Ухвала

від 28.12.2021 по справі 923/1166/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

28 грудня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1166/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Дельфін про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, подану у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Дельфін

про стягнення 4 406 191,81 грн та 260 217,26 доларів США,

за участі:

- секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

- представників:

стягувача - Міщенко С.І.,

боржника - не з`явився,

у с т а н о в и в:

04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Дельфін (надалі Боржник) звернувся до суду із заявою про визнання наказу № 923/1166/13 від 03.02.2014, який виданий у межах даної справи, таким, що не підлягає виконанню, оскільки на даний час обов`язок з його виконання не існує.

У якості обґрунтування власної позиції Боржник зазначив, що:

- за результатами розгляду справи судом виданий наказ про стягнення з нього заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (надалі Стягувач), у сумі 6 554 927,50 грн,

- підставою для стягнення заборгованості стало невиконання умов кредитного договору № 010/03-051/434 від 15.12.2005,

- 11.01.2006 та 07.03.2007 з метою забезпечення кредитного договору були укладені договори іпотеки, предметом яких стало нерухоме майно - цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору Дельфін ,

- 16.03.2018 до нього надійшов лист від нотаріуса про початок позасудової процедури стягнення заборгованості,

- 26.04.2018 державним реєстратором прийняте рішення №40829572 про державну реєстрацію прав на вказаний цілісний майновий комплекс за Стягувачем,

- за вказаних обставин Стягувач набув право власності на іпотечне майно, чим задовольнив свої майнові вимоги за кредитним договором, а тому у відповідності до частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку після завершення процедури позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними,

- через недійсність подальших грошових вимог наказ суду, виданий у даній справі є таким, що не підлягає подальшому виконанню.

Отже, фактично, підставою для тверджень про відсутність обов`язку з виконання зобов`язань за кредитними договорами є факт передачі іпотечного майна від Боржника Стягувачу за наслідками позасудового стягнення за рахунок іпотечного майна та недійсність будь-яких інших вимог, які виходять за межі вартості іпотечного майна.

Ухвалою від 05.11.2021 суд прийняв заяву до розгляду та сторонам установив строки для надання процесуальних заяв. Зокрема, Стягувачем до суду поданий відзив на заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

За змістом відзиву Стягувач вимоги за заявою не визнав та вказав, що:

- на даний час Господарським судом Херсонської області розглядається справа про банкрутство Боржника № 923/954/20 та в її межах вирішується питання наявної заборгованості за наведеним кредитним договором при одночасній наявності факту погашення частини заборгованості за рахунок іпотечного майна,

- застосування до спірних правовідносин положень частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку унеможливлене, оскільки за висновками Верховного Суду у справі № 910/9508/17 (постанова від 19.09.2019) ці положення не вказують на припинення зобов`язань у випадку існування заборгованості з тіла кредиту.

Безпосередньо у клопотанні про зупинення провадження у справі Стягувач вказав, що:

- Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17048/17 розглядається виключна правова проблема застосування частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку при вирішенні спорів про недійсність зобов`язань поза межами вартості стягнутого іпотечного майна,

- у справі № 923/954/20 Верховний Суд зупинив провадження з огляду на вказану справу № 910/17048/17,

- оскільки правовідносини, які вирішуються у вказаних справах, є подібними, провадження у справі також підлягає зупиненню.

Розглянувши подану заяву та заслухавши представників сторін суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, основною підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є факт позасудового стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна при недостатності його вартості для погашення всієї суми зобов`язання, а також необхідності, на думку Боржника, застосування положень частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку , за якою після завершення процедури позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Поряд з цим, суд установив, що на даний час в провадженні Верховного Суду знаходиться касаційний розгляд справи Господарського суду Херсонської області про банкрутство Боржника № 923/954/20. В межах цієї справи, у тому числі касаційного перегляду) вирішується питання наявної заборгованості за наведеним кредитним договором при одночасній наявності факту погашення частини заборгованості за рахунок іпотечного майна, як основної підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17048/17 розглядається виключна правова проблема застосування частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку при вирішенні спорів про недійсність зобов`язань поза межами вартості стягнутого іпотечного майна.

Отже, у справах № 923/954/20 та № 910/17048/17 вирішуються спори при подібних правовідносинах стосовно застосування частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку при визначенні наявності зобов`язань за фактами їх часткового погашення за позасудовою процедурою погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд має право зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

За таких обставин, провадження у справі підлягає зупиненню до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/17048/17.

На підставі викладеного та керуючись статтями 228, 232 ГПК України,

у х в а л и в:

Провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «Дельфін» про визнання наказу № 923/1166/13 від 03.02.2014 таким, що не підлягає виконанню, зупинити до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/17048/17.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її прийняття.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до пункту 12 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 28.12.2021.

Суддя М.К. Закурін