.

Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.2021 у справі №906/400/21 незаконним, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.11 ЦК України, ст.33 Закону України «Про оренду землі» , а також суд першої інстанції при постановленні рішення не врахував, що юридичний наслідок оскаржуваного рішення міської ради наступає з 14.01.2021, а відтак і договір оренди вважається припиненим з 14.01.2021 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 24 листопада 2021 року об 10:30 год.

У зв`язку із відрядженням судді-члена колегії Мельника О.В. 24.11.2021, судове засідання у справі №906/400/21 - 24 листопада 2021 р. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 08 грудня 2021 року об 11:20 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №6. Витребувано у сторін по справі (Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг", Житомирської міської ради) належним чином завірені копії доказів внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 р. протягом його чинності (додаткові угоди, тощо).

06 грудня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення господарського суду Житомирської області від 29.09.2021 р. без змін, а апеляційну скаргу Житомирської міської ради без задоволення.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гудак А.В. у період з 29.11.2021 року по 10.12.2021 року включно судове засідання 08.12.2021 у справі №906/400/21 не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 23 грудня 2021 року об 11:30 год..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 року клопотання ТОВ «Реалпродторг» про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №906/400/21 задоволено. Поновлено ТОВ «Реалпродторг» строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №906/400/21. Прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи №906/400/21 відзив ТОВ «Реалпродторг» на апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21р. у справі №906/400/21, який надійшов на адресу суду 06.12.2021 року.

Поряд з цим, 06.12.2021 року засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке надійшло на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 06.12.2021 не містить кваліфікованого електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка подала це клопотання.

Враховуючи вищевказану обставину, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 року відповідно до ч.4 ст.170 ГПК України клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

В судовому засіданні 23.12.2021 року представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 29.09.2021 у справі №906/400/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалпродторг» .

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2021 року заперечила доводи апеляційної скарги відповідача та надала відповідні пояснення. Просила суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.2021 р. без змін, а апеляційну скаргу Житомирської міської ради без задоволення.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника Житомирської міської ради та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалпродторг» в судовому засіданні 23.12.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Житомирської міської ради слід задовольнити, а рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2005 року між Житомирською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди від 14.12.2005р.) (а.с.10-12 т.1).

Згідно п.1 договору оренди від 14.12.2005р., орендодавець на основі рішення 26 сесії Житомирської міської ради 4 скликання №553 від 29.09.2005р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для громадського призначення за адресою: м. Житомир, вулиця Маршала Жукова, №19 (дев`ятнадцять).

Відповідно до пункту 2 договору оренди від 14.12.2005р., в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9062га.

Пунктом 3 договору оренди від 14.12.2005р. сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 382586,96 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду немає недоліків, що могли б перешкодити її ефективному використанню.

Згідно п.4 договору оренди від 14.12.2005р., договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на термін, визначений у цьому договорі на цих же умовах, з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній та комунальній власності".

Згідно п. 10 договору оренди від 14.12.2005р. земельна ділянка передається в оренду для будівництва 5-ти поверхового житлового будинку.

Згідно з пунктом 31 договору оренди від 14.12.2005р., зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 32 договору оренди від 14.12.2005р.).

Пунктом 33 договору оренди від 14.12.2005р. сторони домовились, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 34 договору оренди від 14.12.2005р., розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 38 договору оренди від 14.12.2005р.).

Договір оренди від 14.12.2005р. зареєстровано у Житомирській регіональній філії Центру ДЗ, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 13.01.2006р. №040620900003.

Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 13.01.2006р Житомирською міською радою було передано, а ТОВ "Реалпродторг" прийнято в строкове платне користування земельну ділянку для громадського призначення, яка знаходиться в м. Житомирі, вулиця Маршала Жукова, 19 (дев`ятнадцять). Акт прийому-передачі є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Житомирській регіональній філії Центру ДЗК від 13.01.2006р №040620900003. Фактичне користування земельною ділянкою починається з моменту підписання даного акту прийому-передачі ( а.с. 15 т.1).

Невід`ємними частинами договору оренди від 14.12.2005р. є план-схема земельної ділянки по вул. Маршала Жукова ,19 в м. Житомирі, наданої в оренду ТОВ "Реалпродторг" та кадастровий план земельної ділянки 1810136300:06:011:0006. За змістом зазначених додатків судом встановлено, що в оренду надана земельна ділянка площею 0,9062 га у складі угідь: 1)землі, зайняті поточним будівництвом на площі 0,0724 га; 2) під проїздами, проходами, площадками на площі 0,8337 га (а.с. 12-13 т.1).

За змістом висновку №300 від 29.05.2007р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову встановлено, що на земельній ділянці розташовано недобудований 5-ти поверховий житловий будинок, що підлягає знесенню (а.с.16 т.1).

Рішенням суду у справі №906/336/18 за позовом Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005р. встановлено, що 15.08.2008р. сторонами внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005р, відповідно до яких приведено у відповідність п.7 та абзац 1 п.9 договору, а саме: "а) Строки внесення орендної плати за земельні ділянки згідно абзацу 2 статті 17 Закону України "Про плату за землю" та викладено в такій редакції: "Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.10.2018 року у справі №906/336/18 за позовом Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005р. у задоволенні позову відмовлено. (а.с.23-35 т.1).

Вказаним рішенням встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005р., відповідно до п.4 якого, договір укладено на 5 (п`ять) років . Укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки площею 0,9062га. від 14.12.2005р неодноразово продовжувався і станом на час звернення з позовом у даній справі договір оренди діє, що не заперечувалось представниками.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 року залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року у справі №806/1351/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради №718 від 14.09.2017 "Про визнання такими, що втратили чинність п.6 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.08.2005 №514 "Про затвердження акта вибору та обстеження земельної ділянки для попереднього погодження місця розташування об`єкта архітектури, надання дозволів на розроблення проектів нового будівництва, реконструкції, розширення існуючих об`єктів архітектури, внесення змін, доповнень до рішень міськвиконкому та передачі функцій замовника" та рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.10.2005 №719 "Про передачу житлового будинку №19 по вул. Маршала Жукова в м.Житомирі з балансу КВЖРЕП-14 на баланс ТОВ "Реалпродторг" (а.с. 36-50 т.1).

Вказаним рішенням встановлені обставини, що рішенням Житомирської міської ради №106 від 31.10.2006 було затверджено рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.10.2005 №719 "Про передачу житлового будинку №19 по вул. Маршала Жукова в м.Житомирі з балансу КВЖРЕП-14 на баланс ТОВ "Реалпродторг". На замовлення ТОВ "Реалпродторг" розроблено проект групи багатоквартирних, багатоповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями (перший етап будівництва - житловий будинок №2, позиція 2) по вул.Маршала Жукова,19, який отримав позитивний комплексний висновок державної експертизи №32*07/271-07, який затверджено 07.11.2007. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №884 від 22.11.2007 дозволено будівництво групи багатоквартирних, багатоповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями (перший етап будівництва - житловий будинок №2, позиція 2) по вул.Маршала Жукова,19 (замовник - ТОВ"Реалпродторг"). Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №414 від 12.06.2008 дозволено будівництво трьох багатоповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями (позиції 1,3,4) на орендованій земельній ділянці по вул.Маршала Жукова,19 (замовник - ТОВ"Реалпродторг"). На підставі вказаних рішень та відповідно до проектної документації, ТОВ "Реалпродторг" одержало дозволи на виконання будівельних робіт №271 від 23.11.2007, №179 від 27.06.2008, №181 від 27.06.2008, №180 від 27.06.2008. 27 червня 2008 року Житомирський відділ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області зареєстрував проект групи багатоквартирних, багатоповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями (перший етап будівництва - житловий будинок №2, позиція 2) по вул.Маршала Жукова,19. Між ТОВ"Реалпродторг" та Житомирською міською радою укладено договори оренди земельної ділянки від 24.10.2006, 14.12.2005, що розташовані за адресою: м.Житомир, вул.Маршала Жукова,19. Крім того, на суміжній земельній ділянці (кадастровий номер 1810136300:06:011:0007) площею 0,5322 га розташований об`єкт незавершеного будівництва, який належить на праві власності позивачу. Рішенням Житомирської міської ради №517 від 29.12.2016 внесено зміни до графи 5, пункту 7, додатку 4 рішення міської ради від 07.09.2006 №72 в частині цільового призначення земельної ділянки, а саме на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), категорія земель - житлової та громадської забудови".

15 грудня 2020 року на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (протокол №3) вирішено юридичному департаменту підготувати проект рішення щодо непродовження ТОВ "Реалпродторг" договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Героїв Десантників,19, оприлюднити на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради даний проект рішення та внести його на розгляд чергової сесії міської ради (а.с. 21 т.1).

22 грудня 2020 року на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (протокол № 4) після розгляду проекту рішення "Про непродовження договору оренди земельної ділянки" вирішено його підтримати (а.с. 22 т.1).

На другій сесії восьмого скликання Житомирської міської ради прийнято рішення від 24.12.2020р. № 62 "Про непродовження договору оренди земельної ділянки", яким міська рада вирішила:

- припинити з 14 січня 2021 року договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005, що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 13.01.2006 №040620900003, укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" , площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19 в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено;

- Департаменту містобудування та земельних відносин міської ради направити на юридичну адресу ТОВ "Реалпродторг" дане рішення та акт прийому-передачі земельної ділянки (надалі - Рішення міської ради № 62) (а.с. 20 т.1).

Рішення міської ради № 62 прийнято у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 13.01.2006 № 040620900003, відповідно до ст.ст.12,122,93 Земельного кодексу України, ст.ст.31,34 "Про оренду землі", ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (а.с. 20 т.1).

Листом від 26.01.2021 р. №12/367 Житомирська міська рада повідомила ТОВ "Реалпродторг" про прийняте рішення міської ради № 62 та про обов`язок останнього на підставі статті 34 Закону України "Про оренду землі" повернути земельну ділянку площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників ),19 за актом прийому-передачі земельної ділянки, два примірники якого додані в якості додатків до листа Орендодавця (а.с. 71 т.1).

ТОВ "Реалпродторг" вважає, що Житомирська міська рада порушила статті 2, 24, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки припинення договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005р. унеможливлює подальшу реалізацію Орендарем проекту з будівництва цільного житлового комплексу на підставі розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації на будівництво, витрати на яку оцінюються у сумі понад 20 мільйонів гривень.

Окрім того, позивач вважає, що рішення міської ради № 62 прийняте з порушенням Регламенту Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260, оскільки ні проект оскаржуваного рішення, ні жодних пояснювальних записок та довідкових матеріалів до нього не оприлюднювалось на веб-сайті органу місцевого самоврядування. Позивач вважає, що зі змісту рішення міської ради № 62 вбачається, що останнє не є кваліфіковано підготовленим та не містить не те, що об`єктивного обґрунтування, а взагалі не має жодної об`єктивно доведеної обставини (факту) для його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Реалпродторг" звернулося з позовом до Господарського суду Житомирської області до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року про непродовження договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005, що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 №040620900003, укладеного між Житомирською міською радою та ТОВ "Реалпродторг", площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року " Про непродовження договору оренди земельної ділянки" , яким вирішено припинити з 14.01.2021року договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005р., що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006року № 040620900003, укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг", площею 0,9062 га, кадастровий номер 1810136300:06:011:0006 за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19 в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки Господарського суду Житомирської області не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з огляду на наступне.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради за №62 від 24.12.2020, яким було припинено з 14 січня 2021 року договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005, що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 13.01.2006 № 040620900003, укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг", площею 0,9062га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19 в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

ТОВ "Реалпродторг" вважає, що Житомирська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення №62 від 24.12.2020 року порушила статті 2, 24, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі за текстом в редакції чинній на момент прийняття рішення №62 від 21.12.2020) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частинами 1, 2, 3, 5, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, має загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення 2 сесії 8 скликання Житомирської міської ради № 62 від 24.12.2020 року "Про непродовження договору оренди земельної ділянки" , яким вирішено припинити з 14.01.2021року договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005р., що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006року № 040620900003, укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг", площею 0,9062 га , за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова ( Героїв Десантників), 19, в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено є актом ненормативного характеру

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставами для визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 Земельного Кодексу України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до вимог ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 8 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 3 ст. 792 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі").

З умов договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 р., який укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" вбачається, що вказаний договір укладений строком на п`ять років, розпочав свою дію з моменту державної реєстрації - 13.01.2006 та неодноразово автоматично поновлювався на кожний термін (5 років): з 13.01.2011 по 13.01.2016; з 13.01.2016 по 13.01.2021 відповідно. Вказані обставини не заперечується сторонами.

Згідно п.4 договору оренди від 14.12.2005 р., договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на термін, визначений у цьому договорі на цих же умовах, з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній та комунальній власності".

На час закінчення строку дії (13.01.2021) договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 статтею 32-2 Закону України "Про оренду землі" - "Поновлення договорів оренди землі" встановлено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Статтею 126-1 Земельного кодексу України, унормовано, що договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Поряд з цим, згідно з абзацами третім, четвертим розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону № 340-IX від 15.12.2019) договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внесені згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-IX ( чинний з 16.01.2020) зміни до Закону України "Про оренду землі " № 161-XIV (доповнення його статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладення статті 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» ) і до Земельного кодексу України (доповнення його статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови» ), унеможливлюють застосування частин 1-5 статті 33 Закону № 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX саме у відносинах між ТОВ "Реалпродторг" та Житомирською міською радою станом на 24.12.2020 р.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 дійшла висновку, що Закон № 340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять «поновлення договору оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк» , доповнивши ЗК України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови» , Закон № 161-XIV - статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» , яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон № 161-XIV у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі).

Щодо дотримання позивачем порядку поновлення договору оренди землі від 14.12.2005 р. за його умовами та за статтею 33 Закону № 161-XIV в редакції чинній на дату його укладення на новий строк, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.4 договору оренди від 14.12.2005 р., після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на термін, визначений у цьому договорі на цих же умовах

Відповідно до приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" - "Поновлення договору оренди землі" (в редакції яка діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації (13.11.2006)), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В підтвердження виконання вимог п.4 договору оренди від 14.12.2005 р., позивач посилається на те, що ТОВ "Реалпродторг" листом №24/01-2017 від 24.01.2017 року звернулось до відповідача Житомирської міської ради з проханням у зв`язку з намірами і можливостями розпочати у найкоротші терміни будівництво по вул. Героїв Десантників, 19 та відповідно до рішень сесій Житомирської міської ради №471 від 7.12.2012 року та №517 від 29.12.2016 року, розглянути питання щодо продовження терміну дії оренди ділянок по вул. Героїв Десантників, 19 для будівництва групи багатоквартирних багатоповерхових будинків. Прохання стосувалось ділянок з кадастровими номерами: 1810136300:06:011:0006; 1810136300:06:011:0007; 1810136300:06:011:0009; 1810136300:06:011:0010 (а.с. 120 т.1).

Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради листом №277/11 від 10.02.2017 року повідомив ТОВ "Реалпродторг" про те, що його заява щодо поновлення договору оренди землі опрацьована та прийнята до уваги. Повідомив, що листом від 26.10.2016 року №15/9081 товариству були надані роз`яснення щодо поновлення договору оренди землі. Крім того, для поновлення договору оренди земельної ділянки по вул. Героїв Десантників, 19 у м.Житомирі необхідно додати наступні документи: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (Центр надання адміністративних послуг вул.Михайлівська, 4); витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (Центр надання адміністративних послуг вул.Михайлівська, 4); розрахунок орендної плати за землю; довідка з податкової інспекції про відсутність боргів зі сплати орендної плати за землю; документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на ділянці; обмінний файл в форматі XML; фотоматеріали земельної ділянки на електронних носіях (а.с. 122 т.1).

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу, що договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005 набрав чинності після його державної реєстрації 13.01.2006 та почав діяти строком на 5 років до 13.01.2011, в подальшому автоматично продовжився строк дії на 5 років до 13.01.2016 та автоматично продовжився строк на 5 років до 13.01.2021, що не заперечується сторонами та встановлено у судових рішеннях у справі №906/336/18 за позовом Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005р. та справі №806/1351/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно абзаців 3, 4 перехідних положень Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення №62) договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Об`єкти нерухомості, на вказаній земельній ділянці за кадастровим номером 1810136300:06:011:0006, які належать позивачу відсутні.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що строк договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 неодноразово поновлювався на новий строк. Останньою датою поновлення (укладення) вказаного договору на новий строк є 13.01.2016 року до 13.01.2021 року.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року) встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути у кладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Наведене дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року) визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в них правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону в редакції на дату укладення договору на новий строк - 13.01.2016) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц (провадження №14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі №530/212/17 (провадження №14-33цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 №159/5756/18, яку підтримала і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 року у справі №903/1030/19.

Отже, за умовою п.4 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 та з урахуванням приписів ч. ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року) орендар ТОВ "Реалпродторг" мав переважне право на його поновлення на новий строк у разі звернення до орендодавця Житомирської міської ради не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору з письмовим повідомленням про намір продовжити його дію, до якого мав додати проект додаткової угоди.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що вищевказаний лист №24/01-2017 від 24.01.2017 року є неналежним доказом в підтвердження вимог позивача у даній справі, оскільки був поданий позивачем в період дії договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 строком на 5 років (з 13.01.2016 до 13.01.2021) без дотримання вимог п.4 вказаного договору та приписів ч. ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005, укладений між Житомирською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" (орендар) є припиненим з підстав, передбачених ст. 31 Закону України "Про оренду землі", оскільки вказаний договір не було поновлено за згодою сторін чи за рішенням суду, а припинено у зв`язку із закінченням строку його дії.

В свою чергу, судова колегія суддів вважає, що надсилання Житомирською міською радою на адресу позивача листа від 26.01.2021 р. № 12/367, яким відповідач повідомила ТОВ "Реалпродторг" про прийняте рішення міської ради № 62 та про обов`язок останнього на підставі статті 34 Закону України "Про оренду землі" повернути земельну ділянку площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників ),19 за актом прийому-передачі земельної ділянки, є виконанням з її сторони вимог п. 4 договору оренди від 14.12.2005 та приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк 13.01.2016) щодо надіслання письмового заперечення про поновлення договору оренди від 14.12.2005 р. на новий строк (а.с. 71 т.1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що у разі встановлення обставин не дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, поведінку орендаря в даному випадку ТОВ "Реалпродторг" не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами п. 10 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 земельна ділянка за адресою: вул. Героїв Десантників, 19, м.Житомир, площею 0,9062 га, кадастровий номер - 1810136300:06:011:0006 передавалася позивачу для будівництва 5-ти поверхового житлового будинку.

Натомість, земельна ділянка площею 0,9062 га. кадастровий номер 1810136300:06:011:0006 є вільною від забудови, що підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2021 № 245002135 (а.с.151 т.1).

Враховуючи вищевикладене, відповідачем прийнято рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року про непродовження договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 (вирішено припинити з 14.01.21), що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 №040620900003, укладеного між Житомирською міською радою та ТОВ "Реалпродторг", площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог про наявність чинних рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.10.2005 №719 "Про передачу житлового будинку №19 по вул. Маршала Жукова в м. Житомирі з балансу КВЖРЕП-14 на баланс ТОВ "Реалпродторг" та рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №414 від 12.06.2008 про надання дозволу будівництва трьох багатоповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями (позиції 1,3,4) на орендованій земельній ділянці по вул. Маршала Жукова,19, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказані рішення органу місцевого самоврядування не скасовують обов`язку позивача виконати вимоги п.4 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 та ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року).

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за змістом приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 13.01.2016 року) обов`язок підготувати проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі був покладений на орендаря. А отже, рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року про непродовження договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 не перешкоджало у такій підготовці орендареві, якби останній мав намір зробити орендодавцеві відповідну пропозицію, оскільки цивільні права та обов`язки за рішенням Житомирської міської ради від 24.12.2020 №62 виникли з 14.01.2021 про що й зазначено в самому рішенні: «припинити з 14.01.2021 договір оренди земельної ділянки від 14.12.2005р., що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 року №040620900003, укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг", площею 0,9062 га , за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено» .

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу на те, що волевиявлення органу місцевого самоврядування у формі прийняття відповідного рішення є необхідним виключно у разі заперечення проти поновлення договору, яке повинно мати місце протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №914/3206/16.

Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є порушення, в зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту порушення такого права не встановлено, у суду немає правових підстав задовольняти позовні вимоги.

Система, засади організації та діяльність органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування, відповідно до повноважень наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділені власними та делегованими повноваженнями у сферах, які необхідні та властиві органам місцевого самоврядування, до них входять, зокрема, у сфері регулювання земельних відносин.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (частини 2 та 2 статті 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради.

Відповідно до ст. 19 Конституції України п. 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Однак, з огляду на встановлені обставини справи та проаналізувавши норми чинного законодавства в сукупності з нормами законодавства, яке було чинне на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 на новий строк 5 років (з 13.01.2016 до 13.01.2021) суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Житомирська міська рада, приймаючи спірне рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року про непродовження договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 (вирішено припинити з 14.01.21), що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 №040620900003, укладеного між Житомирською міською радою та ТОВ "Реалпродторг", площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, діяла в межах своїх повноважень та відповідності до чинного законодавства.

Поряд з цим, твердження позивача у позовній заяві про порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порядку Регламенту Житомирської міської ради від 21.07.2016 №260 щодо необхідності оприлюднення проекту рішення на офіційному веб-сайті ради спростовується наявною в матеріалах справи засвідченою в порядку ст. 96 ГПК України роздруківкою інформації з веб-сайту про оприлюднення проекту оскаржуваного рішення ради (а.с.70 т.1).

Відповідно до ч.1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина друга статті 96 ГПК України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. (частина третя статті 96 ГПК України).

Під час перевірки паперової копії електронного доказу в даному випадку роздруківки інформації з веб-сайту про оприлюднення проекту оскаржуваного рішення ради, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів передбачені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до п. 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 08.05.2019 року №160/7887/18.

Колегія суддів, перевіривши долучену до матеріалів справи копію роздруківки інформації з веб-сайту про оприлюднення проекту оскаржуваного рішення ради, встановлено, що остання завірена належним чином - складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, а отже є належним та допустимим доказом в розумінні статей 91, 96 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів також відзначає, що приписами чинного законодавства на момент прийняття оскаржуваного рішення, яке регулює відносини щодо оренди землі комунальної власності не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування запрошувати орендарів для заслуховування заперечень щодо не продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Житомирської міської ради від 24.12.2020 № 62 «Про непродовження договору оренди землі» є законним та обґрунтованим, оскільки орендар не надіслав орендодавцеві у строки, встановлені договором оренди земельної ділянки від 14.12.2005 та частиною другою статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на 13.01.2016), повідомлення про свій намір поновити договір оренди землі разом з проектом додаткової угоди, що свідчить про недотримання ТОВ «Реалпродторг» процедури поновлення договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №62 від 24.12.2020 року про непродовження договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 (вирішено припинити з 14.01.21), що зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 13.01.2006 №040620900003, укладеного між Житомирською міською радою та ТОВ "Реалпродторг", площею 0,9062 га, за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова (Героїв Десантників), 19, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04) від 10.02.2010 р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п. 1 ст. 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Житомирської міської ради підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 - скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.21 р. у справі №906/400/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалпродторг" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, будинок 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31752732) на користь Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625) - 3405,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

5. Справу №906/400/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "28" грудня 2021 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.