Постанова

від 08.12.2021 по справі 493/1029/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8349/21

Номер справи місцевого суду: 493/1029/19

Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря - Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Левчик на рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 березня 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Нива до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондара Олексія Миколайовича, Приватного підприємства Левчик про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

ТОВ Агро-Нива звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондара Олексія Миколайовича, Приватного підприємства "Левчик" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 11 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Нива укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, яка розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області на 7 років, який зареєстрований 09.04.2015 року державним реєстратором Балтського районного управління юстиції Стерницьким С.Ф., згідно із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20733539 від 16.04.2015 року.

10 жовтня 2018 року, отримавши листа від ПП Левчик , позивачу ТОВ Агро-Нива стало відомо про укладення іншого договору оренди земельної ділянки (щодо однієї і тієї ж спірної земельної ділянки) між ОСОБА_1 , яка успадкувала майно ОСОБА_3 та ПП Левчик від 25.04.2018 року, запис про інше речове право 26251320 від 18.05.2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41196231 від 21.05.2018 року.

Підставою для припинення іншого речового права: права оренди ТОВ Агро-Нива від 18.05.2018 року, яке виникло згідно із договору оренди земельної ділянки від 11.03.2015 року, стало рішення Балтського районного суду Одеської області від 09.10.2017 року № 493/1412/17 про визнання права власності на земельну ділянку площею 4,2665 га, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, яка розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області за ОСОБА_1 , що належала ОСОБА_2

05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.04.2018 року.

15 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, яка розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області на 15 років, який зареєстрований 17.09.2020 року державним реєстратором Чернеченської сілької ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В., згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54185425 від 22.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 38295787 від 17.09.2020 року.

17 вересня 2020 року державним реєстратором Чернеченської сілької ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В. припинено інше речове право (право оренди), яке виникло згідно укладеного договору оренди земельної ділянки від 25.04.2018 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик , підстава припинення: угода про розірвання договору, серія та номер: б/н, виданий 05.06.2020 року, відомості внесено до реєстру від 22.09.2020 року державним реєстратором Чернеченської сілької ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В., індексний номер рішення: 54183923.

Враховуючи те, що на одну й ту саму земельну ділянку оформлені документи, які підтверджують право оренди, і надають обом суб`єктам господарювання право приступати до обробки земельних ділянок та отримувати з них врожай, ТОВ Агро-Нива вважає, що укладений між ОСОБА_1 та ПП Левчик договір оренди землі № б/н від 15.07.2020 року порушує його права на орендоване майно та суперечить вимогам законодавства, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом, оскільки в позасудовому порядку спірне питання вирішити не вдалося за можливе.

У ході розгляду справи позивачем ТОВ Агро-Нива уточнено позовні вимоги, відповідно яких позивач ТОВ Агро-Нива просить визнати недійсним договір оренди землі, скасувати рішення державного реєстратора, скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15 березня 2021 року позовну заяву ТОВ Агро-Нива до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондара О.М., ПП "Левчик" про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 15.07.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП Левчик на земельну ділянку, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, площею 4,2665 га. Скасовано рішення державного реєстратора Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В., індексний номер 54185425 від 22.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку за кадастровим номером 5120684400:01:001:0272, площею 4,2665 га. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право 38295787 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, площею 4,2665 га, проведену згідно договору оренди землі № б/н від 15.07.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП Левчик щодо оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, внесене на підставі рішення державного реєстратора Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В., індексний номер 54185425 від 22.09.2020 року. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис Інше речове право припинено , дата, час державної реєстрації: 18.05.2018 року 19:00:44, підстава: заява, серія та номер: б/н, виданий 25.04.2018 року, видавник: ОСОБА_1 , рішення суду серія та номер:493/1412/17 виданий 09.10.2017 року, видавник: Балтський районний суд Одеської області. Відомості внесено до реєстру: 22.05.2018 року 09:55:31, ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації , Одеська область, індексний номер рішенні: 41193608, яким припинено інше речове право: право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5120684400:01:001:0272 площею 4,2665 га, розташовану на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, яке належить ТОВ Агро-Нива (код ЄДРПОУ 31969556) згідно договору оренди землі № б/н від 11.03.2015 року, зареєстрований 09.04.2015 року державним реєстратором Балтського районного управління юстиції Стерницьким С.Ф., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20733539 від 16.04.2015 року. Стягнено на користь ТОВ солідарно з Приватного підприємства Левчик , ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондара О.М. понесені судові витрати у розмірі 7865,00 грн., по 2621,66 грн. з кожного.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ПП Левчик просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 18 травня 2018 року державний реєстратором КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондаром О.М. припинено інше речове право позивача ТОВ Агро-Нива . На момент укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПП Левчик від 24 квітня 2018 року, який зареєстрований 18 травня 2018 року, скаржник не володів інформацією щодо наявності договору між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Нива .

Відзив ТОВ Агро-Нива на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Агро-Нива вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу вмотивовано тим, що суд першої інстанції дослідив всі належні та допустимі докази у справі, а суб`єктний склад учасників справи визначено правильно.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №099101, виданого 09.08.2004 року Балтським районним відділом Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , ОСОБА_2 належить земельна ділянка, яка знаходиться на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер: 5120684400:01:001:0272, загальною площею 4,2665 га (т. 1, а.с.24).

11 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Нива укладено договір оренди землі №б/н, який підписано у двосторонньому порядку від імені осіб, які уклали цей договір та засвідчено підписами і печаткою сторін (т. 1, а.с. 11-13). Відповідно до умов договору ОСОБА_2 надає, а ТОВ Агро-Нива приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер: 5120684400:01:001:0272, загальною площею 4,2665 га, нормативна грошова оцінка якої складає 90868,23 грн., строк дії договору 7 років, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.03.2015 року.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі № б/н від 11.03.2015р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Нива , державним реєстратором Балтського районного управління юстиції в Одеській області Стерницьким С.Ф. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20733539 від 16.04.2015 року, згідно якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про реєстрацію речового права на земельну ділянку № 9396858 від 09.04.2015 року за кадастровим номером: 5120684400:01:001:0272, за ТОВ Агро-Нива строком на 7 років.(т.1, а.с. 25).

Відповідно до рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року, державним реєстратором Балтської міської ради Одеської області Карасюком В.І. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обов`язків №38204833 від 17.11.2017 року, яке стало підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, підтвердженням чого є інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 24).

25 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик укладено договір оренди землі щодо спірної земельної ділянки, державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондарем О.М. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41196231 від 21.05.2018 року, згідно якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 26251320 від 18.05.2018 року за кадастровим номером: 5120684400:01:001:0272, за ОСОБА_1 строком на 10 років. Крім того, 18.05.2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 , державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондарем О.М. припинено інше речове право: право оренди ТОВ Агро-Нива від 18.05.2018 року, яке виникло згідно договору оренди земельної ділянки від 11.03.2015 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 24).

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, укладений між ОСОБА_1 та ПП Левчик договір оренди землі від 25.04.2018 року розірвано на підставі угоди про розірвання договору від 05.06.2020 року, про що за № 54183923 від 22.09.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Черенеченської сільської ради Балтського району Сарафанюк Ю.В. внесені відомості Разом зтим, 15.07.2020 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, яка розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області на 15 років, який зареєстрований 17.09.2020 року державним реєстратором Чернеченської сілької ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В., рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54185425 від 22.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 38295787 від 17.09.2020 року (т.2, а.с. 98-99).

Вирішуючи спірне питання, яке пов`язане з визнанням недійсним договору оренди землі, суд першої інстанції правильно виходив з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У силу ст. 18 Закону України Про оренду землі , (яка діяла на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно із норм ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01 січня 2013 року регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на час укладення оспорюваного договору оренди землі від 15.07.2020 року, договір оренди від 11.03.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Нива строком на 7 років, відповідно до вимог законодавства та умов договору, не припинений, строк його дії не сплив та у встановленому законом та договором порядку не розірваний.

Таким чином, укладення договору оренди землі від 15.07.2020 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик на об`єкт, право оренди на який за ТОВ Агро-Нива не припинено, не може визнаватися законним, оскільки одна й та сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями.

Таким чином, під час реєстрації договору оренди від 15 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП Левчик , державним реєстратором Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В. не були дотримані вимоги законодавства, що регулює порядок реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити даному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями (ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Одна й та ж сама земельна ділянка не може одночасно орендуватися різними юридичними особами (орендарями, землекористувачами). Укладення наступного правочину щодо користування земельною ділянкою можливе лише після припинення дії попереднього правочину: договору оренди землі припинення права оренди попереднього орендаря.

Чинним законодавством України забороняється подвійна реєстрація права на земельну ділянку, оскільки вона суперечить змісту правовідносин оренди землі чи емфітевзису, так як може призвести до наявності багатьох повноправних і законних користувачів однієї й тієї ж земельної ділянки.

На час укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ПП Левчик № б/н від 15.07.2020 року, був чинним договір оренди однієї ж і тієї спірної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Нива від 11.03.2015 року № б/н, який зареєстрований 09.04.2015 року зі строком дії до 11.03.2022 року і в установленому законом порядку не припинений.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Верховний Суд України і Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію з приводу того, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а); Рішення державного реєстратора підлягає скасуванню не лише із підстав недійсності оспорюваного договору оренди, але й з підстав порушення державним реєстратором норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час вчинення відповідних реєстраційних дій. Протиправні дії і рішення державного реєстратора призводять до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права користування землею на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок з приводу того, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19 зазначив, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26Закону України №1952викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020 року) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору.

У силу ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не було враховано той факт, що належним способом захисту його порушеного права є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке стало підставою для внесення запису про проведену державну реєстрацію права на оренду землі.

Такої вимоги позивачем висунуто не було у зв`язку з чим, суд вважав за необхідне визначити позивачу вимогу щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, як один із способів належного захисту з метою відновлення його порушеного права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що договір оренди землі № б/н від 15.07.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП Левчик на земельну ділянку, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120684400:01:001:0272, площею 4,2665 га, який зареєстрований 17.09.2020 року державним реєстратором Чернеченської сілької ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В., рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54185425 від 22.09.2020 року, номер запису про інше речове право: 38295787 від 17.09.2020 рок, суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за ПП Левчик права на оренду був чинний договір оренди спірної земельної ділянки № б/н від 11.03.2015 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Нива .

Факт одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося, тому позовні вимоги ТОВ Агро-Нива підлягали задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, винесення змін до Державного реєстру прав (частина 2 статті 9 Закону № 1952-IV).

Відповідно до статті 15 Закону 1952-VI державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 статті 15 Закону №1952-VI, передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

В силу вимог частини 3 статті 17 №1952-VI документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З даних правових норм слідує, що державний реєстратор під час прийняття рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Також судова колегія звертає увагу на те, що в п. 12.4 договору оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ Агро-Нива та ОСОБА_2 від 11.03.2015р., перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація не є підставою для зміни умов або розірвання цього Договору.

Тому посилання в апеляційній скарзі про перевірку ПП Левчик наявності інших договорів щодо земельної ділянки, є неспроможними, оскільки саме державний реєстратор зобов`язаний від час проведення реєстраційних дій перевірити вказану інформацію.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Повний текст судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Головуючий суддя Громік Р.Д. 20 грудня 2021 увільнений від роботи, що підтверджується довідкою №361д від 20.12.2021р. відділу кадрової роботи та управління персоналом. Суддя-учасник колегії Драгомерецький М.М. перебував у відпустці з 21 по 23 грудня 2021 року включно, що підтверджується довідкою №362д від 20.12.2021р. відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повне судове рішення виготовлено 24 грудня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Левчик залишити без задоволення.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судове рішення виготовлено 24 грудня 2021 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк