Ухвала

від 28.12.2021 по справі 909/1260/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1260/21

УХВАЛА

28.12.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" б/н від 22.12.2021 (вх. № 22382/21 від 24.12.2021) про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОС"

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 10079733 грн 08 к.

у с т а н о в и в :

ПрАТ "Івано-Франківськцемент" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "ІФКОС" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 10079733 грн 08 к.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову б/н від 22.12.2021 (вх. № 22382/21 від 24.12.2021), в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 10079733 грн 08 к., що належать ТОВ "ІФКОС" та містяться на його банківських рахунках, в тому числі, але не виключно на банківському рахунку НОМЕР_1 в АТ "Полтава Банк", МФО 331489.

Мотивуючи заяву позивач вказує на те, що за відповідачем нерухоме майно не зареєстроване, що свідчить про те, що у випадку відсутності коштів на його банківських рахунках стягнення коштів з останнього буде утрудненим чи взагалі неможливим.

При вирішенні поданої заяви суд керується приписами ч. 2 ст. 136 ГПК України, згідно з якими забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Наведені висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в ряді постанов Верховного Суду (наприклад, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 30.09.2021 № 908/3247/20), і враховуються судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до приписів ст. 136, 137 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно тим, що за відповідачем нерухоме майно не зареєстроване, а у випадку відсутності коштів на його банківських рахунках стягнення коштів з останнього буде утрудненим чи взагалі неможливим. Проте сам лише факт того, що за відповідачем не зареєстроване будь-яке майно та припущення позивача про наявність чи відсутність коштів на рахунках відповідача не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України.

Фактично подана заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду, щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

Позивач не надав належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, з якими чинне законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не вказано пропозиції щодо зустрічного забезпечення, що є порушенням вимог ст. 139 та 141 ГПК України.

Керуючись ст. 76, 77, 136, 137, 139-141 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" б/н від 22.12.2021 (вх. № 22382/21 від 24.12.2021) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана 28.12.2021.

Суддя Т. В. Стефанів