Рішення

від 01.02.2007 по справі 22ц-236/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-236/07

Справа №22ц-236/07                        Головуючий в

інстанції Гашинський

М.А.

Доповідач Карайван Т.Д.   .

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1

лютого  2007 року Колегія

суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Луганської області в складі:

Головуючого   

Карайван Т.Д.

Членів суду Коротенко Є.В., Дмитрієвої Л.Д.

При секретарі Стехіній Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті

Луганську цивільну справу по

апеляційній скарзі приватного підприємства агрофірма

„Містки"

на рішення

Сватівського районного суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року

за позовом

приватного підприємства агрофірма „Містки" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7,

ОСОБА_8 про повернення безпідставно набутого майна, стягнення вартості

безпідставно набутого майна,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2005 року Позивач

звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (далі відповідачі) про повернення безпідставно

набутого майна озимої пшениці 4

класу врожаю 2005 року в

розмірі 123.4 тон,

зібраного на полі №5 ПП АФ

"Містки", Сватівського району а при неможливості повернення майна в

натурі стягнення його вартості -

80198.04 грн.

. В обгрунтування

позовних вимог посилався на те, що предметом спору є майнові правовідносини,

які регулюються ст.ст. 1212,

1213 ЦК України.

2

На підставі

договорів оренди позивач з 2000

року володіє земельними ділянками громадян - позивачів, що підтверджується довідкою місцевої ради. Не

є протиправним і відповідає положенням ст. 25 Закону України "Про оренду землі" проведення

позивачем посівів озимої пшениці сорту "Одеська 267" восени 2004 року. Відповідно

у позивача на підставі ст. 95

ЗК України виникло право власності на посіви озимої пшениці. Оскільки

посівне зерно, згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку N29 "Запаси",

затвердженого наказом мінистерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 року,

відноситься до матеріалів сільськогосподарського призначення, тобто має

матеріальну цінність, -воно охвачуеться поняттям майна підприємства згідно ст. 190 ЦК України. Згідно ст. 179 ЦК України річчю є

предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та

обов'язки. Відповідно до ст. 189

ЦК України, все те, що отримується від речі, виробляється річчю у вигляді

плодів та прибутків належить власникові речі. Таким чином» право власності на

посіви озимої пшениці на земельних ділянках, переданих відповідачами в оренду

позивачу, безспірне, належить позивачу, про що прямо, вказано в ст. 95 ЗК України. В

порушення ст.ст. 319,

321 ЦК України відповідачі без волевиявлення власника посівів

придбали отриманий із них врожай озимої пшениці. Безпідставність придбання

відповідачами майна позивача підтверджується відсутністю між ними яких небудь

документів, встановлюючих перехід права на спірне майно до відповідачів.

Відповідачі визнали факт посіву позивачем пшениці восени 2004 року. Таким

чином належить довести лише розмір вартості майна. Розмір земельних ділянок, з

яких зібрано врожай пшениці, встановлений довідкою місцевої ради й складає 40.72 га.

Врожайність

встановлюється з данних довідки місцевої ради та відповідає 30,3 ц/га, що

знаходиться в межах розрахунків позивача. Оскільки у відповідача відсутнє

зерно, то допустимо згідно ст. 8

ЦК України застосувати аналогію права, класність зерна пшениці встановити по

образцях взятих з сусідніх полів та звичаях , конкретно сівооберту. Так, згідно аналізу зерна від 31.05.2006 року, взятого з

одного поля, засіяного

3

позивачем одною

і тою ж пшеницею та в один і той же час, класність пшениці

встановлюється як  четвертий.  

При   цьому  посів 

проведений  по   чорному 

пару  з

використанням

високоякісного посівного матеріалу сорту "Одеська 267" вартістю 700

грн., що

свідчить про високу якість посівного матеріалу відносно класу. Слідуючи

аналогії закону

згідно ст 1192 ЦК України

передбачаючої як і ст. 1212

ЦК України

відшкодування матеріальної шкоди для встановлення

реальної вартості 1 тони

озимої

пшениці   використовуючи   Закон  

Украіни   "Про   державну  

підтримку   сільського

і господарства

України" № 1877 та наказ

Міністерства аграрної політики України від

     .02.06.2005.року, № 238 Про мінімальні

закупівельні ціни на окремії об'єкти державного

 цінового регулювання", постанові Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 року № 399

(399-2005-п)

"Про затвердженя методики встановлення мінімальної закупівельної ціни на

окремі об'єкти

державного  цінового регулювання та перечня таких об'єктів

на 2005/2006

маркетинговий рік» затверджені  мінімальні закупівельні ціни в тому числі На

пшеницю

озиму та ярову четвертого класу в розмірі 65-0.грн. за і тону,,

просить суд зобов'язати

відповідачів

повернути позивачу пшеницю 4-го

класу в розмірі 123.4

тон, а в випадку

неможливості  повернути 

зерно  в натурі  стягнути солідарно з  відповідачів 

вартість

безпідставно

набутого врожаю озимої пшениці в розмірі 80198.04 грн.

Оскарженим

рішенням суд Приватному підприємству агрофірмі „Містки", Сваїівського

району, Луганської області в позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про повернення безпідставно набутого майна - озимої пшениці 4 класу врожаю 2005 року в розмірі 123,4 тон, зібраного

на полі №5 ПП АФ

„Містки", Сватівського району а при неможливості повернення майна в натурі

стягнення його вартості -

80198 грн 04 коп.

відмовив. За безпідставністю вимог.

4

В апеляційній

скарзі приватне підприємство агрофірма „Містки" не погоджується з рішенням

Сватівського районного суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, просить

скасувати його та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги ПП АФ

„Містки" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8 про повернення безпідставно набутого майна - озимої пшениці 4 класу врожаю 2005. року в розмірі 123,4 тон, зібраного

на полі №5 ПП АФ

„Містки", Сватівського району а при неможливості повернення майна "а.

натурі стягнення його вартості -

80198 грн 04 коп.

Обґрунтовуючи

доводи своєї скарги апелянт вказав, що суд неправомірно з'ясувавши обставини

справи, неправильно визначив природу правовідносин по суті. Замість

застосування правовідносин, що врегульовують речові права суд застосував  норми законодавства , що врегульовують

земельні правовідносини та критично оцінив; докази позивача, щодо прямих витрат

які не мають ніякого відношення до вирішення справи по суті, що й призвело до

невірного застосування діючого законодавства при постанові рішення по справі.

Позивач також

зазначив, що визнання відповідачами самого факту привласнення врожаю,

відсутність доказів з боку відповідачів на визнання права за ними на врожай озимої

пшениці, визнання відповідачами розміру зібраного врожаю, класу пшениці та

вартості збіжжя є достатніми для визнання позовних вимог такими що є доведеними

а позов, таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У своїх

запереченнях на апеляційну скаргу представники відповідачів вважають її

необгрунтованою, а судове рішення законним, оскільки вказані апелянтом

обставини не відповідають дійсності, не ставлять під сумнів законність судового

рішення з наступного.

5

Відповідачі

вважають, що предметом спору є земельні правовідносини за дії договорів найму

земельних ділянок у вигляді договорів рентних платежів за користування

земельними ділянками.

Відповідачі

вважають, що проведені позивачем польові роботи наприкінці терміну дій

вищезазначених договорів, є протиправним, так як на їх думку позивач мав

отримати їхню згоду на посів озимої пшениці восени 2004 року, тому що

покращення земельної ділянки без згоди власника не покладає на власника

обов'язку відшкодувати понесених позивачем витрат.

;   саме тільки право на посіви на думку

відповідачів не може розглядатися   як

виникнення  

прав   на врожай, що знаходиться

на корені і що такий врожай належить

власнику земельної ділянки.                                            

І що ця обставина виключає     одну трьох необхідних -умов  виникнення

відповідальності передбаченої ст. 1212 ЦК України.                                                           

Позивачі

вважають, що залучення до матеріалів справи довідки про аналіз зерна

 є порушенням   принципу  

допустимості і відносності  

доведення   , виходячи з часу

проведення аналізу.

Заслухавши  

доповідача,   осіб,   які  

приймають   участь   у 

справі,   перевіривши

матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної

скарги, вважає за необхідне

задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду

скасувати та ухвалити нове рішення ,

яким

позовні  

вимоги      ПП     АФ  

"Містки",  

Сватівського  району,   Луганської     області

задовольнити виходячи з наступного:

Згідно до

предмету позову , що

розглядався судом першої інстанції є право на врожай озимої пшениці 2005 року.

Відповідно до

ст. 11 ЦК України

підставами виникнення правовідносин між сторонами зокрема є угоди.

6

Згідно з ч. 1

ст.25 Закону орендар земельної ділянки має право, зокрема отримувати продукцію

й доходи. З цього випливає, що до збору врожаю новий орендар чи орендодавець не

вправі втручатися у господарську діяльність попереднього орендаря.

Слід критично

оцінити висновки суду, що посіви на корені не можуть розглядатися як предмет

права власності, тому що згідно до ст. 189

ЦК України не має значення для визнання права власності на плоди вразі чи вони

отримані у користування, чині.

Неможливо

погодитись з висновками суду в тім що плоди від посівів є невід'ємною часткою

землі і як наслідок - належать

власнику землі оскільки:

по - перше: у термін

дії договорів найму земельних ділянок між позивачем та відповідачами у

користувача виникають передбачені ст. 398

ЦК України права володіння,

які захищені в тому числі і від власника;

по - друге: для

отримання врожаю треба зробити посіви, право власності на які визначено ст. 95 ЗК України, то

відповідно саме з посівів виникають плоди, а не з землі, як вважає суд. В цьому

випадку земля є тільки засобом виробництва.  

Ст. 41 Конституції

України проголошує, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися

своєю власністю.

Ніхто не може

бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є

непорушним.

Припинення права

власності відповідно до ст. 346

ЦК України настає в разі зокрема волевиявлення власника, або у випадках прямо

передбачених законом, таких як конфіскація майна, або вилучення власності з

компенсацією її вартості.

За відсутністю

волевиявлення позивача, як необхідної умови для визнання законності отримання

відповідачами спірного врожаю 2005

року озимої пшениці, що є власністю позивача, слід оцінити дії відповідачів

як дії що кваліфікуються як безпідставне набуття майна, правовідносини з

приводу чого регулюються ст. ст. 1212

, 1213 ЦК України.

7

Щодо

використання позивачем в якості доказів розміру позовних вимог суд вважає за

можливе використати данні наведені у довідці Містівської сільської ради,

Сватівського району про середню врожайність, том №1, а.с.№161. При визначенні класу збіжжя суд виходить з

того, що незважаючи на незгоду з встановленням класу пшениці відповідачі

незважаючи на те, що визнали факт привласнення врожаю, не надали доказів

спростування аналізу зерна (том №2,

а.с. 6), наданого

суду позивачем.

Дії відповідачів, яки мали в своєму розпорядженні спірне майно, але не

надали

суду доказів , щодо

класу озимої пшениці, слід оцінювати як захід уникнення

відповідальності.

Щодо використання

позивачем індикативної ціни при розрахунку вартості врожаю, суд виходить з

того, що згідно до ст. 4

Закону України „Про державну підтримку сільського господарства

України" №1877 від 24 червня 2004 року мінімальна

закупівельна ціна окремого об'єкта державного цінового регулювання

встановлюється на рівні, що

, - унеможливлює середньостатистичну збитковість виробництва в Україні такої

метричної одиниці, тобто така ціна може складатися тільки з прямих витрат на

виробництво врожаю зерна пшениці.

Не підлягають

сумніву докази використані позивачем при розрахунках посівних площ земельних

ділянок з яких зібрано врожай даних наведенних у Державних актах на право

приватної власності на землю відповідачів (Том №1 а.с. 221-227),

про що свідчить відсутність заперечень з боку відповідачів в цому випадку

згідно до ст. 61 ЦК України

такі докази визнаються судом як доведені.

Щодо висновків

суду першої інстанції до того, що позивач створив перешкоди у користуванні

земельними ділянками їх власникам, судова колегія рахує, що це питання є

предметом окремого провадження та виходить за межи позову, та не може впливати

на наслідки розгляду справи.

Крім того,

відповідно до 83 глави ЦК України не має

значення щодо виникнення обов'язків  

у   особи   яка  

безпідставно      володіє   майном,  

положення   цієї   глави

8

застосовуються незалежно від того, чи безпідставне

набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна,

потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно до ст. 1213 ЦК України набувач

зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте і збережене майно в

натурі. Доказами того , що

відповідачи зберегали безпідставно отримає майно позивача - врожай на корені

- є свідчення

відповідачив про проведення їми агротехнічних робіт на землі де знаходилися

сходи озимої пшениці з квітня 2005

року до моменту збору врожаю. У разі неможливості повернути в натурі

потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка

визначається на момент розгляду судом справи; про повернення майна.

Тому

зостосування позивачем під час розрахунку мінімальної закупівельної ціни в

розмірі 650 грн за 1 тону пшениці 4 класу, що

встановлена центральнім органом влади -наказом

Міністерства аграрної політики ..України" від 02.06.2005 року №238 "Про

мінімальні закупівельні ціни на окремі об'єкти державного цінового

регулювання", постанови Кабінету Міністрів України вщ, 26.05.2005 року №339 „Про

затвердження методики встановлення мінімальної закупівельної, ціни на. окремі

об'єкти державного цінового регулювання та перечня таких об'єктів на 2005/2006

маркетінговий рік" яку покладено в розрахунок суми врожаю озимої

пшениці 2005 року,

зібранного відповідачами а саме в розмірі 123,4

тони - усього

на суму 80198 грн 04 коп -відповідає

принципам законності, та справедливісті при постановленні нового рішення на

користь позивача.

Оскільки

предметом позову є врожай озимої пшениці 2005

року, який

було зібрано однією особою з однієї площі, то у відповідності до ст. 541 ЦК України у

позивачів виникають солідарні зобов'язання щодо повернення безпідставно

отриманого майна.

Керуючись ст. 41 Конституції

України, ст. ст. 179,

189, 190, 1212 , 1213 Цивільного Кодексу України (в редакції 2003 року), ст. 95 Земельного

кодексу України, ст. 12

Закона України „Про власність", ст. 4 Закону України

„Про державну підтримку сільського господарства України" №1877,  , ст. ст.   11,

179, 189, 190, 346, 1212 , 1213 ЦК

9

України, Наказом Міністерства аграрної політики

України" від 02.06.2005

року №238 "Про

мінімальні закупівельні ціни на окремі об'єкти державного цінового

регулювання", ст. ст. 307,

311, 313, 314 ЦПК України,

Колегія суддів  судової палати з цівільних справ апеляційного

суду Луганської області ,-

Вирішила:

1.                           

Апеляційну    

скаргу  приватного   підприємства 

агрофірма  „Містки" задовольнити

в повному обсязі.

2.                           

Рішення Сватівського районного суду Луганської області

від ІНФОРМАЦІЯ_1 року

скасувати.

3.                           

Постановити нове рішення по справі, яким   позовні вимоги приватного підприємства

агрофірма„Містки" задовольните- в повному обсязі.

4.                           

Стягнути на користь приватного підприємства агрофірма

„Містки" (код,-30796098),

вул. Радянська, с. Містки Сватівського району Луганської області солідарно

з ОСОБА_1 - АДРЕСА_1; ОСОБА_2 - АДРЕСА_2; ОСОБА_3 - АДРЕСА_3;? ОСОБА_4 - АДРЕСА_4; ОСОБА_5 - АДРЕСА_5; ОСОБА_6 - АДРЕСА_6; ОСОБА_7 -АДРЕСА_7; ОСОБА_8 -АДРЕСА_8 80198 грн 04 коп. (Вісімдесят

тисяч сто дев'яносто вісім грн. 04

коп.), що складає вартість безпідставно набутого відповідачами майна - 123,4 тони озимої

пшениці 4 класу

врожаю 2005 року-по

ціні 650 грн. 00 коп. за 1 тону, що

належить на правах власності ПП АФ „Містки" (код 30796098).

^    

сшиіілаиалг    ^/^°-                                                                                                                                       9

Рішення набуває законної сили з моменту його

проголошення, та може бути оскаржено безпосередньо. до Верховного Суду України

протягом двох місяців.