Рішення

від 17.12.2021 по справі 511/1611/21

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1611/21

Номер провадження: 2/511/544/21

17 грудня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Теренчук Ж. В.,

секретаря - Ніколас С.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Роздільнянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ради та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 22.04.2003 року №21 в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 6,28 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради, а також визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750 року від 19.12.2003 площею 6,28 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005 виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років померла її мати - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 7,6 га на території КСП Шевченко відповідно до сертифікату серії ОД №0105094 від 14.02.1997 року за №166. Спадщину після смерті матері прийняли вона і брат - ОСОБА_3 в рівних частках по Ѕ частині. Відповідно сертифікат на право на земельну частку пай серії ОД №105094 було переоформлено на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Земельна ділянка, яку вони успадкували з братом згідно даних Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської знаходиться на полі №32 ділянка № НОМЕР_1 площею 6,28 га за межами с.Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області.

17.11.2020 року рішенням Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №654 - VII їй відповідно до поданої заяви надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі 3,14 га у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2001 року №5051.

Між тим, під час виготовлення технічної документації було встановлено, що її право на земельну частку (пай) порушене відповідачем ОСОБА_3 , який виготовив на своє ім`я Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750 від 19.12.2003 року площею 6,28 га, тобто на всю земельну ділянку, яку вони успадкували разом з ним після смерті матері, в тому числі і на її частку.

Між тим, ОСОБА_3 мав право по праву спадкування за законом лише на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 7,6 га на території КСП Шевченко відповідно до сертифікату ОД №0105094 від 14.02.1997 року за №166, яке належало ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . Іншого права на земельну частку (пай), яке належало на праві колективної власності КСП ім.Шевченка у ОСОБА_3 не було.

Крім цього, на адвокатський запит листом архівного відділу Роздільнянської РДА Одеської області №410/3/12/01-37 від 05.03.2021 року, в якому перебувають на зберіганні відповідні документи, надано інформацію, що рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21 в архівному відділі Роздільнянської РДА Одеської області не виявлено, тобто його прийняття також є сумнівним. Тому просила її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

02.09.2021 року надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3 , в якому останній заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 та зазначив, що позивачка знала, що він отримав Державний акт на земельну ділянку, успадковану після смерті матері, так як він ним користувався на протязі 18 років. Вона ніколи проти цього не заперечувала. Ніяких протизаконних дій з боку Новоукраїнської сільської ради під час оформлення Державного акту на його ім`я вчинено не було. (а.с.51)

Процесуальні дії по справі.

02.08.2021 року ухвалою суду за клопотанням позивача накладено арешт на земельну ділянку площею 6,28 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради. (а.с.36)

06.08.2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі. (а.с.40)

02.09.2021 року ухвалою суду витребувано спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.59)

10.11.2021 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду (а.с.104)

Позиції сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Магера Р.Ю. позов підтримали. Зокрема представник ОСОБА_2 в суді зазначив, що і позивачка, і її брат ОСОБА_3 прийняли спадщину в установленому законом порядку після смерті матері - ОСОБА_4 . До складу спадщини входило право на земельну частку (пай ) в розмірі 7,6 га в землях КСП ім. Т.Г.Шевченка, яке належало померлій на підставі сертифікату ОД №0105094. Мати була членом цього КСП. Позивачка з братом не були членами даного господарства, а тому не мають у власності інших земельних паїв та ділянок на території Новоукраїнської сільської ради, крім успадкованої ділянки після смерті матері. В установленому законом порядку вони отримали свідоцтво про право на спадщину в рівних частках.

Наданими ними по справі доказами, підтверджено місце розташування вказаної земельної ділянки на території Новоукраїнської сільської ради на полі під номером № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_1 та її розмір, який після виділу в натурі складає 6,28 га. Також наданими відповідачем доказами підтверджено, що Державний акт про право власності на земельну ділянку в 2003 році ОСОБА_3 отримав на всю земельну ділянку, успадковану після смерті матері, тоді як по закону мав право лише на Ѕ її частину, що складає 3,14 га. По цій причині позивачці було відмовлено у виготовленні правовстановлюючих документів на належну їй Ѕ частку земельної частки (паю), так як цій земельній ділянці вже присвоєно кадастровий номер і на неї отримав Державний акт про право власності ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що він виділив в натурі належну йому Ѕ частину паю, успадкованого після смерті матері, а потім в ході оформлення прав на цю земельну ділянку йому додатково до паю була надана ще земельна ділянка за згодою посадових осіб Новоукраїнської сільської ради. Тому прав своєї сестри ОСОБА_1 на пай він не порушував.

16.11.2021 року надійшов відзив від Роздільнянської міської ради , в якому вони визнали позов. У відзиві зазначили, що спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли спадщину разом по Ѕ частині, а тому відповідач ОСОБА_3 мав право лише на Ѕ частину земельної (частки) паю. Також не заперечували проти скасування рішення Новоукраїнської сільської ради про визнання за відповідачем ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, так як цим рішенням порушуються права позивачки на отримання у власність земельної частки (паю), отриманої у спадщину після смерті матері.(а.с.100)

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 27.11.2020 року виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №3. (а.с.6)

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй право на земельну частку (пай) розміром 7,6 га на території КСП Шевченко відповідно до сертифікату серії ОД №0105094 від 14.02.1997 року за №166, що підтверджується листом відділу у Роздільнянському районі ГУ ДГК в Одеській області №31/117- 21 від 16.02.2021 року.(а.с.8)

Після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справі за №462/01, копія якої наявна в матеріалах справи. (а.с.74).

Із матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли її діти - син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 .

27.11.2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 державним нотаріусом Патраманською Л.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №5051, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 успадкували в рівних частках право на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом ОД №0105094 від 14.02.1997 року, виданим на ім`я спадкодавця ОСОБА_4 на підставі виписки з додатку №1 до Державного акту ОД №20-166, у землі, яка перебуває в колективній власності КСП ім.Т.Г.Шевченка села Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області. (а.с.84)

Відповідно сертифікат на право на земельну частку пай серії ОД №0105094 було переоформлено на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території КСП ім. Т.Г. Шевченко №01-21. (а.с.9)

Після реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2001 року на ім`я ОСОБА_1 , був виданий Додаток від 27.11.2001 року до сертифікату ОД №0105094 від 14.02.1997 року, який зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №166, відповідно до якого нею набуто право на земельну частку (пай) розміром 3,8 га в умовних кадастрових гектарах.(а.с.14)

Згідно довідки Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №189 від 21.10.2020 року земельна ділянка (пай), яка належить ОСОБА_1 , знаходиться на полі №32 ділянка № НОМЕР_1 площею 3,14 га за межами с. Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області.(а.с.12)

В листопаді 2020 року позивач звернулась до Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім.Шевченка на території Новоукраїнської сільської ради.

17.11.2020 року Рішенням Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №654 - VII мені, ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, видане на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2001 року №5051. (а.с.11)

При виготовленні технічної документації було встановлено, що їй неможливо виготовити технічну документацію на вказану земельну ділянку, так як не неї виготовив ОСОБА_3 31.12.2012 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750 від 19.12.2003 року площею 6,28 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005, що підтверджується листом відділу у Роздільнянському районі ГУ ДГК в Одеській області №31/117-21 від 16.02.2021 року та додатком у вигляді Державного акту до нього.(а.с.8)

Так відповідачем надано суду Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 серії ОД №020750 від 19.12.2003 року, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 6,28 га на території Новоукраїнської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005. (а.с.54).

Відповідно до акту виносу в натурі вказаної земельної ділянки від 15.04.2003 року встановлення меж цієї земельної ділянки проведено на підставі сертифіката серії ОД №0105094 та відповідно до ситуаційної схеми указано місце розташування вказаної земельної ділянки. (а.с.56,57). Тобто Державний акт виготовлено на всю земельну ділянку , розташовану на території Новоукраїнської сільської ради полі №32 ділянка №32005 площею 6,28 га.

Іншого права на земельну частку (пай), яке належало на праві колективної власності КСП ім.Шевченка у ОСОБА_3 не має, що підтверджується листом відділу у Роздільнянському районі ГУ ДГК в Одеській області №31/117-21 від 16.02.2021 року.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750 від 19.12.2003 року вбачається, що підставою для визнання права власності на земельну ділянку розміром 6,28 га за ОСОБА_3 та видачі правовстановлюючого документу у вигляді Державного акту на право власності серії ОД №020750 було рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21.

Однак на адвокатський запит №6 від 26.02.2021 року листом Роздільнянської РДА Одеської області №410/3/12/01-37 від 05.03.2021 року надано інформацію, що рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21 в архівному відділі Роздільнянської РДА Одеської області не виявлено.

Дані правовідносини регулюються наступними нормами права.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю: право приватної власності набувається в порядку визначеному законом: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 321 ЦК України, непорушність права власності право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих цим збитків.

За змістом частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Залежно від установленого, суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Право на земельну частку (пай) мають громадяни та юридичні особи України, які набули це право відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім того, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є: - свідоцтво про право на спадщину;- посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до Указу Президента України за №666/94 від 10.11.1994 року Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва право на земельну частку (пай) могло бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчене сертифікатом, може бути успадковано.

Суд, дослідивши надані по справі докази, заслухавши пояснення сторін, давши оцінку обгрунтованності заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Так судом по справі на підставі наданих доказів встановлено, що ОСОБА_4 при житті мала право на право на земельну частку (пай) розміром 7,6 га на території КСП Шевченко відповідно до сертифікату серії ОД №0105094 від 14.02.1997 року за №166.

Після її смерті дане право успадкували її діти в рівних частках, тобто по Ѕ частині - донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 , які в установленому законом порядку отримали свідоцтво про право на спадщину на право на земельну частку (пай) розміром 7,6 га на території КСП Шевченко відповідно до сертифікату серії ОД №0105094 від 14.02.1997 року за №166, відповідно свідоцтво про право на спадщину є правовстановлюючим документом на земельну частку (пай).

Таким чином відповідач ОСОБА_3 мав право по праву спадкування за законом лише на 1/2 частину права на земельну частку (пай) розміром 7,6 умовно кадастрових га на території КСП Шевченко , яке належало його матері - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Іншого права на земельну частку (пай), яке належало на праві колективної власності КСП ім.Т.Г.Шевченка у ОСОБА_3 не було, що підтверджується листом відділу у Роздільнянському районі ГУ ДГК в Одеській області №31/117-21 від 16.02.2021 року, а тому ОСОБА_6 не міг отримати у власність з земель КСП ім. Т.Г.Шевченка земельну ділянку більше ніж зазначена в сертифікаті - 3,8 га.

Також судом встановлено, що успадкована ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельна ділянка згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Т.Г.Шевченка Новоукраїнської сільської ради знаходиться на полі №32 ділянка №32005 і її площа при виділі земельної частки в натурі складає 6,28 га, тобто кожен із спадкоємців при виділі земельної частки в натурі набув би право власності на земельні ділянки площею по 3,14 га.

Той факт, що ОСОБА_3 було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку ОД №020750 від 19.12.2003 року на успадковану ним та ОСОБА_1 земельну ділянку підтверджено матеріалами справи, зокрема листом відділу у Роздільнянському районі ГУ ДГК в Одеській області, актом перенесення земельної ділянки в натуру від 15.04.2003 року , відповідно до якого даним документом було встановлено межі земельної ділянки на підставі сертифікату ОД №0105094 , земельна частка (пай) №5 розміщена на масиві № НОМЕР_2 .

Відповідно доводи ОСОБА_3 в суді про те, що при виділенні належної йому частки паю із спадщини посадовими особами Новоукраїнської сільської ради йому було надано додатково земельну ділянку позивачем не підтверджені і є голослівними.

Відповідно до земельного законодавства України надання землі в користування або у власність громадян передбачає відповідні процедури та прийняття рішень органами, які уповноважені в сфері земельних правовідносин приймати такі рішення. Доказів набуття права власності на земельні ділянки на території Новоукраїнської сільської ради по іншим підставам ніж спадкування відповідачем ОСОБА_3 не надано.

Тому наданими до матеріалів справи доказами, доведено, що ОСОБА_3 будь-яких підстав для отримання даної земельної ділянки саме площею 6,28 га у власність на території Новоукраїнської сільської ради та в землях колишнього КСП ім.Т.Г.Шевченка не мав.

Між тим, судом достовірно встановлено, що земельній ділянці поле №32 ділянка № НОМЕР_1 на території Новоукраїнської сілської ради, на половину якої площею 3,14 га в законний спосіб та відповідно до встановлених процедур має право отримати дозвіл на виготовлення проекту відводу саме позивачка, присвоєно кадастровий номер, земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3 та вже видано оспорюваний Державний акту на право власності серії ОД №020750 на підставі рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21.

Тобто відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750 від 19.12.2003 року вбачається, що підставою для його видачі було рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21.

Зважаючи на вищевстановлені обставини суд приходить до висновку, що без наявності законних підстав рішенням 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21 ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку, частина якої належала його сестрі ОСОБА_1 , чим були порушені її майнові права.

Згідно інформації, наданої позивачем , оспорюване рішення Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року за №21 відсутнє в архіві Роздільнянської районної адміністрації, не надав його і ОСОБА_3 на вимогу суду, між тим суд вважає, що таке рішенні належить визнати незаконним та скасувати, оскільки на його підставі було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав.

Тому недійсним належить визнати і Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750 від 19.12.2003 року, який виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради від 22.04.2003 року №21.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тому суд приходить до висновку, що захистити порушені права позивачки та відновити становище щодо права на отримання у власність земельної ділянки на підставі сертифікату та свідоцтва про право на спадщину можливо лише скасувавши рішення сільської ради та визнавши відповідно недійсним оформлений Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Позивачкою по справі понесені судові витрати в розмірі 2370 грн, з яких судовий збір за подачу позову складає 1816 грн, судовий збір за заяву про забезпечення позову- 454 грн, які належить стягнути з відповідача ОСОБА_3 в зв`язку із задоволенням позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ради та визнання недійсним державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 22 квітня 2003 року №21 в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 6,28 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №020750, виданий 19 грудня 2003 року площею 6,28 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123984200:01:003:0005, виданий на підставі рішення 4 сесії XXIV скликання Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 22 квітня 2003 року №21 на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №28.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені нею по справі в розмірі 2370 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. В. Теренчук