Ухвала

від 29.12.2021 по справі 495/10657/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/10657/21

Номер провадження 2-з/495/214/2021

29 грудня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., розглянувши заяву позивача (заявника) ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 495/10657/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт фінанси груп про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, з застосуванням наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі № 495/10657/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт фінанси груп про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, з застосуванням наслідків недійсності правочину.

Так, заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборони:

-суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, належного позивачеві, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ), що було передано в іпотеку з метою забезпечення зобов`язання, право вимоги за яким перейшло ОСОБА_2 за договором відступлення права вимоги № б/н від 31.01.2020, що оскаржується у суді;

- ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам за дорученням ОСОБА_2 , крім власника ОСОБА_1 , вчиняти будь-які дії, у тому числі перешкоджання у користуванні у будь-якій формі (зміни замків, недопущення у приміщення, тощо), виселення будь-кого з осіб, заселення третіх осіб укладення договорів щодо нерухомого майна від імені ОСОБА_2 , переоформлення на третіх осіб договорів, особових рахунків з обслуговуючими організаціями, проведення оцінки продажу з публічних торгів, розміщення оголошень та інших дій щодо продажу третім особам стосовно нерухомого майна, належного позивачеві, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , садівш товариство ІНФОРМАЦІЯ_1 (район Сонячний )

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що предметом поданої позовної заяви є визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, з застосуванням наслідків недійсності правочину. На даний час існує реальна загроза утруднення та неможливості виконання рішення суду внаслідок визнання оспорюваного договору недійсним, адже належне позивачу на праві власності нерухоме майно, що було передано в іпотеку з метою забезпечення зобов`язання, право вимоги за яким перейшло ОСОБА_2 та оскаржується у суді, може бути незаконно передане третім особам шляхом його реалізації, тощо, а також можуть бути вчинені інші дії відносно майна, що у подальшому зробить не можливим виконання рішення суду, оскільки стане неможливим поворот виконання через багатосуб`єктність правовідносин, що склалися.

Крім цього, заявник зазначає, що такий захід забезпечення є співмірним із заявленими вимогами, оскільки співмірними є співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів , в забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, щодо якого заявлено клопотання чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призвед утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

На підставі наведеного заявник просить клопотання задовольнити.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини, у зв`язку з якими заявник просить вжити заходи забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті..

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року N 9 , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову у даній справі, суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

При цьому суд вважає, що заявником не подано належних доказів на підтвердження того факту, що заборона проведення реєстраційних дій щодо відповідного нерухомого майна може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За змістом статті 149 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У відповідності до положень статей 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ОСОБА_1 не надав суд достовірні докази існування реального ризику невиконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову. Лише припущення позивача не можуть бути самостійною підставою для втручання у право власності третьої особи.

Заборона суб`єктам реєстраційних дій та будь-яким іншим особам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо державної реєстрації переходу права власності на ім`я будь-яких осіб на нерухоме майно безперечно є втручанням зі сторони державного органу у право власності особи, передбачене статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою (Рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії від 28.07.1999 року, заява №22774\93).

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Дослідивши доводи заявника щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про їх недоведеність, оскільки ним не надано достовірних жодних доказів щодо наміру будь-яких осіб здійснити заходи вчинення будь-яких дій відносно спірного нерухомого майна, які б могли утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення. Заявником також не доведено яким чином вжиття заходів щодо забезпечення позову у обраний ним спосіб може попередити невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

На підставі викладеного керуючись ч.3 ст. 150 ЦПК України , суд встановив, що заявником необґрунтовано та не доведена співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Також, всупереч вищевказаним положенням ЦПК України заявником не обґрунтовано та не доведено, яким чином невжиття такого виду забезпечення позову про який просить заявник, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Наведені заявником підстави для забезпечення позову є формальними припущеннями.

У відповідності до ч.6 ст.153 ЦПК України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши заяву в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача (заявника) ОСОБА_1 , у зв`язку з чим його заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-154 , 258, 353 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 495/10657/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт фінанси груп про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, з застосуванням наслідків недійсності правочину - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Мишко